Постанова № 35354338, 25.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2013 р. 14 год.25 хв.Справа № 821/2571/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Хазова Ю.С.,

відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" (далі - позивач, ТОВ "Нафтотранссервіс") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 03 квітня 2013 року -

- №0002552200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1355705,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 61876,00 грн.;

- №0002542200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 926485,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 318823,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що висновкок податкового органу щодо безтоварності господарських операцій ТОВ "Нафтотранссервіс" з його контрагентами ПНВКП "Атон" та ТОВ "Ространснафтопродукт" по придбанню дизельного палива та бензину є протиправним, оскільки зроблений згідно актів перевірок вищевказаних контрагентів без врахування первинних документів, які підтверджують придбання та використання ТМЦ в господарській діяльності. Позивач вказує, що висновок відповідача про безтоварність господарських операцій також спростовується закриттям кримінального провадження відносно посадових осіб ТОВ "Нафтотранссервіс" за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, оскільки за результатами досудового розслідування не здобуто жодних даних про безтоварність господарських операцій із постачальниками ПНВКП "Атон" та ТОВ "Ространснафтопродукт" та судовим рішеннями, які набрали законної сили.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що в ході проведення перевірки позивача не було підтверджено товарність господарських операцій між ТОВ "Нафтотранссервіс" та контрагентами - постачальниками ПНВКП "Атон" та ТОВ "Ространснефтепродукт", оскільки висновками акту перевірки ПНВКП "Атон" від 29.02.2012 року №86-1/22-4/30667437 та акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ространснефтепродукт" від 17.09.2012 року №614/3/22-80-35234346 встановлено документування господарських операцій без фактичного їх здійснення, що свідчить про нікчемність правочинів, здійснених у перевіреному періоді позивачем з вказаними контрагентами, в зв'язку з чим у позивача не було правових підстав для декларування податкового кредиту з ПДВ у 926 485,00 грн., та валових витрат у сумі 1355705,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" зареєстроване 13.07.2004 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні.

ТОВ "Нафтотранссервіс" зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 302458321033.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА№751366 основним видами діяльності ТОВ "Нафтотранссервіс" за КВЕД-2010 є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля пальним, складське господарство, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Нафтотранссервіс" з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПНВКП "Атон" у березні, квітні 2011 року, ТОВ "Ространснафтопродукт" у серпні, вересні, жовтні 2011 року та їх відображення в податковій звітності за відповідний період, за результатами якої складено акт від 14.03.2013 року №1651/22.4/30245835 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є наступні порушення -

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток у податковому періоді 1 квартал 2011 року на суму 302034,00 грн.;

- пп. 138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1053671,00 грн., у тому числі за податкові періоди: півріччя 2011 року - 332166,00 грн., 3 квартали 2011 року - 327034,00 грн., рік 2011 - 27072,00 грн., 1 квартал 2012 року - 123750,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Нафтотранссервіс" занижено податок на додану вартість на суму 926485,00 грн., у тому числі: за квітень 2011 року - 288840,00 грн., за серпень 2011 року - 306986,00 грн., за вересень 2011 року - 222831,00 грн., за жовтень 2011 року - 107828,00 грн.

На підставі вказаних висновків податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 квітня 2013 року -

- №0002552200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1417581,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1355705,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 61876,00 грн.;

- №0002542200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1245308,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 926485,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 318823,00 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин нормами податкового законодавства.

Щодо правомірності висновку податкового органу про заниження податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року на суму 302034,00 грн. за господарською операцією з ПНВКП "Атон" у березні 2011 року, то судом встановлено, що даний висновок акту перевірки №1651/22.4/30245835 від 14.03.2013 року базується на даних акту №1528/22-6/30245835 від 02.08.2012 року, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Нафтотранссервіс" з питань підтвердження правових відносин з ПНВКП "Атон" за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року. За результатами акту перевірки №1528/22-6/30245835 від 02.08.2012 року податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0006212200 від 23.08.2012 року про визначення зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 241627,00 грн. та за штрафними санкціями на 1,00 грн.

На підставі обставин, встановлених в акті перевірки ТОВ "Нафтотранссервіс" №1528/22-6/30245835 від 02.08.2012 року щодо нереальності господарської операції з ПНВКП "Атон", податковий орган вважає протиправним віднесення до складу валових витрат витрати по вищевказаній господарській операції у сумі 1208135,00 грн. у березні 2011 року.

Відповідно до вимог пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 статті 56 ПК України).

У відповідності з приписами п.56.15 статті 56 вказаного Кодексу, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Суд зазначає, що згідно п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням - рішенням №0006212200 від 23.08.2012 року, прийнятим на підставі акту №1528/22-6/30245835 від 02.08.2012 року, на момент проведення перевірки у період з 04.03.2013 року по 05.03.2013 року не було узгодженим, у зв'язку з його судовим оскарженням, про що свідчить рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 2а-5156/12/2170 від 28.01.2013 року, яке станом на дату складання акту перевірки не набрало законної сили.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У пункті 6 розділу І цього Порядку зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, висновки попередніх актів перевірок платників податків актів не є первинними документами, які свідчать про факт порушення платником податків податкового законодавства, оскільки лише узгоджені податкові зобов'язання, нараховані на їх підставі можуть бути враховані у подальшому, як триваючий факт порушення податкового законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірне визначення податковим органом грошового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 302034,00 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 03.04.2013 року №0002552200, визначеного на підставі результатів попередньої перевірки.

Щодо правомірності висновку податкового органу про заниження податку на прибуток за півріччя 2011 року на суму 332166,00 грн., 3 квартали 2011 року у сумі 327034,00 грн., 2011 рік у сумі 270721,00 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 123750,00 грн., та про заниження податку на додану вартість у квітні 2011 року у сумі 288840,00 грн., у серпні 2011 року у сумі 306986,00 грн., у вересні 2011 року у сумі 22831,00 грн., у жовтні 2011 року у сумі 107828,00 грн. за господарськими операціями з ПНВКП "Атон" у квітні 2011 року та з ТОВ "Ространснафтопродукт" у серпні - жовтні 2011 року, то суд зазначає наступне.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з 01.04.2011 року врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ ( далі - ПК України).

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для визначення права підприємства на податковий кредит та підстав для формування складу валових витрат по проведеним господарським операціям з постачальниками необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав:

здійснення операції з придбання товарів, виконаних робіт, наданих послуг та їх оплата (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України);

наявність належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, та податкової накладної (п. 138.2 ст. 138, п. 198.6 ст. 198 ПК України);

придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

З акту перевірки судом встановлено, що у перевіряємий період ТОВ "Нафтотранссервіс" мало договірні взаємовідносини з контрагентами ПНВКП "Атон" та ТОВ "Ространснафтопродукт" щодо поставки дизельного палива та бензину.

Так, 01 березня 2011 року між ТОВ "Нафтотранссервіс" (за договором - покупець) та ПНВКП "Атон" (за договором - продавець) було укладено договір №063, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти у відповідності з попереднім замовленням покупця, відвантаження товару здійснюється продавцем зі складу в м. Херсоні, розрахунки за договором здійснюються шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно наданих рахунків або накладних на відпуск товару, термін дії договору до 31.12.2011 року. Також, до вищевказаного договору були укладені додаткові угоди №1/03 від 01.03.2011 року, №2/03 від 15.03.2011 року, №3/03 від 16.03.2011 року, №4/03 від 18.03.2011 року, №5/04 від 04.04.2011 року, №6/04 від 05.04.2011 року, №7/04 від 06.04.2011 року, №8/04 від 07.04.2011 року, №9/04 від 18.03.2011 року, за умовами яких визначалися найменування, кількість та вартість товару, що поставлявся.

На виконання умов вказаного договору та відповідних додаткових угод ПНВКП "Атон" у березні 2011 року було поставлено бензин всього на загальну суму 414010,00 грн., в тому числі ПДВ 69001,67 грн., а також дизельне паливо всього на загальну суму 1035751,50 грн., в тому числі ПДВ 172625,25 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових та податкових накладних.

Передача товару здійснювалась відповідно до актів приймання - передачі та актів приймання - здавання нафтопродуктів з нафтопродуктопроводів (форма №8-НП), копії яких надані до матеріалів справи. Розрахунки за отриманий товар були здійснені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог згідно відповідних угод про припинення зобов'язань.

Крім цього, на виконання умов договору №063 від 01.03.2011 року та відповідних додаткових угод ПНВКП "Атон" у квітні 2011 року було поставлено дизельне паливо всього на загальну суму 1733040,00 грн., в тому числі ПДВ 288840,00 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових та податкових накладних, а також актами приймання - здавання нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом, копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснювалось автоперевізником ПП ОСОБА_3 за замовленням ТОВ "Нафтотранссервіс", що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями товарно - транспортних накладних. Поставка нафтопродуктів супроводжувалась сертифікатами відповідності, а також паспортом продукції та паспортом якості, копії яких надані до матеріалів справи.

Також, 18 серпня 2013 року між ТОВ "Нафтотранссервіс" (за договором - покупець) та ТОВ "Нафтотранссервіс" (за договором - постачальник) було укладено договір №18/08, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, за цінами відповідно до додатків до даного договору, оплата вартості товару здійснюється на умовах передоплати, якість товару повинна відповідати технічним умовам та державним стандартам, діючим на території України, умови поставки визначаються розділом 5 договору та можуть бути погоджені у відповідних додатках до даного договору.

