Постанова № 35361735, 19.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 918/778/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р.та рішеннягосподарського суду Рівненської області від 11.07.2013р.у справі№918/778/13 господарського суду Рівненської областіза первісним позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доКиївського апеляційного господарського судупростягнення в сумі 681493,41грн.,та за зустрічним позовом Київського апеляційного господарського судудоДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"провнесення змін до договору,

За участю представників:

- позивача за первісним позовом: Міхєєв А.О., дов. №267/10 від 14.12.2012р.;

Романюк В.В., дов. №269/10 від 14.12.2012р.;

- відповідача за зустрічним позовом: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом до Київського апеляційного господарського суду про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням приміщення на суму 681493,41грн.

Київським апеляційним господарським судом подано зустрічну позовну заяву до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про внесення змін до договору.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.07.2013р. у справі №918/778/13 (суддя Горплюк А.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Коломис В.В., суддів Огороднік К.М., Мамченко Ю.А.), у задоволенні первісного позову Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Київського апеляційного господарського суду про стягнення в сумі 681493,41грн. відмовлено. Зустрічний позов Київського апеляційного господарського суду задоволено повністю. Внесено зміни до п.3.2 договору №17/12-324 (найму) оренди нерухомого майна, укладеного 26.07.2012р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Київським апеляційним господарським судом, в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 до договору (найму) оренди нерухомого майна №17/12-324, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.07.2012р. за реєстровим №9954, шляхом виключення з нього наступних позицій: 4) інші комунальні послуги: - прибирання 1 поверху будівлі, контрольно-перепускного пункту; 5) інші послуги: - технічного обслуговування системи контролювання доступу та системи охоронної сигналізації; - технічного обслуговування системи відеонагляду; - технічного обслуговування систем опалення, охолодження та вентиляції; - технічного обслуговування кондиціонерного устаткування; - технічного обслуговування телемережі; - технічного обслуговування відомчої АТС "Меридіан-1". Стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4554,37грн.

Не погоджуючись з прийнятими судами попередніх інстанцій судовими актами, позивач за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. та рішення господарського суду Рівненської області від 11.07.2013р. у справі №918/778/13 і прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача за первісним позовом, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 26.07.2012р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (орендодавець/позивач за первісним позовом) та Київським апеляційним господарським судом (орендар/відповідач за первісним позовом) був укладений договір №17/12-324 (найму) оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за №9954, відповідно до умов якого, орендодавець передав, а орендар, в свою чергу, прийняв в строкове платне користування без права викупу нежитлові приміщення в (літ. А), загальною площею 4664кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1. 13.11.2012р. між орендодавцем та орендарем був укладений договір про внесення змін та доповнень №2 до договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за №16409, відповідно до п.1 якого сторонами було вирішено п.3.2 договору викласти в наступній редакції: Фактичні витрати орендодавця, пов'язані з утриманням приміщення, а саме: 1) послуги з теплопостачання; 2) послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі дощових і снігових вод, які потрапляють у комунальну каналізацію та прийняття стічних вод через приєднані мережі; 3) плата за електроенергію, включаючи послуги з її транспортування; 4) інші комунальні послуги: - прибирання 1 поверху будівлі, контрольно-перепускного пункту; - вивіз твердих побутових відходів (сміття); - технічного обслуговування систем електропостачання будівлі; - технічного обслуговування 4-х ліфтів в/п 1000кг на 5 зупинок, ліфту в/п 100кг на 3 зупинки; - технічного обслуговування системи каналізації і систем водостоків; - технічного обслуговування системи водопостачання; 5) інші послуги: - технічного обслуговування системи контролювання доступу та системи охоронної сигналізації; - технічного обслуговування системи відеонагляду; - технічного, експлуатаційного обслуговування приладів обліку теплової енергії; - ремонту 4-х ліфтів в/п 1000кг на 5 зупинок, ліфту в/п 100кг на 3 зупинки; - технічного обслуговування систем опалення, охолодження та вентиляції; - технічного обслуговування кондиціонерного устаткування; - технічного обслуговування пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та кран-комплектів; - прибирання снігу з даху будівлі та вивезення його; - технічного обслуговування 4-х автоматичних розсувних дверей, що розташовані в будівлі та контрольно-перепускному пункті при вході на прилеглу до будинку територію; - технічного обслуговування телемережі; - технічного обслуговування відомчої АТС "Меридіан-1"; - використання високовольтних камер №10 та №13 РП 344 для передачі електроенергії. Фактичні витрати орендодавця, пов'язані з утриманням приміщення, зазначені у цьому пункті, відшкодовуються орендарем на підставі: - відповідних рахунків орендодавця, виставлених до 15 числа поточного місяця за попередній місяць, у відповідності з актами приймання-передачі робіт (послуг) господарських організацій, що надають орендодавцю зазначені роботи (послуги); - актів про відшкодування фактичних витрат орендодавця, пов'язаних з утриманням приміщення, що складені останнім днем місяця, за який здійснюється відшкодування витрат, у відповідності з актами приймання-передачі робіт (послуг) господарських організацій, що надають орендодавцю зазначені роботи (послуги); - належним чином завірених орендодавцем копій актів приймання-передачі робіт (послуг) господарських організацій, що надають орендодавцю роботи (послуги) з утримання приміщення. Розрахунок відшкодування фактичних витрат орендодавця розраховується пропорційно долі орендаря, яка виражається у процентному співвідношенні площі приміщення до загальної площі будівлі по вул. Шолуденка, 1, в місті Києві, яка становить 10991,1кв.м, і складає 42,43%. Витрати, зазначені в абзаці 2 підпункту 4 пункту 3.2 договору, відшкодовуються орендарем на підставі розрахунку, який надано у додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору. Пунктом 3.6 договору оренди (в редакції договору про внесення змін) визначено, що фактичні витрати, зазначені у п.3.2 договору, перераховуються орендодавцю на підставі документів, наведених у п.3.2 договору, протягом 15 банківських днів з дня отримання орендарем. У випадку відмови орендаря сплатити фактичні витрати орендодавцю, орендар зобов'язується терміново (протягом 3-х робочих днів з дня отримання документів, наведених у п.3.2 договору) письмово надати орендодавцю мотивовану відмову від відшкодування фактичних витрат. Додатком №2 до договору оренди сторонами було погоджено "Розрахунок витрат на прибирання холу І поверху та КПП".

