Ухвала суду № 35357842, 07.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2013 р. справа № 2а-13416/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року

у справі за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

до Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі. Позов обґрунтовано тим, що підприємством було сплачено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, згідно рішень про розстрочення платежів, відповідно до платіжних доручень. Проте, податковою інспекцією в порушення п.3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України 21.01.2004р. №22 було розподілено сплачену суму ПДВ в рахунок сплати податкового боргу за попередні періоди.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року адміністративний позов Комунального підприємства "Кривбасводоканал" задоволено, визнано протиправними податкові повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі №0002251502/0 від 04.06.2010року, № 0002251502/1 від 13.08.2010року; скасовано податкові повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі №0002251502/0 від 04.06.2010року, № 0002251502/1 від 13.08.2010року.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За клопотанням відповідача, в порядку приписів ст. 55 КАС України, здійснено заміну відповідача - Південну міжрайонну державну податкову інспекцію у м.Кривому Розі його правонаступником - Криворізькою Південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акта Південної МДПІ № 224/152/03341316 від 21.05.2010 року "Про результати перевірки КП "Кривбасводоканал" з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 04.01.2007 року по 26.02.2010 року було винесено МДПІ податкове повідомлення-рішення № 0002251502/0 від 04.06.2010 року, яке в подальшому оскаржувалося позивачем. При розгляді первинної скарги КП "Кривбасводоканал", податковою 13 серпня 2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002251502/1 на суму 6 922 429,15 грн.

Судом встановлено, що підприємством були сплачені узгоджені суми зобов'язань з податку на додану вартість згідно 287 платіжних доручень на загальну суму 13 844 858,14 грн. Із 287 платіжних доручень по 234 позивачем було сплачено податкові зобов'язання з ПДВ за призначенням платежу - сплата розстрочки по рішенням про розстрочення платежів, а також сплата поточних зобов'язань з ПДВ.

При цьому в акті перевірки зазначено, що підприємством здійснені платежі по всім платіжним дорученням в рахунок погашення зобов'язань визначених в поданих деклараціях з податку на додану вартість за попередні періоди, з огляду на останнє й були

застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Так, судом першої інстанції встановлено, що податковим органом зараховано в погашення податкового боргу за попередні роки грошові кошти, які находили по платіжним дорученням в погашення поточних платежів, через що відповідачем не проводилося зарахування коштів, сплачених до бюджету у вигляді поточних платежів, відображених у податкових деклараціях та платіжних документах.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинним на час правовідносин, визначено порядок сплати зобов'язань платників податків, зокрема п.п. 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону встановлено відповідальність у вигляді штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених сум зобов'язань.

Норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дійсно, передбачено пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, вищезазначені норми цього ж Закону України не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому, слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам було надано право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п.1.3 Закону включає суму пені) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу; або, якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Крім того, п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р., обумовлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

За таких обставин, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Отже, суд першої інстанції правомірно, дійшов висновку, що на час виникнення правовідносин не було передбачено права у податкового органу за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) направляти кошти такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (і про це зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення по відповідному податку нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Таким чином, судом першої інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова