Вирок № 35353145, 20.11.2013, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6096/13-к

Провадження № 1-кп/552/303/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2013 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Калько О.С.

при секретарі Дудник А.П.

за участю прокурора Цирфи К.А.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013180020001201 від 13.05.2013 року про обвинувачення: ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, не працюючого, прож.: м. Полтава, вул. Нариманівська.19, кв.1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.146, ч.1 ст.187, ч.2 ст.187 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив інкриміновані правопорушення за наступних обставин.

Наприкінці січня 2013 року, в третій декаді, точно дати у ході досудового розслідування встановити не вдалось, приблизно о 23 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, прибув до громадської зупинки „Мотель по вул. Калініна в м.Полтаві, де, побачивши потерпілу ОСОБА_3, яка перебувала у стані алкогольного спяніння, погодився з її пропозицією відвезти на вказане нею місце.

Під час руху до попередньо обумовленого місця - до зупинки громадського транспорту „Вавілова, яка розташована по пр-ту Вавілова у м.Полтаві, ОСОБА_2, оцінивши навколишню обстановку, звернув увагу на сумку потерпілої.

Надалі, реалізуючи свій виниклий корисливий умисел, скориставшись необачністю потерпілої щодо залишення нею без нагляду сумки у автомобілі та її відсутністю нетривалий час, повязаною з придбанням продуктів харчування у кіоску, розташованому на зупинці громадського транспорту „Фурманова в м.Полтаві, перебуваючи біля даної зупинки, таємно викрав з її сумки мобільний телефон Nokia 6303i, вартістю 1 200 грн., в якому була вставлена SIM - карта оператора мобільного звязку „МТС, що для потерпілої не становить матеріальної цінності, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1 200 грн.

Викраденим мобільним телефоном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15.01.2013 року о 23 год. 30 хв., ОСОБА_2, діючи повторно, реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на заволодіння майном громадян, яким пропонував скористатись його послугами приватного таксі, керуючи автомобілем НОМЕР_1, підїхав до стоянки поблизу центрального магазину „Конкорд, що по вул.Фрунзе в м.Полтаві, де побачив ОСОБА_4, яка, перебуваючи у стані алкогольного спяніння разом із знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6, запропонувавши їх підвести додому.

Під час руху до попередньо обумовленого місця, ОСОБА_2, завчасно оцінив навколишню обстановку, а саме розміщення клієнтів у салоні, їх стан, а також наявність сумки потерпілої ОСОБА_4, що знаходилась поряд з водійським сидінням.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого корисливого умислу, скориставшись необачністю потерпілої ОСОБА_4, яка, після доставляння її за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, залишила у салоні автомобіля свою сумку та приховавши вказаний факт від інших пасажирів, наступного дня, тобто 16.01.2013 року, точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, шляхом вільного доступу викрав сумку ОСОБА_4, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, у якій знаходились:

- гаманець, вартістю 80 грн.,

- паспорт громадянина України на імя ОСОБА_4,

- мобільний телефон Samsung GT-S 7562, вартістю 2 728,92 грн.,

- SIM - картка оператора мобільного звязку „МТС, вартістю 10 грн.,

- SIM - картка оператора мобільного звязку „Лайф, вартістю 10 грн.,

заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2 748,92 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 08.05.2013 року, о 23 год. 30 хв., ОСОБА_2, діючи повторно, керуючи автомобілем НОМЕР_1, підїхав до магазину „Океан, який розташований по вул.Фрунзе, 66, в м. Полтаві, де, побачивши ОСОБА_7, яка перебувала у стані алкогольного спяніння, погодився на її пропозицію щодо прогулянки по місту на автомобілі.

Прибувши у приватний сектор мікрорайону „Поділ, в м.Полтаві, неподалік р.Ворскла, ОСОБА_2, реалізуючи свій корисливий злочинний умисел, шляхом обману ОСОБА_7, отримавши від останньої належний їй мобільний телефон „Nokia Asha 202, вартістю 667 грн., з карткою памяті на 4 ГБ, вартістю 50 грн., та SIM - карткою оператора мобільного звязку МТС, вартістю 10 грн., а всього на загальну суму 727 грн., у грубій формі наказав потерпілій покинути салон автомобіля.

Остання, розуміючи, що його дії є незаконними, і намагаючись всіляко ухилитись від виконання вимог щодо залишення автомобіля, повідомила йому про своє рішення у звернені до органів внутрішніх справ, одночасно благаючи про повернення належного їй мобільного телефону.

Однак, ОСОБА_2, від своїх незаконних вимог не відмовився і, здійснюючи психологічний тиск на потерпілу, у рішучій формі різко відчинив задні двері автомобіля та наказав ОСОБА_7 покинути салон транспортного засобу, що вона і зробила.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, повторно, діючи з корисливих мотивів, 25.06.2013 року, близько 01 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, підїхав до зупинки громадського транспорту „Мотель в м.Полтаві, яка розташована по вул. Калініна, де зустрів ОСОБА_8, яка перебувала у стані алкогольного спяніння.

Діючи згідно розробленого плану, він запропонував їй скористатися його послугами приватного таксі, на що остання погодилися.

Під час руху, ОСОБА_2, розраховуючи на нетверезий стан ОСОБА_8 привіз її до р.Коломак в районі „Лісок в м.Полтаві, де відкрито, шляхом ривка зірвав з її шиї ювелірні вироби, а саме золотий ланцюжок, вартістю 661,73 грн., з кулоном (ладанкою), вартістю 300,30 грн., після чого залишивши потерпілу, на автомобілі, разом з сумкою, вартістю 150 грн., з речами потерпілої, в якій знаходились гаманець, вартістю 50 грн. та гроші у сумі 350 грн., а на загальну суму 1512,03 грн. зник з місця події.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 10.05.2013 року, у вечірній час, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою вчинення розбійного нападу, керуючи автомобілем НОМЕР_1, прибув на територію зупинки громадського транспорту в м.Полтаві, точної адреси встановити не вдалось, де зустрів ОСОБА_9, яка перебувала у стані алкогольного спяніння.

Діючи згідно розробленого плану, ОСОБА_2 запропонував останній скористатися його послугами приватного таксі, на що вона погодилися.

Під час руху, ОСОБА_2 проявляв ініціативу у спілкуванні з ОСОБА_9, з одночасним виконанням її бажань щодо тривалої їзди по місту, а також придбання за власні кошти спиртних напоїв, викликаючи у неї, у такий спосіб, помилкове уявлення щодо його щирості та доброзичливості.

Прибувши 11.05.2013 року о 2 год. на територію приватного сектору по вул. Нагірній, в м. Полтаві, ОСОБА_2 вивів потерпілу з автомобілю, наказуючи їй роздягнутися.

Після чого, з метою подальшого заволодіння майном потерпілої, тримаючи у руках предмет схожий на ніж, приставив його до її шиї, надаючи зрозуміти потерпілій про можливе негайне його використання.

Застосувавши, таким чином, до потерпілої погрози застосування насильства небезпечного для її життя та здоровя, зломив її волю до будь-якої протидії, після чого відкрито заволодів належними їй майном: золотими сережками, вартістю 1400 грн., весільною обручкою, вартістю 1000 грн., жіночою сумкою, вартістю 200 грн., мобільним телефоном „Samsung La Fler GT-S230, вартістю 1099 грн., карткою-памяті на 2 ГБ, вартістю 80 грн., SIM - карткою оператора мобільного звязку „МТС, вартістю 50 грн., гаманцем, вартістю 100 грн., грошовою купюрою номіналом 20 грн., окулярами для зору, вартістю 503 грн., окулярами для зору, вартістю 100 грн., туалетною водою „Айвен, вартістю 150 грн., 4 кредитними картками банківської установи „ПриватБанк та чохлом, що матеріальної цінності для потерпілої не становлять, на загальну суму 4 702 грн.

Після цього, ОСОБА_2 з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 будучи особою, яка раніше вчинила розбій, маючи умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілої та з погрозою застосування такого насильства, діючи відповідно розробленого плану та створеною передумовою у його реалізації, повязаною із заздалегідь приготовленим для вчинення нападу пістолетом травматичної дії «KWC KM 45», №20445069, 17.05.2013 року, у вечірній час, керуючи автомобілем НОМЕР_1, прибув до мікрорайону „Климівка, в м.Полтава, де залишився очікувати на жінку, яка скористається його послугами як водія приватного таксі.

Вивчаючи потенційних потерпілих, помітив дівчину та чоловіка.

Представившись водієм служби таксі „1506, нібито викликаного за їх замовленням, ОСОБА_2, запропонував їм свої послуги у доставці, на що останні погодились, розмістившись на задньому сидінні салону транспортного засобу.

Прибувши о 00 год. 07 хв. 18.05.2013 року до попереднього обговореного місця замовлення, а саме пров. Рибальський, 16, в м. Полтаві, ОСОБА_2, діючи відповідно розробленого плану, забезпечуючи безперешкодне і швидке рушення з місця автомобіля, розвернувся на транспортному засобі, надаючи можливість супутнику потерпілої ОСОБА_10, покинути салон автомобіля, після чого, натиснувши на педаль газу, швидко рушив з місця, викрадаючи потерпілу ОСОБА_11 та позбавляючи її волі, проти її бажання.

Під час руху у невідомому потерпілій напрямку, ОСОБА_2, з метою подальшого заволодіння її майном, заблокував замкові пристрої дверей автомобіля, незаконно утримуючи ОСОБА_11 у салоні автомобіля, і запобігаючи їй у можливості втекти.

Одночасно, здійснюючи психологічний тиск на останню, ОСОБА_2, тримаючи у руках зброю, спрямовану у її бік, дав їй зрозуміти, що може негайно її використати.

Застосувавши таким чином, до потерпілої погрози застосування насильства небезпечного для її життя та здоровя, ОСОБА_2 зломив її волю до будь-якої протидії і примусив беззаперечно виконувати його вимоги. Прибувши на територію земельної ділянки по вул.Ливарній в м. Полтаві близько 00 год. 30 хв., ОСОБА_2, продовжуючи застосовувати до потерпілої погрози застосування насильства небезпечного для її життя та здоровя, підсилюючи свої дії демонстрацією зброї - «KWC KM 45», №20445069, у тому числі безпосереднім притуленням її до ділянки лобу, висунув вимоги у передачі йому належних їй ювелірних виробів, що вона і зробила, а саме: персню, вартістю 2700 грн., каблучки, вартістю 1800 грн., каблучки, вартістю 1500 грн., браслету, вартістю 2700 грн., сережок, вартістю 1850 грн., ланцюжка, вартістю 2000 грн., хрестика, вартістю 2100 грн., а також жіночого годинника, вартістю 1800 грн., мобільного телефону „Нокіа 5530, вартістю 2000 грн., з карткою - памяті обсягом 2 ГБ, вартістю 80 грн., SIM - карткою оператора мобільного звязку „МТС, вартістю 50 грн., блузкою, вартістю 300 грн.

Після чого, ОСОБА_2, висуваючи потерпілій вимоги покинути салон автомобіля, шляхом притулення пістолету у потиличну ділянку її голови, змусив останню зняти сережки, вартістю 1300 грн., та передати їх йому.

Реалізувавши свій злочинний умисел, ОСОБА_2 зник з місця злочину, разом з іншим майном потерпілої, а саме:

- сумкою, вартістю 300 грн.,

- парасолькою, вартістю 150 грн.,

- окулярами, вартістю 400 грн.,

- гаманцем, вартістю 400 грн.,

- косметичкою, вартістю 350 грн.,

- грошовими купюрами номіналом 200, 100, 20 та 10 грн., на загальну суму 400 грн.,

- 1 купюрою номіналом 100 доларів США, що за курсом НБУ складає 799 грн.;

- двома картками банківської установи «ОСОБА_12 ОСОБА_13», на імя потерпілої ОСОБА_11, що для неї матеріальної цінності не становлять.

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився за власним розсудом.

Таким чином, ОСОБА_2 в результаті розбійного нападу заподіяв потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму загальну суму 22 979 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнав частково та суду дав наступні показання.

Дійсно наприкінці січня 2013 року він підвозив потерпілу ОСОБА_3, з зупинки громадського транспорту «Мотель» до зупинки громадського транспорту «Вавілова» але умислу на заволодіння її мобільним телефоном у нього не було. Мобільний телефон він виявив в автомобілі під переднім сидінням вже згодом, найбільш імовірно на наступний день. Вказаним телефоном розпорядився на власний розсуд. Як саме опинився телефон під сидінням автомобілю пояснити не може. Аналогічним чином він виявив в своєму автомобілі і сумку потерпілої ОСОБА_4, яку разом з двома подругами підвозив від магазину „Конкорд, що по вул.Фрунзе в м.Полтаві приблизно у середині січня 2013 року. Коли підвіз потерпілу ОСОБА_4 до буд.56 по вул. Київське шосе потерпіла сама забула свою сумку в автомобілі. Коли вже відїхав то помітив цю сумку. Виявленим в ній мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд. В травні місяці ОСОБА_2 підвозив потерпілу ОСОБА_7 яку він забрав від магазину «Океан». Стверджує, що потерпіла сама залишила телефон на передній панелі автомобіля, якій він в подальшому і виявив та використав на власний розсуд. Щодо вчинення відкритого заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 та розбійного нападу з незаконним позбавленням волі потерпілої ОСОБА_11 вину визнав повністю та розповів про обставини їх вчинення відповідно до викладених раніше в мотивувальній частині вироку фактичних обставинах. Розповідаючи про вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_13 вину визнав частково, повідомляючи при цьому, що дійсно в травні 2013 року він на одній із зупинок громадського транспорту в м. Полтаві зустрів потерпілу ОСОБА_9, яка перебувала в стані алкогольного спяніння, з якою в подальшому їздив по місту Полтава та вживав алкогольні напої. Після цього коли приїхав в ночі до приватного сектору по вул. Нагірній скориставшись тим, що потерпіла перебувала в стані алкогольного спяніння заволодів її майном згідно викладеного в фабулі кримінального правопорушення переліку, але при цьому потерпілу не роздягав та ніяким предметом схожим на ніж не погрожував.

Не зважаючи на позицію по справі вина ОСОБА_2 доведена наступними перевіреними в судовому засіданні доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду повідомила, що наприкінці січня 2013 року вона посварилися зі своїм співмешканцем, приблизно о 23 год. вона зупинила автомобіль під керуванням ОСОБА_2, як автомобіль таксі і поїхала до зупинки громадського транспорту «Вавілова» за адресою по пр-ту Вавілова у м.Полтаві. Під час поїздки зупинялися на зупинці громадського транспорту „Фурманова де потерпіла придбавала спиртні напої. Коли саме зник її телефон вона не помітила, але виявила його відсутність фактично зразу як вийшла з автомобіля ОСОБА_2 Стала телефонувати з іншого телефону на свій мобільний телефон, чула гудки, але слухавку ніхто не брав, Дзвонила декілька разів, але на наступний день зв'язок обірвався. На даний час обвинувачений шкоду відшкодував в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду повідомила, що, 15.01.2013 року о 23 год. 30 хв. вона разом з подругами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відпочивали. Вийшовши з приміщення торгівельного центру «Конкорд» вирішили скористатися послугами приватного таксі, щоб поїхати по додому. Побачили автомобіль ВАЗ 21-01 під керуванням ОСОБА_2 на якому і поїхали по адресах проживання. Потерпілу ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_2 підвозив останню. Коли вона вийшла з автомобіля та свою сумку не взяла, яка була поряд з переднім сидінням, а коли намагалася повернутися та її забрати, водій автомобіля тобто обвинувачений ОСОБА_2 захлопнув двері та поїхав. Потерпіла бігла за автомобілем, намагаючись його зупинити, але це було марно. Телефонувала подругам та розповідала про те, що сталося. Перелік викраденого згідно обвинувального акту потерпіла підтвердила.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 в присутності законного представника ОСОБА_14 суду повідомила, що 08.05.2013 року, о 23 год. 30 хв. вона скористалась послугами приватного таксі та сіла в автомобіль ОСОБА_2 біля магазину «Океан», останній її відвіз до мікрорайону „Поділ, куди їй зовсім не було потрібно. Після цього попрохав у неї подзвонити її телефон „Nokia Asha 202. Після цього наказав їй покинути салон автомобіля, при цьому не повертаючи телефон. Потерпіла не хотіла виходити без свого телефону, але ОСОБА_2 відчинивши двері змусив потерпілу ОСОБА_7 приказним тоном покинути салон автомобіля, що вона і зробила, залишившись без свого телефону.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду повідомила, що 25.06.2013 року, близько 01 год., вона сіла до автомобіля таксі „ВАЗ 2101 під керуванням ОСОБА_2, після цього виїхали до р.Коломак де ОСОБА_2 зірвав з її шиї золотий ланцюжок, з кулоном, та разом з сумкою, вартістю 150 грн., з речами потерпілої, в якій знаходились гаманець, вартістю 50 грн. та гроші у сумі 350 грн. зник.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 суду повідомила, що 10.05.2013 року, у вечірній час вона перебуваючи у стані алкогольного спяніння скористалась послугами автомобіля таксі під керуванням ОСОБА_2 З останнім вони їздили по місту Полтава та придбавали алкогольні напої.,

Прибувши 11.05.2013 року приблизно 2 год. на територію приватного сектору по вул. Нагірній, в м. Полтаві, ОСОБА_2 вивів потерпілу з автомобілю, при цьому наказав їй роздягнутися. В цей час він тримав в руках предмет схожий на ніж, приставивши його до шиї та погрожуючи розправою. Потерпіла розуміла про реальність погроз та роздяглася. Після цього ОСОБА_2 заволодів її золотими сережками, весільною обручкою, жіночою сумкою, мобільним телефоном „Samsung La Fler GT-S230, гаманцем, вартістю 100 грн., грошовою купюрою номіналом 20 грн., двома окулярами для зору, туалетною водою „Айвен, 4 кредитними картками банківської установи „ПриватБанк та чохлом.

Після цього, ОСОБА_2 залишив її та з місця події зник.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 суду повідомила, що 17.05.2013 року вона разом з чоловіком та друзями відпочивала біля річки в районі «Климівка» в м. Полтаві. У вечірній час вони викликали автомобіль таксі служби « 1506», до них підїхав хлопець, як потім вони дізналися ОСОБА_2 на автомобілі „ВАЗ 2101 та представився водієм таксі. Чому приїхав вказаний автомобіль від служби таксі « 1506» потерпіла не придала значення. Коли вони приїхали до місця призначення на початку першої години 18.05.2013 року по пров. Рибальскому, 16 в м. Полтаві Маначинський почекав, поки чоловік потерпілої ОСОБА_10 вийде з автомобіля натиснув на педаль газу та швидко поїхав, при цьому заблокував замки дверей автомобіля не даючи змоги потерпілій покинути салон. В цей час він погрожував потерпілій пістолетом, вона його сприймала як реальну зброю. Цей пістолет він притуляв до голови потерпілої, даючи їй зрозуміти, що може його використати. В подальшому вивіз потерпілу на територію по вул.Ливарній в м. Полтаві близько пів на першу, продовжуючи погрожувати пістолетом, заволодів її майном - перснем, каблучками, браслетом, сережками, ланцюжком, хрестиком, жіночим годинником, мобільним телефоном „Нокіа 5530, блузкою. Після цього ОСОБА_2 притуливши пістолет до потилиці вигнав її з автомобіля та заволодівши і іншим її майном , а саме: сумкою, парасолькою, окулярами, гаманцем, косметичкою, грошовими купюрами номіналом 200, 100, 20 та 10 грн., 1 купюрою номіналом 100 доларів США, двома картками банківської установи «ОСОБА_12 ОСОБА_13» з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Крім того вина ОСОБА_2 доведена наступними доказами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він в травні 2013 року працював на АЗС оператором. Якого точно числа він не памятає на АЗС приїжджав ОСОБА_2, щоб заправитись. Оскільки у нього не хватало коштів він запропонував придбати телефон „Нокіа 5530. Цей телефон свідок придбав у обвинуваченого, а потім добровільно видав працівникам міліці.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, повністю підтвердили показання потерпілої ОСОБА_4 щодо обставин за яких їх транспортував обвинувачений додому та те, що останню він підвозив саме ОСОБА_4

В судовому засіданні прокурором також були надані суду докази.

Згідно протоколу огляду місця події від 12.03.2013 року встановлено місце вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_9, а саме оглянуто ділянку землі по вул. Нагірна.

Згідно протоколу предявлення осіб для впізнання від 11.07.2013 року потерпіла ОСОБА_9 упізнала ОСОБА_2, як особу яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.05.2013 року встановлено місце вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_11 за адресою вул. Ливарна, 12.

Згідно протоколу предявлення особи для впізнання від 11.07.2013 року потерпіла ОСОБА_11 упізнала ОСОБА_2, як особу яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 31.05.2013 року свідок ОСОБА_15 добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон «Нокіа 5530».

Крім того згідно протоколу предявлення особи для впізнання від 11.07.2013 року ОСОБА_15 упізнав ОСОБА_2, як особу у якої придбав мобільний телефон.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.07.2013 року було огляду пістолет «RWC made in Tiwan 20445069». При огляді встановлено, він має калібр 4,5 мм, магазин на 28 кульок та газовий балон, тобто всі ознаки пневматичного пістолету.

В ході огляду місця проживання ОСОБА_2 12.07.2013 року виявлений годинник «Continental» 7885, який належить потерпілій ОСОБА_11

Згідно протоколу предявлення особи для впізнання за фотокарткою від 10 липня 2013 року потерпіла ОСОБА_3 упізнала обвинуваченого ОСОБА_2, як особу яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.07.2013 року ОСОБА_2 добровільно видав мобільний телефон «Самсунг», належний потерпілій ОСОБА_4

Згідно протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 09 липня 2013 року потерпіла ОСОБА_7 упізнала ОСОБА_2, як особу яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.07.2013 року виявлено місце в с. Лісок де було вчинено кримінальне правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_8

Згідно протоколу огляду місця події від 25.07.2013 року ОСОБА_2 добровільно видав золотий ланцюжок належний потерпілій ОСОБА_8

Відповідно до протоколу предявлення особи для впізнання від 05.07.2013 року потерпіла ОСОБА_8 упізнала ОСОБА_2, як особу яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення.

Як вбачається з протоколу предявлення речей для впізнання від 08.07.2013 року потерпіла ОСОБА_8 упізнала належній їй золотий ланцюжок.

Згідно відповіді генерального директора «Ломбард Скарбниця» на запит начальника Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавський області ОСОБА_2 звертався до згаданої кредитної установи та здавав майно, яким заволодів у потерпілих, а саме: золоті сережки та хрестик, належні ОСОБА_11, золоті сережки та обручка, належні потерпілій ОСОБА_9, мобільний телефон «Нокіа АША 202» належний потерпілій ОСОБА_7., мобільний телефон «Нокіа 6303і» належний потерпілій ОСОБА_3 А також співмешканка обвинуваченого ОСОБА_16 здавала майно, належне потерпілій ОСОБА_11, а саме золоті ланцюги та сережки.

Враховуючи вище наведені докази суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. При цьому суд не приймає до уваги його позицію щодо часткового визнання вини та вважає її наміром уникнути кримінальної відповідальності виходячи з наступного.

Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 давали послідовні та логічні показання, яке є повністю узгоджені з іншими наведеними у вироку доказами, які в свою чергу зібрані з дотриманням кримінально процесуального закону. Сумнівів у їх достовірності немає.

Більш того потерпіла ОСОБА_3 суду повідомила, що зникнення мобільного телефону виявила після того як вийшла з автомобіля обвинуваченого. Шляхом здійснення дзвінків на свій телефон намагалася встановити його місцезнаходження. Але на неодноразові телефонні виклики телефон не відповідав. Ці дії вона вчиняла неодноразово, що спростовує версію ОСОБА_2 про виявлення телефону згодом. Потерпіла ОСОБА_4 суду повідомила, що намагалася повернути своє майно, але обвинувачений швидко зник з місця події. Потерпіла ОСОБА_7 повідомила суд про саме відкрите заволодіння її майном. Дії про її вивіз обвинуваченим у невідомому напрямку свідчать саме про умисел останнього на заволодіння майна потерпілої, як і по епізодах відносно потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, що в свою чергу приводить до висновку про узгодженість та фактично однотипність дій обвинуваченого з використанням автомобіля по вказаних епізодах, направлених саме на заволодіння майном потерпілих. Аналогічним чином про це свідчить і застосування погрози насильством відносно потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_11

Впевнено на наявність умислу ОСОБА_2 вказують і послідуючі його дії по швидкому збуту майна потерпілих та ще і з допомогою співмешканки.