Зі здійсненого аналізу матеріалів справи судами попередніх інстанцій з'ясовано, що за період користування орендарем орендованим приміщення з липня 2012р. по лютий 2013р. орендодавцем були виставлені рахунки для здійснення відшкодування фактичних витрат, понесених ним на утримання об'єкту оренди, на загальну суму 1139692,58грн., а орендарем було перераховано на користь орендодавця грошові кошти на суму 458199,17грн. в якості відшкодування понесених орендодавцем витрат на утримання об'єкту оренди за платіжними дорученнями. Листом від 17.04.2013р. №09-24/1774 позивач за зустрічним позовом повідомив орендодавця про відмову в оплаті виставлених останнім за період з липня 2012р. по лютий 2013р. рахунків на відшкодування понесених витрат на утримання об'єкту оренди за договором оренди на суму 681493,41грн. через ненадання таких послуг.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем за первісним позовом умов договору оренди щодо відшкодування останнім витрат орендодавця на утримання об'єкту оренди на суму 681493,41грн., позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення вказаної заборгованості з відповідача. Тоді як відповідач за первісним позовом звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до позивача за первісним позовом про внесення змін до договору оренди.

Врахував приписи ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, умови п.3.6 договору, суди попередніх інстанцій встановили, що грошове зобов'язання відповідача за первісним позовом по відшкодуванню витрат позивача за первісним позовом на утримання об'єкту оренди мало виконуватися протягом 15 банківських днів з дня отримання орендарем визначених п.3.2 договору оренди документів.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що за умовами пунктів 3.2, 3.6 договору оренди обов'язок орендаря по компенсації витрат орендодавця на утримання об'єкту оренди обумовлений виконанням останнім обов'язку щодо забезпечення надання таких послуг та надання відповідних підтверджуючих документів (в т.ч. актів приймання-передачі робіт (послуг) господарських організацій).

Враховуючи вищевикладене, приписи ч.1 ст.538 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій здійснив аналіз матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, зазначили про ненадання позивачем за первісним позовом доказів виконання умов договору оренди в частині забезпечення отримання відповідачем за первісним позовом у спірний період послуг по утриманню об'єкту оренди, а саме: прибиранню 1-го поверху будівлі, контрольно-перепускного пункту; технічному обслуговуванню системи контролювання доступу та системи охоронної сигналізації; технічному обслуговуванню системи відеонагляду; технічному обслуговуванню систем опалення, охолодження та вентиляції; технічному обслуговуванню кондиціонерного устаткування; технічному обслуговуванню телемережі; технічному обслуговуванню відомчої АТС "Меридіан-1", та направлення відповідних актів приймання-передачі робіт (послуг) господарських організацій на адресу орендаря.

Поряд з цим, з листа Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013р. №09-24/1774 судами попередніх інстанцій встановлено повідомлення орендодавця про відмову у відшкодуванні витрат на утримання об'єкту оренди на суму 681493,41грн. в частині забезпечення надання наступних послуг: прибирання 1-го поверху будівлі, контрольно-перепускного пункту; технічне обслуговування системи контролювання доступу та системи охоронної сигналізації; технічне обслуговування системи відеонагляду; технічне обслуговування систем опалення, охолодження та вентиляції; технічне обслуговування кондиціонерного устаткування; технічне обслуговування телемережі; технічне обслуговування відомчої АТС "Меридіан-1", у зв'язку з ненаданням таких послуг та відповідних підтверджуючих документів (актів приймання-передачі робіт (послуг) господарських організацій).

Врахував приписи ч.3 ст.538, ч.4 ст.612, ст.613 Цивільного кодексу України, невиконання орендодавцем зобов'язань за договором оренди щодо забезпечення надання вищенаведених послуг, недоведення ним належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України надання відповідних послуг відповідачу за первісним позовом, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав вважати відповідача за первісним позовом таким, що порушив виконання умов договору оренди в наведеній частині, внаслідок чого відмовили у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди на суму 681493,41грн.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій з пунктів 3.2, 3.6 договору оренди (в редакції договору про внесення змін) зазначено, що для належного використання Київським апеляційним господарським судом орендованих приміщень орендодавець зобов'язаний забезпечити надання орендарю визначених в п.3.2 договору оренди (в редакції договору про внесення змін) послуг, пов'язаних з утриманням орендованих приміщень, а останній, в свою чергу, зобов'язаний був би їх оплачувати. Зважаючи на те, що з моменту укладення договору оренди передбачені п.3.2 договору послуги щодо прибирання 1-го поверху будівлі, контрольно-перепускного пункту; технічне обслуговування системи контролювання доступу та системи охоронної сигналізації; технічне обслуговування системи відеонагляду; технічне обслуговування систем опалення, охолодження та вентиляції; технічне обслуговування кондиціонерного устаткування; технічне обслуговування телемережі; технічне обслуговування відомчої АТС "Меридіан-1", орендарю не надавалися, та відсутня необхідність в їх отриманні для належного використання орендованих приміщень у відповідності до умов договору оренди, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що фактично змінилися істотні умови, якими сторони керувалися при внесенні змін та доповнень до договору оренди в частині визначення необхідності забезпечення орендодавцем надання орендарю цих послуг, пов'язаних з утриманням орендованих приміщень.

Умовами пункту п.10.4 договору оренди сторони передбачили, що зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом 20 днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій зі здійсненого аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу, 24.04.2013р. орендар звернувся до орендодавця з пропозицією внести зміни до п.3.2 договору оренди шляхом виключення з такого пункту деяких позицій, які встановлюють обов'язок орендодавця забезпечити надання орендарю вищезазначених послуг, зокрема, по: прибиранню 1-го поверху будівлі, контрольно-перепускного пункту; технічному обслуговуванню системи контролювання доступу та системи охоронної сигналізації; технічному обслуговуванню системи відеонагляду; технічному обслуговуванню систем опалення, охолодження та вентиляції; технічному обслуговуванню кондиціонерного устаткування; технічному обслуговуванню телемережі; технічному обслуговуванню відомчої АТС "Меридіан-1", у зв'язку зі зміною істотних обставин, якими сторони керувалися при їх погодженні (укладенні договору про внесення змін в частині таких послуг), яка залишена орендодавцем без відповіді та реагування.

Враховуючи вищевикладене, приписи ч.1, 2 ст.652 Цивільного кодексу України, приписи ст.188 Господарського кодексу України, зазначені договірні умови, незабезпечення орендодавцем надання спірних послуг орендарю, відсутність необхідності в отриманні таких послуг орендарем, недосягнення сторонами згоди про внесення відповідних змін до договору оренди, що призведе до необґрунтованого використання державних коштів, а розірвання договору оренди у зв'язку із зміною таких істотних обставин потягне для сторін шкоду, а витрати, необхідні для виконання договору на змінених умовах, будуть відсутні взагалі, оскільки такі послуги не надавалися орендодавцем, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав у відповідності до ст.652 Цивільного кодексу України для внесення змін до правочину, у зв'язку з чим задовольнили зустрічні позовні вимоги про внесення змін до п.3.2 договору оренди (в редакції договору про внесення змін) шляхом виключення з нього наведених позицій.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що у відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. у справі №918/778/13 - без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко