Постанова № 35364031, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2477/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А. М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Парінова А. Б.

при секретарі: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу приватного підприємства "АЛЬП-КОМ" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "АЛЬП-КОМ" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ПП "АЛЬП-КОМ" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.04.2013 року №0001701507, яким до позивача застосований штраф в сумі 1020,00 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі акту про результати камеральної перевірки податкової звітності від 16.04.2013 року №1234/15-7/35493159 відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 року №0001701507, яким донарахував позивачу штраф у розмірі 1020,00 грн. за неподання звітності з податку на землю за 2013 рік.

Позивач надіслав електронними засобами зв'язку з використання цифрового підпису декларацію з плати за землю на 2013 рік від 19.02.2013 року №35493159. Після чого він отримав в електронній формі квитанції від 19.02.2013 року №№ 1,2 з підтвердженням про отримання податкової декларації за 2013 рік місцевим податковим органом.

Посадовою особою відповідача складена службова записка від 21.02.2013 року №215/15-725, з якої вбачається, що подана позивачем декларація з плати за землю заповнена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: подана без додатка №1. Згідно з даними електронного журналу обліку довідок, службових, доповідних та пояснювальних записок внутрішнього користування надіслані документи не визнано податковою звітністю 21.02.2013 року о 17 год. 14 хв. Згідно з поясненнями представника відповідача, що підтверджується листом-повідомленням від 21.02.2013 №6959/15-724 до декларації з плати за землю не додано обов'язкового додатку №1, про що позивачу направлено простою кореспонденцією лист.

Натомість, позивачем зазначено, що вказаного листа він не отримував.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.49.8.- 49.9 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно п. 4.8 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України 14.06.2012 року № 516 (далі - Методичні рекомендації), декларація подається обов'язково з додатками у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації (п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

У відповідності до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

З огляду на це, цілком очевидним є той факт, що як податкова декларація, так і додатки до неї мають містити необхідну податковому органу інформацію щодо нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

Так ПК України передбачені обов'язкові реквізити податкової декларації, відсутність яких може бути підставою для відмови у прийнятті податкової декларації.

Перелік таких реквізитів визначено пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України.

Як вбачається з форми додатку 1 до Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1015, дана форма містить інформацію щодо: документів, що посвідчують право власності та/або користування земельними ділянками, серії та номеру державного акта і дати його реєстрації, дати укладання та термін дії договору оренди, розмір орендної плати, а також дати та номеру державної реєстрації договору оренди, найменування орендодавця, кадастрового номеру земельної ділянки, категорії земель, на яких розташована земельна ділянка, та її цільове призначення, нормативної грошової оцінки одиниці площі земельної ділянки з коефіцієнтом індексації, площі земельної ділянки, місцезнаходження земельної(их) ділянки(ок), коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

Перелік вказаної інформації, фактично, мав би нести інформацію щодо земельної ділянки, за яку сплачується земельний податок, відображений у податковій декларації.

Натомість, за результатами камеральної перевірки у акті перевірки відповідачем не зазначено жодних інших порушень, крім неподання позивачем додатку 1 до податкової звітності, а отже не відображення у податковій декларації жодних зобов'язань позивача відповідачем не заперечувались.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність податкових зобов'язань зі сплати земельного податку через відсутність об'єкта оподаткування - земельної ділянки, виключає можливість заповнення додатку 1 до податкової декларації, а отже відсутність такого додатку не може бути підставою для відмови податкового органу у прийнятті податкової звітності.

На підтвердження відображення у податковій звітності відсутності податкових зобов'язань зі сплати орендної плати, позивачем до матеріалів справи долучено постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 року у справі № 15/5026/2088/2011, в мотивувальній частині якої зазначено, що фактична передача у користування позивачу земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 04.08.2008 року, укладеного між позивачем та Черкаською міською радою, зареєстрованого 12.09.2008 року за № 040877500245, не відбулася, а тому підстави для виникнення зобов'язань за зазначеним договором оренди - відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів також звертає увагу на твердження позивача про неотримання ним повідомлення податкового органу про відмову у прийнятті податкової декларації та надання їй статусу «не визнано як податкова декларація».

В цій частині колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач доказів надіслання позивачу повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації не надав.

З огляду на це, відповідно до п. 49.15 ст. 49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Колегією суддів при дослідженні матеріалів справи не встановлено порушення позивачем пунктів 48.3 і 48.4 ст. 48 ПК України при оформленні податкової звітності, і навпаки, встановлено відсутність доказів надіслання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

В такому випадку відповідно до п. п.49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Враховуючи те, що апелянтом доведено відповідність своїх дій вимогам діючого законодавства на момент їх вчинення, а відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,100, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "АЛЬП-КОМ" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "АЛЬП-КОМ" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги приватного підприємства "АЛЬП-КОМ" задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 року №0001701507.

Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства "АЛЬП-КОМ" (ЄДРПОУ 35493159) судовий збір у розмірі 172 грн. 06 коп. (сто сімдесят дві гривні 06 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О. А.

Суддя Парінов А. Б.

(Повний текст постанови виготовлено 12.11.2013 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Парінов А.Б.

Губська О.А.