Ухвала суду № 35358199, 29.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. справа № 2а-0870/262/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі № 2а-0870/262/11 за позовом Концерну "Міські теплові мережі" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про скасування податкових повідомлень - рішень №0001490805/0, №0001500805/0 від 09.12.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо виявлених порушень, оскільки Концерн «МТМ» не допускав порушень законодавства, використовував товар у господарській діяльності, не ухилявся від сплати податків, тобто є сумлінним платником податків, який належним чином, у відповідності до законодавства, на підставі первинних документів здійснював відображення господарської операції, податкового кредиту і амортизаційних відрахувань у бухгалтерському обліку підприємства. Висновки відповідача про порушення Концерном «МТМ» п.п. 8.1.2 п.8.1, п.п.8.2.1 п.8.2, п.п.8.3.1 п.8.3, п.п.8.6.1. п.8.6, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємства», п.п.4.5.3 п. 4.5, ст. 4, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7Закону України «Про податок на додану вартість», є такими, що суперечать фактичним обставинам та положенням податкового законодавства України. Просить позов задовольнити та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012р. позовні вимоги були задоволені.

Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що порушення встановлені та відображені у акті перевірки щодо формування податкового кредиту, а у ході розгляду справи вважають не спростовані.

У судовому засіданні представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, просив суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції.

Представник Відповідача до суду не з'явився. Про день, місце та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши представників позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено Акт від 26.11.2010 р. №500/08-05/32121458 (далі - Акт).

Перевіркою встановлені порушення Позивачем: п.п.8.1.2, п.8.1, п.п.8.2.1. п.8.2, п.п.8.3.1 п.8.3, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 680 грн., у тому числі по періодах: за 2009 рік у сумі 1 647 грн.; за 1 квартал 2010 року у сумі 1 558 грн.; за Півріччя 2010 року у сумі 3 033 грн.;

п.п.4.5.3 п. 4.5, ст. 4 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 115086грн. у тому числі по періодах: жовтень 2009р.-3250грн., листопад 2009р. - 5885грн.,грудень 2009р. -6104грн., січень 2010р.-4269грн., лютий 2010р.-5708грн., березень 2010р. -75484грн., квітень 2010р.- 3740грн., травень 2010р. -4280грн., червень 2010р.-6366грн.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0001490805/0 від 09.12.2010 року та №0001500805/0 від 09.12.2010 року.

Та відповідачем за результатами перевірки було встановлено порушення п.п.8.1.2, п.8.1, п.п.8.2.1. п.8.2, п.п.8.3.1 п.8.3, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до такого висновку перевіряючи прийшли у зв'язку з визначенням правочинів купівлі-продажу недійсними, укладених з контрагентом ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» не спричиняють реального настання правових наслідків. Такі висновки ґрунтуються на результаті перевірки вказаного контрагента позивача іншою ДПІ.

Судом першої інстанції було встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що між Концерном «МТМ» (покупець) та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»(продавець) укладено договір купівлі-продажу товару № 40 від 08.10.2008 (надалі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язується продати покупцю товар (теплообмінники ПВ-325*2-0,1 PF-Z-УЗ), у кількості 30 (тридцять) штук, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, які узгоджуються сторонами.

Згідно з умовами договору від 08.10.2008 №40, а також на виконання вимог ст. 662 ЦК України ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» передало Концерну «МТМ» товар - теплообмінники ПВ-325*2-0,1 PF-Z-УЗ у кількості 30 (тридцять) штук, а Концерн «МТМ» сплатив вартість цього товару.

В акті перевірки зазначено, що всі господарські операції між Концерном «МТМ» та ТОВ «ТБ «Будмонтаж За поріжжя» підтверджені первинними документами, які були надані до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, а саме: договір купівлі - продажу від 08.10.2008 №40 з додатковою угодою до нього; оборотно - сальдова відомість по рахунку 631 по ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»; акт здачі - приймання від 16.10.2008 № 02/8; податкова накладна від 16.10.2008 № 16100801; банківські виписки; сторінка 17 з журналу реєстрації довіреностей; розрахунок амортизації Жовтневої філії по теплообміннику ПР - 325; наказ № 292 від 29.05.2009 філії Концерну «МТМ» Жовтневого району; акти № 03 - 1 приймання в експлуатацію теплообмінників ПВ - 325*2-1.0 PF-Z-УЗ від 20.05.2009 №ПР 0205; наказ № 477 від 16.09.2009 філії Концерну «МТМ» Жовтневого району; акти № 03 - 1 приймання в експлуатацію теплообмінників ПВ - 325*2-1.0 PF-Z-УЗ від 16.09.2009 №ПР 0109; розрахунок амортизації по Шевченківській філії по підігрівачам; накладна на внутрішнє переміщення від 16.10.2008 №14046; подорожні листи; паспорти на підігрівачі; документи по технічному переоснащенню вузла ГОП котельні по вул. Цитрусова; розпорядження про збільшення вартості ОЗ від 30.06.2009 № 64/1; акт 03-2; накладна вимога №11; авізо № 290523Ш від 29.05.2009 та № 300694 С від 30.06.2009 з додатками; акт списання № 411647 від 29.05.2009 та № 9389 від 30.06.2009. .

