Ухвала суду № 35361146, 05.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року м. Київ К/800/22171/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Маринчак Н. Є. Рибченко А. О.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ» на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 рокуу справі№ 2а-15178/12/2670за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2013 року у справі № 2а-15178/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального процесуального права, зокрема, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 204, 235 Цивільного кодексу України, ст. 20 Податкового кодексу України, ст. ст. 70, 162 Кодексу адміністративного судочинства України

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва планової виїзної перевірки ТОВ «УАПРОМ» дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.06.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період 09.06.2009 року по 31.03.2012 року, складено акт від 04.07.2012 року № 3163/2202/36507036, яким встановлено порушення п. 119.2 ст. 119, п. 150.1 ст. 150, п. 167.1 ст. 167, п. 170.9 ст. 170, п. 176.2 б, п. 176.2 г ст. 176, п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення рішення № 0000831705/11395 від 21.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 80 351,01 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_4 договір №2904-11 від 29.04.2011 вчинено сторонами для приховання іншого правочину, а саме: роботи та послуги, що виконуються за договорами цивільно-правового характеру, фактично надавалися у межах трудових відносин.

Згідно із п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцеві доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податку на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, який отримує такий дохід, надано виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності. Однак це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника або роботодавця відповідно.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

За приписами розділу IV Податкового кодексу України до роботодавця прирівнюється юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або само зайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відносини між ТОВ «УАПРОМ» та ФОП ОСОБА_4 носять саме характер трудових відносин, адже полягають у систематичному виконанні завдань, поданні звітів та відповідають кваліфікації ОСОБА_4, колегія суддів вважає обґрунтованим повідомлення-рішення рішення № 0000831705/11395 від 21.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 80 351,01 грн.

Доводи касаційної скарги щодо характеру робіт, що здійснювались ФОП ОСОБА_4, викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 року у справі № 2а-15178/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Н. Є. Маринчак

А. О.Рибченко