На виконання умов вказаного договору та відповідних додаткових угод ТОВ "Ространснафтопродукт" було поставлено нафтопродукти всього на загальну суму 3825776,32 грн., в тому числі ПДВ 637629,38 грн., а саме: у серпні 2011 року - дизельне паливо та бензин на загальну суму 1841913,48 грн., в тому числі ПДВ 306985,58 грн., у вересні 2011 року - бензин на загальну суму 1336897,78 грн., в тому числі ПДВ 222816,29 грн., у жовтні 2011 року - бензин на загальну суму 646965,06 грн., в тому числі ПДВ 107827,51 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових та податкових накладних, а також накладними на перевезення вантажу та актами приймання - передачі, копії яких наявні в матеріалах справи. Оплата вартості товару підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень. Транспортування товару здійснювалось ВАТ "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство" залізничним транспортом згідно договору №2 від 10.12.2010 року. Поставка нафтопродуктів супроводжувалась сертифікатами відповідності, а також паспортами якості, копії яких надані до матеріалів справи.

Крім цього, позивачем до матеріалів справи надано журнал надходження нафти та нафтопродуктів за формою 6-НП, де зазначається час початку та закінчення зливання нафтопродуктів, температура, густина, маса, акт приймання та номер резервуара, де злито нафтопродукти, а також перелік засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають перевірці в 2010-2012 роках, погоджений з ДП "Херсонстандартметрологія".

Отже, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем в акті перевірки не наведено та до суду не надано.

Судом встановлено, що виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами щодо отримання товару, його оплату з урахуванням суми податку на додану вартість, а також документами, що підтверджують його оприбуткування та використання у власній господарській діяльності.

При цьому платник податку - покупець не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на віднесення сплаченої вартості товару, у т.ч. сплаченої у її ціні сум податку на додану вартість, відповідно до валових витрат та податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Проте, відповідач з посиланням на акт перевірки ПНВКП "Атон" від 29.02.2012 року №86-1/22-4/30667437 про наявність у діяльності підприємства ознак нереальності, а також на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ространснафтопродукт" від 17.09.2012 року №614/3/22-80/35234346 щодо відсутності підприємства за місцезнаходженням, відсутності інформації про наявність основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази вважає, що первинні документи, надані до перевірки ТОВ "Нафтотранссервіс" щодо взаємовідносин з постачальниками не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Акти податкових перевірок контрагента позивача не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженим, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентом та позивачем, оскільки за умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника предметом перевірки не є.

Відсутність контрагента позивача за юридичною адресою станом на момент звірки по не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям за угодами із вказаним контрагентом у момент їх укладення та виконання. Згідно із вимогами законодавства належним доказом відсутності підприємства за місцезнаходженням є наявність запису в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб. Відповідного витягу з реєстру з наявністю такого запису податковим органом не надано.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента та дотримання ним вимог податкового і іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за юридичною адресою.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит та валові витрати з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою та в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів або виконуються роботи постачальником. Посилання ДПІ на відсутність у постачальника позивача об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а відсутність у власності нерухомого та рухомого майна не є єдиним доказом виникнення у цього витрат, пов'язаних зі збереженням або перевезенням товару від постачальника до покупця.

За таких обставин висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Суд відмічає, що подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Підстав, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) договору, контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом обох інстанцій не надано.

Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На спростування доводів податкового органу щодо безтоварності господарських операцій між позивачем на його контрагентами суд приймає до уваги наступні письмові докази -

- постанову слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу ДПС у Херсонській області від 30.05.2013 року про закриття кримінальному провадження №32013230000000096 від 22.04.2013 року з підстав відсутності у діяннях посадових осіб ТОВ "Нафтотранссервіс" умислу від ухилення сплати податків через недоведеність безтоварності господарських операцій ТОВ "Нафтотранссервіс" із постачальниками ПНВКП "Атон" та ТОВ "Ространснафтопродукт" у березні, квітні, серпні, вересні, жовтні 2011 року.

- постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2013 року по справі №2а - 17622/12/2670 за позовом ТОВ "Ространснафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, якої визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському р-ні міста Києва Державної податкової служби зі складення Акту від 17.09.2012 року №614/3/22-80-35234346 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ространснафтопродукт" щодо підтвердження господарських відносин за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2012 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському р-ні міста Києва Державної податкової служби з визнання у Акті від 17.09.2012 року №614/3/22-80-35234346 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ространснафтопродукт" код за ЄДРПОУ 35234346 щодо підтвердження господарських відносин за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2012 року правочинів ТОВ "Рострапснфатопродукт", укладених з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями у період з червня 2011 р. по серпень 2012 р., такими, що мають ознаки нікчемності та такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства".

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про безтоварність господарських операцій між позивачем і його контрагентами не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інші мотиви викладені в акті перевірки та які призвели до прийняття спірних податкових рішень не ґрунтуються на чинному податковому законодавстві, то суд приходить до висновку про необґрунтованість дій ДПІ по визначенню грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1355705,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 926485,00 грн.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 03.04.2013 року №0002542200 та №0002552200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Нафтотранссервіс".

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03 квітня 2013 року №0002552200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1355705,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 61876,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03 квітня 2013 року №0002542200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 926 485,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 318823,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 листопада 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6