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Щодо встановлених відповідачем порушень п.п.4.5.3 п. 4.5, ст. 4 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 115086грн.

Щодо встановлення порушення п.п. 7.2.6, п.7.4.1 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит з податку на додану вартість при самостійному визначенні суми ПДВ з вартості придбаних через ТОВ «ТФ «САМ» авіаквитків компаній перевізників ВАТ «Авіаційна компанія «Дніправіа» та ВАТ «Мотор-Січ» на загальну суму 5517,39 грн.

Так позивачем у період з 01.10.2009р. по 30.06.2010р. було придбано у ТОВ «ТФ «САМ» авіаквитки ВАТ «АК «Дніпроавіа» та ВАТ «Мотр Січ», з підстав відрядження керівництва, суми ПДВ за якими включено до податкового кредит.

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці послуг без отримання податкової накладної є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами.

Тобто якщо форма транспортного квитка відповідає вимогам міжнародних стандартів, відповідно до яких не передбачається наявність в квитках податкового номера, такі квитки теж можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної, але за умови, що даний документ містить інформацію про нараховану суму ПДВ.

Отже колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції, що підприємством правомірно була включено до податкового кредиту сума ПДВ в авіаквитках, що також не суперечить роз'ясненням податкового органу викладеного у листі ДПАУ від 10.11.2005 р. № 22569/7/16-1517-26.

Щодо включення до податкового кредиту податкових накладних 2005р. та не здійснення ведення окремого обліку податкового кредиту, визначеного за касовим методом, зазначеною перевіркою неможливо визначити чи підпадають вищезазначені суми податку на додану вартість під дію касового методу чи ні».

Судом першої інстанції встановлено, що Концерн «МТМ» застосовує касовий метод, і про це зазначено в акті перевірки, згідно п. 11.11 .11. Закону України «Про податок на додану вартість».

Законом України «Про податок на додану вартість» визначено, в яких випадках підприємство має вести окремий облік по придбанню товарів, послуг. Згідно п.7.2.8 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємство має вести окремий облік операцій, які підлягають обкладанню податком, а також не є об'єктами оподаткування згідно ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» або звільнені від оподаткування згідно ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» , тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з продажу таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з надання зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

При зміні способу визначення бази оподаткування, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною такого способу;

касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з продажу товарів (послуг) - спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з продажу товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податку або отримання ним інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата надання інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками).

Підприємством ведеться бухгалтерській облік податкового кредиту згідно вимог Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 р. №141.

Пунктом п.5 вказаної Інструкції зазначено, як саме має вестись облік податку, у разі застосування підприємством касового методу, а саме з використанням аналітичного рахунку «Податковий кредит».

На підприємстві аналітичний рахунок 6441 ведеться в розрізі постачальників та договорів/замовлень. В податкових накладних КП ТМ Орджонікідзевського району (додаток №13) та ТОВ «Езант» (додаток №14) чітко зазначені , по яких саме первинних документах(актах виконаних робіт) нараховані податкові зобов'язання. Підприємством неодноразово були підписані акти звіряння з постачальниками із зазначенням в них первинних документів, по яким виникла заборгованість по сплаті, про про, що зазначено в акті перевірки (стор.34,35). Таким чином, цілком можливо ідентифікувати по якому саме первинному документу проведена оплата та відображена сума податкового кредиту в кореспонденції з рахунком 6415 «ПДВ» .

Згідно листа ДПАУ від 26.10.2010 №22882/7/16-1517 винятком є лише окремо визначені Законом особливі умови формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які було виписано в попередніх періодах, зокрема отримання товарів( послуг) платником податку, який застосовує «касовий метод» задаткового обліку, а контрагент свої податкові зобов'язання визначає за загальними правилами».

Щодо посилання відповідача на неможливість встановити, за якими податковими накладними 2005 року є залишки неоплачених послуг, то суд першої інстанції вірно визначив що даний період не підлягає перевірці відповідно ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами до державними цільовими фондами».

Щодо заниження податкових зобов'язань за підігрів води та теплопостачання на шпальну суму 107049,71грн.

Так перевіркою було встановлено, що Позивачем в порушення норми п.п.4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання з ПДВ при поверненні грошових коштів, коригуванні кількості теплової енергії та зміни її вартості особам, які не були платниками цього податку.

Спростовуючи дану позиція податкового органу суд ом першої інстанції встановив, що основний обсяг коригувань пов'язаний із суто технічними причинами обліку оплат за теплову енергію.

Так позивач отримує велику кількість платежів від споживачів-фізичних особ та СПД через установи банків по квитанціям, а також по бюджетним установам через установи держказначейства. Підприємство в місяці отримання коштів не завжди має змогу ідентифікувати платника (квитанції приходять із запізненням, а також не завжди розбірливо заповнені, виписки казначейства надаються із запізненням, тощо).

Позивач, як платник податків нараховує податкові зобов'язання (ПЗ) по даті отримання коштів. Після ідентифікації платника здійснюється переброска оплат на конкретного платника. В податкових регістрах це відображається в залежності від дати виникнення податкових зобов'язань (касовий метод або метод першої події).

Коригування здійснюється у разі переносу оплат с договору на договір згідно заяв або листів споживачів, або повернення оплати.

А отже податкові зобов'язання нараховані та задекларовані в першому періоді, в другому періоді на суму податку не впливають.

Так відповідно додатку 3.2.1.1 до акту перевірки, та сгрупованих по типу коригувань у додатку №21: в березні 2010 року по Відділу освіти Ленінської районної адміністрації з причини зазначення невірного номеру договору в платіжному дорученні та по письмовій заяві споживача було виконано переброску з одного договору № 100046 (Розрахунок коригування 330.33/115/1 від 31.03.10) на суму ПДВ (-) 49865,07 грн. на інший договір №100012 (Розрахунок коригування 5-й 272 1) від 31.03.10 на суму ПДВ (+)49865,07грн.(Додаток № 16); по Управлінню освіти і науки Запорізької міської ради перенесення оплати з договору по Хортицькому району № 400110 (Розрахунок коригування 210.5/165/4 від 31.03.10) на ПДВ -18923,54 грн. на договір по Ленінському району № 100061 (Податкова накладна на 314/1 від 31.03.10) на суму ПДВ (+)18923,54грн.(Додаток №17).

Відносно платників, відносно до яких застосовується метод першої події.

Так відповідно додатку 3.2.1.1 до акту перевірки та згрупованих по типу коригувань у додатку №22: по ПП ОСОБА_2аванс по договору 1627 (Розрахунок коригування 1481.47/297/1 від 31.03.10 ПДВ(-)568,88грн. перенесено на договір 101627 як оплата в погашення заборгованості. (Додаток № 19). По філії української авіаційної транспортної компанії «Аеропорт Запоріжжя вантажний» згідно листа від 23.03.10 №117 перенесена оплата по договору №340122 на договір № 340177 (розрахунок коригування № 388.31/95/3 від 31.03.2010 ПДВ (-) 189,49 Додаток № 20).

Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що вищезазначені випадки не впливають на зменшення податкового зобов'язання.

Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів(послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках поверенення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Отже коригування здійснюється після поставки товару(послуги), отже має бути здійснена поставка; також має бути переглянута ціна товару(послуги) або має бути здійснене повернення товару.

Крім того, перерахунки по контрагентах, які зазначені в додатку 3.2.1.1, та згруповані у додатку №23, крім випадків, зазначених вище, здійснювались згідно вимог Постанови КМУ від 03.10.2007р. №1198 та Постанови КМУ від 17.02.2010 №151.

Відповідно до п.2 Постанови № 151 у разі ненадання послуг або надання їх в неповному обсязі, заниження якості, зокрема відхилення кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку .

В п.24 Постанови № 1198 зазначено у разі коли обсяг постачання теплової енергії на межі продажу менший, чим зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору.

Таким чином, відповідні Постанови регулюють коригування вартості теплової енергії саме у разі її ненадання або неповного надання (відхилення якісних показників також є ненаданням теплової енергії в повному обсязі), отже не здійснюється поставки теплової енергії у відповідному до договору обсязі.

Так наведених в додатку 3.2.1.1 до акту перевірки та сгрупованих по типу коригувань у додатку №23: ПП ОСОБА_3 виконаний у листопаді 2010 перерахунок по підігріву гарячої води за жовтень 2010 року. В акті за жовтень виставлено 5 Гкал за підігрів холодної води, фактично було надано менше, тому в акті за листопад здійснено коригування на 4,493017 Гкал розрахунок коригування №715.148/605/5 від 30.11. 2009р. (Додаток № 18).

Щодо повернення товару, то як зазначено в акті перевірки, теплова енергія відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками, а саме: одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування.

Таким чином, випадки коригування податкових зобов'язань не підпадають під дію п.4.5, п.п. 4.5.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та здійснені цілком правомірно на підставі п.4.1 чт.4 п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

У п.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що «база оподаткування операцій з поставки товарів(послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни...».

Згідно з п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість», «поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари...».

У разі ненадання теплової енергії, а також надання її в неповному обсязі не відбувається передача прав власності, тобто не здійснюється поставка товару(теплової енергії), а значить відсутня база оподаткування.

В податкових деклараціях Концерну «МТМ», які надавались по СДПІ по роботі з ВПП у зазначені законодавством терміни, вищезазначені випадки коригувань податкових зобов'язань у разі ненадання чи надання в неповному обсязі теплової енергії цілком правомірно віднесені у рядок 8.4. та не підпадають під дію п.4.5 статті 4 Закону.

Щодо перегляду ціни на теплопостачання, то судом першої інстанції вірно визначено щодо відсутності права переглядати ціну поставки в односторонньому порядку, оскільки згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тарифи на теплопостачання підлягають державному регулюванню та затверджуються відповідними рішеннями міської влади.

Таким чином доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі № 2а-0870/262/11 за позовом Концерну "Міські теплові мережі" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак