Рішення № 35363369, 20.11.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14282/13-ц

2/357/4273/13

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 08.06.2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на підставі якого позичальнику було надано кредит у розмірі 250 000 грн. строком до 08.06.2017 року з оплатою по процентній ставці згідно умов договору- 25 % річних, відповідач зобов'язувалася повернути вказані кредитні кошти та нараховані відсотки за користування кредитом, однак відповідачем умови кредитного договору не виконані, загальна сума заборгованості перед банком з нарахуванням процентів, пені станом на 20.08.2013 року становить 257 569 грн., в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно умов якого вона взяла на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань за кредитним договором боржником в повному обсязі. Оскільки боржником умови договору не виконані, то позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідачі позов визнали.

За п.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, судом встановлено, що між ПАТ «ВТБ Банк» та відповідачем ОСОБА_1 08.06.2012 року було укладено кредитний договір № R53400272234В, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 250 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25 % річних з кінцевим терміном повернення -08.06.2017 року, що стверджується копією цього договору.

В п.3.4 договору передбачено спосіб повернення кредиту та процентів -щомісячно відповідно до Графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг. Ануїтетні платежі-регулярні рівні щомісячні платежі, що направляються на виконання зобов'язань по цьому договору, а саме: повернення суми кредиту і сплати процентів, які розраховуються таким чином, що в кінці строку дії договору за умови виконання зобов'язань позичальником заборгованість повністю повертається.

Відповідно до п. 1.1 договору позичальник зобов'язувалася повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим договором.

В суді також було встановлено, що позичальник не виконала умови кредитного договору щодо своєчасного повернення основного кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Наведене підтверджується розрахунком заборгованості, який проведено позивачем.

Так, згідно розрахунку за позичальником рахується заборгованість за кредитним договором станом на 20.08.2013 року в сумі 257 569 грн., з них: 226478,95 грн.-заборгованість за кредитом, 20923,30 грн.-заборгованість за відсотками, 14,42 грн.- інфляційні втрати за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 57,99 грн.-3% річних за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 105,27 грн.-3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 29,77 грн.- інфляційні втрати за несвоєчасну сплату відсотків, 9959,29 грн.-пеня.

Відповідно до п.7.1 договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день порушення виконання зобов'язань, включаючи день погашення.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 08.06.2012 року було укладено договір поруки № R53400272234В-П1, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники перед банком у повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів, комісійної винагороди, неустойки /пені, штрафів/ та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником.

Наведене стверджується копією договору поруки.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.

За ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі/ у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як передбачено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників /солідарних боржників/ кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За ст.544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу /регрес/ до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право банку вимагати дострокового повернення кредиту у разі порушення позичальником обов'язків, встановлених договором, передбачено п.5.2.1 кредитного договору, згідно якого банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, зокрема: порушення позичальником зобов'язань, що випливають з умов кредитного договору; невиконання /неналежне/ виконання зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами договору; затримання позичальником повернення частини кредиту та/або сплати процентів по кредиту щонайменше на один календарний місяць.

Згідно з п.5.2.2 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення кредиту.

Банком направлено відповідні письмові вимоги щодо дострокового повернення кредиту на ім'я позичальника та поручителя 31.07.2013 року, що стверджується копіями листів-вимог та списком поштових відправлень.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки позичальником порушено умови укладеного між сторонами договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування грошовими коштами, то суд вважає за можливе стягнути достроково з відповідачів солідарно, як боржника та поручителя, на користь позивача вказану вище суму заборгованості.

Позивачем в розрахунок заборгованості включено інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків по кредиту.

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

А тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів вказаних вище коштів суд вважає обґрунтованими.

Судом приймається до уваги наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, оскільки його проведено відповідно до індексів інфляції, встановлених Держкомстатом України, а також розрахунок 3% річних з простроченої суми, який відповідачами не оспорювався.

Таким чином, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачами, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Отже, з відповідачів належить стягнути солідарно на користь позивача 257569 грн. заборгованості.

На підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір в сумі 2576 грн. відповідно до платіжного доручення - по 1288 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 543,544,610, 611, 625,1048,1049, 1050,1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 79,88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 257 569 грн. та по 1288 грн. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя А. М. Дмитренко