Постанова № 35361731, 19.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 912/707/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград (далі - відділення АМК),

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2013 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013

зі справи № 912/707/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградоптсервіс", м. Кіровоград (далі - ТОВ "Кіровоградоптсервіс"),

до відділення АМК

про визнання недійсним та скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Кіровоградоптсервіс" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 28.03.2013 № 35 у справі № 03-юр.с/01-13 (далі - рішення № 35) у частині порушення ТОВ "Кіровоградоптсервіс" законодавства про захист економічної конкуренції та накладення на це товариство штрафу.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2013 (суддя Болгар Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 (колегія суддів у складі: суддя Сизько І.А. - головуючий, судді Герасименко І.М., Кузнецова І.Л.), позов задоволено з тих мотивів, що в рішенні № 35 не доведено вчинення позивачем антиконкурентних узгоджених дій.

Відділення АМК, не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, просить Вищий господарський суд України їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову внаслідок порушення господарськими судами норм процесуального права, що виявилося в невідповідності їх висновків фактичним обставинам справи, та невірного застосування положень Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Згідно з рішенням № 35 дії ТОВ "Кіровоградоптсервіс" і споживчого товариства "Сервіс Плюс" під час участі в проведених Управлінням освіти Кіровоградської міської ради 20.09.2012 торгах на закупівлю овочевих культур (картоплі) для закладів освіти на 2012 рік визнано порушенням конкурентного законодавства, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів; за вчинення зазначеного порушення на ТОВ "Кіровоградоптсервіс" накладено штраф у сумі 68 000 грн.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності підстав для визнання рішення № 35 недійсним.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

За змістом пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідувань за цими заявами і справами;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З тексту оскаржуваних судових рішень вбачається, що попередні судові інстанції залишили поза увагою, що антиконкурентна узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає самій суті конкурсу і безпідставно ототожнили формальну кількість учасників торгів та їх пропозиції із змагальністю, неправильно застосували пункт 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Внаслідок цього господарські суди помилково не врахували, що в даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами), а докази такого спотворення відділенням АМК викладено в рішенні № 35, і саме вони підлягали дослідженню та оцінці, а при їх підтвердженні вони є достатніми для висновків, викладених у рішенні № 35.

Оскаржувані судові рішення не містять спростування всіх доводів відділення АМК стосовно причин схожості оформлення документації ТОВ "Кіровоградоптсервіс" і споживчого товариства "Сервіс Плюс" (яка нібито готувалася кожним з них окремо та без обміну інформацією між ними) і не враховують змісту виключних повноважень відділення АМК (зокрема, щодо правової кваліфікації наявної події).

Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 зі справи № 912/707/13 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко