Вирок № 35355964, 20.11.2013, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1089/13-к

№ провадження 1-кп/624/76/13

В И Р О К

Іменем України

смт. Кегичівка20 листопада 2013 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючої судді Куст Н.М., за участю секретаря Сліпко Л.В., сторін: прокурора Сліпака О.О., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, за яким

ОСОБА_1, який народився 06 листопада 1975 року в м. Харкові Харківської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений, утриманців не має, не працює, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, засуджений 12.01.2001 року Чугуївським районним судом Харківської області за ст. 94 КК України до 10 років позбавлення волі, звільнений 28.02.2007 року умовно-достроково на не відбутий строк 3 місяці 7 днів,

ОСОБА_2, який народився 28 січня 1992 року в с. Павлівка Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений, утриманців не має, не працює, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, не засуджений,

- обвинувачуються за ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2012 року, о 23 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих спонукань викрали з заднього двору домоволодіння ОСОБА_3, що розташоване в с. Павлівка Кегичівського району Харківської області 20 м залізної сітки рабиці, не оцинконової, висотою 1,5 м, з розміром ячейки 2,5 х 2,5 см, товщиною проволоки 1,5 мм, вартістю 384 грн., чим спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії обвинувачених кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, за ознакою вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб.

У судовому засіданні обвинувачені повідомили, що обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України їм зрозуміле, винними себе визнали повністю, дати показання погодились.

Визначаючи обсяг досліджуваних доказів, зясувавши думку учасників та відсутність заперечень, суд, відповідно до ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинувачених, дослідженням документів про дані щодо їх осіб, процесуальних витрат, речових доказів. При цьому зясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав: що 18.12.2012 року, біля 23 год., за ініціативою ОСОБА_2, вирішили піти до домоволодіння ОСОБА_3 та з заднього двору викрасти сітку рабицю. Зняли 20 м сітки і поділили порівну між собою. Свої 10 м продав ОСОБА_4 за 30 грн., гроші витратив на продукти харчування. Згодом, пішов до ОСОБА_4, забрав викрадене та повернув потерпілій. У вчиненому щиро розкаявся.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю підтвердив пояснення надані ОСОБА_1, вказав, що ініціатором викрадення сітки був він. Свої 10 м продав незнайомим людям, які скуповували металобрухт, за 50 грн. Збитки ОСОБА_4 не відшкодував, гроші витратив на власні потреби. У вчиненому щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_3 належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не зявилась, натомість подала заяву в якій повідомила, що свої свідчення по даному провадженні підтримує в повному обсязі, претензій до обвинувачених не має, та за станом здоров'я до суду з'явитися не зможе. Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи можливість зясувати всі обставини під час судового розгляду, суд, на підставі ст.325 КПК України, визнав можливим провести цей розгляд без потерпілої.

У судовому засіданні, згідно з визначеним обсягом, досліджені документи кримінального провадження: висновок експерта НДЕКЦ № 3108 від 11.10.2013 року, відповідно до якого ринкова вартість сітки-рабиці залізної не оцинкованої висотою 1,5 м, розміром ячейки 2,5х2,5 см, товщиною проволоки 1,5 мм, у кількості 20 метрів погонних, станом на 19.12.2012 року, з урахуванням зносу, складає 384 грн., витрати на проведення експертизи становлять 391 грн. 20 коп. (а.с.44-46), розписка ОСОБА_3 про отримання нею від ОСОБА_1 викраденої сітки рабиці (а.с.41), постанова про визнання 10 м сітки рабиці речовим доказом в кримінальному провадженні та передання її на зберігання потерпілій ОСОБА_3 (а.с.47), копія паспорта ОСОБА_1 з підтвердження його анкетних даних (а.с.48); довідки-характеристики видані Павлівською сільською радою про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зарекомендували себе з позитивної сторони, але не працюють, не одружені, спиртними напоями не зловживають, скарг відносно них не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувались (а.с.49,71), довідки з Кегичівської ЦРЛ, відповідно до яких обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на обліку у нарколога, психіатра не перебувають (а.с.50,51,69,70), довідка про судимості, копія вироку, постанови, згідно з якими ОСОБА_1 засуджений: 1) 05.05.1992 року Орджоникідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.141 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.46-1 КК України, відстрочено виконання вироку на 1 рік, 2) 12.01.2001 року Чугуївським районним судом Харківської області за ст. 94 КК України до 10 років позбавлення волі, відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.02.2007 року, звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 3 місяці 7 днів 28.02.2007 року, 3) 30.09.2009 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 рік, постановою того ж суду від 19.10.2012 року від призначеного покарання звільнений (а.с.52,53,54-55,56), довідка Кегичівського РП Красноградського МРВ КВІ про те, що ОСОБА_1 на обліку в інспекції не перебуває (а.с.57), заява про видачу паспорта ОСОБА_2 з підтвердження його анкетних даних, довідка про відсутність судимостей у нього (а.с.68), заява потерпілої (а.с.101).

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності достатніми та взаємозвязаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши усі показання, дослідивши докази, суд вважає, що предявлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення.

Встановлено, що обвинувачені за попередньою змовою між собою, умисно, таємно, із корисливих спонукань, вчинили крадіжку чужого майна, отже, їх дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

Вони є винними у вчиненні цього кримінального правопорушення, і підлягають покаранню.

Визначаючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, суд вважає, що згідно із класифікацією за ст. 12 КК України він є середньої тяжкості, збитки потерпілій відшкодовано частково, про те вона претензій до обвинувачених не має.

Як обставини, що помякшують покарання обох обвинувачених, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття, а щодо ОСОБА_1 також відповідно до п.2 цієї статті, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що його обтяжує, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи вид та розмір покарання у межах санкції закону, також береться до уваги, що наслідки кримінального правопорушення не є непоправними, збитки відшкодовано частково, проте потерпіла претензій до обвинувачених не має, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненому щиро розкаялись, характеризуються позитивно, не працюють. Також взято до уваги, що ОСОБА_1, має судимість, відбував покарання у місцях позбавлення волі, а ОСОБА_2 був ініціатором вчинення крадіжки, збитки не відшкодував.

У звязку з цим, суд не знаходить підстав для призначення обом обвинуваченим таких видів покарань як арешт чи обмеження волі, а вбачає необхідність визначити їм покарання у виді позбавлення волі, без ізоляції від суспільства.

Враховуючи помякшуючі обставини та особи обвинувачених, суд вважає також обґрунтованим застосувати ст.75 КК України, звільнивши їх від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на обох обвинувачених обовязки, які обмежують їх права на зміну місця проживання або роботи, згідно з п.2 та п.3 ч.1 ст.76 КК України.

Суд визнає за необхідне призначити покарання запропоноване прокурором, оскільки обвинувачені з ним погодились.

Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до обвинувачених не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, арешт на майно не накладався.

Речовий доказ по справі 10 м сітки рабиці, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 (проживає ІНФОРМАЦІЯ_4), згідно з ст. 100 КПК України, визнано правильним повернути їй, як законному володільцю.

Судові витрати вартість товарознавчої експертизи по справі, в сумі 391 грн. 20 коп., відповідно до ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинувачених.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, і призначити їм покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки кожному.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити їх від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Згідно з п.2 та п.3 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на обох обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну свого місця проживання або роботи.

Умовою звільнення від відбування покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених обовязків.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Речовий доказ - 10 м сітки рабиці, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 (проживає ІНФОРМАЦІЯ_4) повернути їй, як законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 останнього, солідарно, витрати на залучення експерта (проведення експертизи) в сумі 391 (триста дев'яносто одна) грн. 20 коп. на користь держави на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім вручити в суді, відсутнім надіслати поштою.

СуддяН.М. Куст