Ухвала суду № 35363919, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3247/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Парінова А. Б., Губська О. А.

при секретарі: Тур В. В.

за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача Розовик С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Київського обласного військового комісаріату на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського обласного військового комісаріату , третя особа: Військовий комісар Тетіївського районного військового комісаріату Київської області Малиш Олександр Михайлович про визнання протиправним та скасування наказу від 29.05.2013 № 46, поновлення на посаді головного спеціаліста та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняте нове рвшення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду не підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, з 1977 року позивач працювала в Тетіївському районному військовому комісаріаті. 15.01.1996 року позивач прийняла присягу державного службовця та з 30.10.2006 року по 30.05.2013 року займала посаду головного спеціаліста Тетіївського районного військового комісаріату Київської області.

18.03.2013 року військовим комісаром Тетіївського районного військового комісаріату прийнято наказ № 10 «Про проведення організаційних заходів в Тетіївському районному військовому комісаріаті у 2013 році». Основним завданням даних організаційних заходів було переведення Тетіївського районного військового комісаріату на новий штатний розпис.

Згідно діючого на той момент штатного розпису Тетіївського районного військового комісаріату існували наступні посади: головний спеціаліст, провідний спеціаліст, спеціаліст 1 категорії, спеціаліст 2 категорії, спеціаліст. Згідно нового штатного розпису, який почав діяти з 31.05.2013 року, у штатному розписі залишились посади головного спеціаліста та провідного спеціаліста.

11 квітня 2013 року військовим комісаром було видано наказ № 15 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців Тетіївського районного військового комісаріату, у зв'язку з проведенням організаційних заходів», а саме на заміщення вакантних посад головного спеціаліста та провідного спеціаліста.

15 травня 2013 року військовим комісаром було прийнято рішення № 1, яким запропоновано позивачу посаду головного спеціаліста та одночасно запропоновано виконати вимоги наказу про проведення конкурсу. Дане рішення було доведено під розпис всім працівникам, при ознайомленні з рішенням позивач вказала на зворотній стороні рішення, що погоджується на переведення її на запропоновану посаду головного спеціаліста. Вказана обставина, також не заперечувалась і представником відповідача у судовому засіданні.

Позивач не погоджуючись із вказаним наказом від 11.04.2013 року № 15, звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом про його скасування.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року позов задоволено: скасовано наказ від 11.04.2013 року № 15.

На підставі наказу Військового комісара Тетіївського районного військового комісаріату від 29.05.2013 року № 46, позивача, головного спеціаліста, державного службовця звільнено із займаної посади з 30.05.2013 року на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (у зв'язку зі скороченням штатів працівників).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці є Кодекс законів про працю України.

Відповідно до статті 1 Кодексу законів про працю України, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статі 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, викладеного в листі від 07.04.2011 року № 114/06/187-11, скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

В матеріалах справи відсутні в якості доказів рішення компетентних органів про проведення реорганізації відповідача.

Докази перепрофілювання установи також відсутні.

Також в матеріалах справи наявна копія постанови Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року, в мотивувальній частині якої встановлено, що відповідач зобов'язаний був запропонувати працівникам інші посади, і лише в разі їх відмови, приймати рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач акцентує увагу на відсутності у позивача вищої освіти, як того вимагає нова посада.

Незважаючи на дане твердження, колегія суддів дослідивши функціональні обов'язки, долучені до матеріалів справи, які позивач виконувала до звільнення та ті, які визначені для нової посади головного спеціаліста, не знайшла в жодних з них застереження, щодо обов'язковості наявності вищої освіти як підстави для зайняття посади головного спеціаліста.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року встановлено обов'язок відповідача запропонувати позивачу нову посаду головного спеціаліста.

Як вбачається з матеріалів справи, .дана посада позивачу запропонована рішенням № 1 від 15.05.2013 року, внаслідок чого позивачем під розписку надано згоду на переведення її на запропоновану посаду головного спеціаліста.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає подальші дії відповідача протиправними, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Також, колегією суддів встановлено, що вирішуючи питання про відшкодування позивачу суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд з урахуванням даних довідки поданої відповідачем у судовому засіданні 10.07.2013 року, самостійно визначив середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 3 003,00 грн., оскільки відповідач відмовився надавати суду довідки про нарахування заробітної плати за час вимушеного прогулу позивачем.

Колегія суддів вважає дії суду першої інстанції в ці частині правомірними. Крім того, вказана сума в частині проведеного обрахунку апелянтом не оскаржується.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування чи зміни не вбачає.

Керуючись ст.ст.195,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київського обласного військового комісаріату на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування наказу залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов

Суддя О. А. Губська

Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Парінов А.Б.

Губська О.А.