Постанова № 35363916, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5659/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О. П.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Парінова А. Б.

при секретарі: Тур В. В.

за участю представника позивача Авраменко О. Т., представника відповідача Мороза О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Кернел-Трейд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Кернел - Трейд" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 235 081 257 грн. за листопад 2012 року, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період.

Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення на суму 2 816 321 грн., у тому числі за листопад 2012 року на 44 683,00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у листопаді 2012 року на 2 771 638,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Станом на 18.02.2013 року за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено включення ТОВ "Кернел - Трейд" до складу податкового кредиту за вересень, жовтень та листопад 2012 року податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо яких була несвоєчасно подана скарга на постачальника, на суму 347 031,77 грн. у тому числі:

- Додаток № 8 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року: СД ОПВК/ТОВ/ТА ОМПТ І ОСЗ "Україна" (ІПН 393310314) - податкова накладна № 1 від 07.08.2012 року на суму 64 725 грн. (ПДВ 12 945,00 грн.);

- Додаток № 8 до декларації з ПДВ за жовтень 2012 року: ФГ "Комсомольське" (ІПН334699412275) - податкова накладна № 1/2 від 24.09.2012 року на суму 350 000,00 грн. (ПДВ 70 000,00 грн.) та податкова накладна № 2/2 від 27.09.2012 року на суму 172,916,65 грн. (ПДВ 34 583,33 грн.); ПСГП "Шарівка" (ІПН 307604220068) податкова накладна № 43/2 від 21.09.2012 року на суму 109 958,05 грн. (ПДВ 21 991,61 грн.); ФГ "Джерело Г" (ІПН 309246023229) податкова накладна № 10/2 від 12.09.2012 року на суму 750 000,00 грн. (ПДВ 150 000,00 грн.); ФГ "Ковбой" (ІПН 309247023240) - податкова накладна № 5/2 від 27.09.2012 року на суму 64 054,60 грн. (ПДВ 12810,92 грн.);

- Додаток № 8 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року: ФГ Гловашича (ІПН 139439916199) - податкова накладна № 4/2 від 23.10.2012 року на суму 172 916,65 грн. (ПДВ 34 583,33 грн.); ТОВ "Восток Авто - Торг" (ІПН 373362212165) - податкова накладна № 33 від 29.10.2012 року на суму 50 497,90 грн. (ПДВ 10 099,58 грн.).

За наслідками перевірки з питань достовірності нарахування і сплати податку на додану вартість складено акт № 58/40-50/23-20/31454383 від 18.01.2013 року, яким встановлено порушення ТОВ "Кернел - Трейд" пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно віднесено до податкового кредиту податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 469 307 грн., що призвело до завищення податкового кредиту та від'ємного значення за жовтень 2012 року на суму 2 469 307 грн., які в подальшому були включені до податкового кредиту та від'ємного значення в листопаді 2012 року.

Зазначеним актом встановлено, що станом на 20.12.2012 року встановлено розбіжність у податковій звітності (завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань контрагентом) за жовтень 2012 року у сумі ПДВ 2345718,26 грн. по постачальнику ПП "Трейд - Інвест - Агро" (ЄДРПОУ 32020295), а саме, ТОВ "Кернел - Трейд" за жовтень 2012 року задекларовано податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Трейд - Інвест - Агро" на суму 2469306,59 грн., у той час, як сума податкових зобов'язань по ПДВ вказаного контрагента становить за жовтень 2012 року - 0 грн.

Також в акті № 58/40-50/23-20/31454383 від 18.01.2013 року зазначено про те, що наявність у ТОВ "Кернел - Трейд" податкових накладних по ПП "Трейд - Інвест - Агро" на загальну суму 13394775,2 грн., в т.ч. ПДВ 2232462,55 грн., є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, з огляду на що право на податковий кредит у ТОВ "Кернел - Трейд" не виникає, оскільки не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт № 23/28-10-23-20/31454383 від 18.02.2013 року на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000092310 від 07.03.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року на 2 771 638,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 385 819,00 грн. та № 0000102310 від 07.03.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року на 44 683,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Так судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акту № 23/28-10-23-20/31454383 від 18.02.2013 року за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту за вересень, жовтень та листопад 2012 року податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо яких була несвоєчасно подана скарга на постачальника.

Спростовуючи твердження суду першої інстанції про відсутність у позивача права на включення цих податкових накладних до складу податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що податкові накладні, не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, включалися до складу податкових зобов'язань у звітному періоді наступному після періоду, в якому були виписані такі податкові накладні.

Між тим, факт дотримання процедур подачі заяв зі скаргою на постачальника відповідачем не заперечується.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції аргументував відмову пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, яким визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Однак, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції неправомірно застосовано дану норму до спірних правовідносин, оскільки вказаний пункт ПК України регулює питання своєчасності подачі податкової декларації і не регулює питання граничних строків для відображення податкових зобов'язань в податкових деклараціях з моменту видачі податкових накладних.

Натомість, відповідно до ч. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як свідчать матеріали справи, позивач відображав податкові зобов'язання і одночасно включав їх суми до податкового кредиту із місячним відрізком з моменту видачі податкових накладних.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки у позивача не сплив граничний термін включення сум ПДВ до податкового кредиту, а ПК України не містить застережень щодо відсутності права платника податку включати податкові зобов'язання у податкові декларації податкових періодів, відмінних від періодів виникнення зобов'язань, і заява із скаргою на постачальника є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, то податковий орган неправомірно позбавив позивача права на податковий кредит сформований за рахунок господарських операцій, що мали реальний характер, тим самим спровокувавши у позивача випадок подвійного оподаткування.

Крім того, посилання контролюючого органу на акт перевірки податковим органом контрагента позивача ПП «ТрейдІнвестАгро» від 18.01.2013 року № 58/40-50/23-20/31454383, відповідно до висновків якого встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, розбіжності між сумами задекларованого податкового кредиту та податкових зобов'язань та порушення цим контрагентом позивача податкового законодавства, що виявилося у відсутності у ПП «ТрейдІнвестАгро» статусу суб'єкта спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства, як на підставу неправомірного формування ТОВ «Кернел-Трейд» податкового кредиту за господарськими операціями з цим суб'єктом господарювання, не приймаються колегією суддів до уваги у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку нести відповідальність за несплату податків продавцями, або за можливу недостовірність відомостей про них. Бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку, та встановлення реальності здійснення господарських операцій.

Одночасно, колегія суддів зауважує, що формування податкового кредиту в жовтні 2012 року по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом вже було предметом перевірки податкового органу, а винесені податкові повідомлення - рішення за наслідками перевірки - предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищенаведену норму, колегія суддів приймає до уваги позицію судів першої та апеляційної інстанції по справі № 826/4101/13-а щодо реальності господарських операцій між позивачем та ПП «ТрейдІнвестАгро» як обставину, що не потребує доказування.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач доказів відсутності реальності господарських операцій до судів першої та апеляційної інстанцій не надав.

Враховуючи те, що апелянтом доведено відповідність своїх дій вимогам діючого законодавства на момент їх вчинення, а відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000092310 від 07.03.2013 року та від березня 2013 року б/н задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «В 1» № 0000092310 від 07.03.2013 року та форми «В 4» від березня 2013 року б/н.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (ЄДРПОУ 31454383) судовий збір у розмірі 3441 грн. 00 коп. (три тисячі чотириста сорок одна гривня 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О. А.

Суддя Парінов А. Б.

(Повний текст постанови виготовлено 12.11.2013 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Парінов А.Б.