В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 повідомляли про вчинення відносно них з боку ОСОБА_2 статевий дій насильницького характеру, про що суд повідомив компетентні органи.

Відповідно до положень ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, які висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор не скористався своїм правом щодо висунення додаткового обвинувачення. З огляду на положення ст.337 КПК України суд позбавлений можливості дати правову оцінку заявам потерпілих та розглядає справу в межах висунутого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, як дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна(крадіжка); за ч.2 ст.185 КК України, як дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;за ч.2 ст.186 КК України, як дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, вчинений повторно; за ч.1 ст.187 КК України , як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу; за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій; за ч.2 ст.146 КК України, як дії, які виразились у незаконному викраденні та позбавленні волі людини, вчинене з корисливих мотивів, із застосуванням зброї.

Вирішуючи питання про правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.146 КК України суд виходить з наступного.

Незаконним позбавлення волі є тоді, коли воно здійснюється не відповідно до Конституції, законів України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Воно може бути здійснено застосуванням фізичного насильства (наприклад, потерпілого зв'язують і замикають у підвалі, помішують у заздалегідь підготовлене місце тощо), а також психічним насильством (наприклад, під загрозою застосування зброї потерпілого примушують слідувати за викрадачем).

Викрадення людини передбачає протиправне переміщення особи з одного місця до іншого, яке супроводжується фактичним обмеженням її свободи пересування. За своїм змістом протиправність переміщення людини збігається з незаконністю позбавлення її волі. Способи викрадення можуть бути різними (таємний, відкритий, насильницький, обманний тощо). Закінченим цей злочин є з моменту заволодіння людиною і фактичного початку обмеження її волі.

Застосування зброї означає фактичне використання її для фізичного впливу на потерпілого, коли цими діями створювалась реальна загроза його здоров'ю або життю (здійснення прицільного пострілу або інший спосіб використання й бойових властивостей), або для психічного впливу (демонстрування оголеної вогнепальної зброї, приведення її в бойове положення, прицілювання, поєднане зі словесною погрозою.

Як повідомила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 після того, як ОСОБА_2 її викрав, незаконно позбавляючи волі заблокував замки дверей автомобіля та погрожував їй пістолетом з метою утримання, якій вона сприймала, як реальну вогнепальну зброю.

У силу ст. 66 КК України обставинами, що помякшує покарання обвинуваченого є добровільне часткове відшкодування завданої шкоди, наявність на утриманні малолітньої дитини.

У силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого не встановлено.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами середньої тяжкості та тяжкими, їх кількість та обставини вчинення, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання посередньо, наявність обставин, що помякшує покарання приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням за правилами ч.1 ст.70 КК України.

По справі заявлено цивільні позови потерпілою ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 22879 грн. та потерпілою ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4702 грн. та моральної в сумі 15000 грн.

Зазначені позови підлягають до повного задоволення в частині відшкодування матеріальної шкоди, як такі, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

Цивільний позов ОСОБА_9 в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. Визначаючи розмір моральної шкоди, який зазнала потерпіла, суд враховує характер, ступінь, обсяг та тривалість моральних страждань, яких вона зазнала та враховуючи викладене, проаналізувавши наявні у справі докази, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 на відшкодування завданої моральної шкоди суму в розмірі 3000 грн.

З обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 192 грн. 36 коп.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.146, ч.1 ст.187, ч.2 ст.187 КК України та засудити його:

за ч.2 ст.187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна;

за ч.1 ст.187 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.146 КК України 4 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

У відповідності до положень ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно засудити ОСОБА_2 на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 - тримання під вартою продовжити до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання рахувати з 16 год. 00 хв. 05 липня 2013 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду в сумі 22879 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задовольнити часткового.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 4702 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Речові докази майно, яким заволодів ОСОБА_2 у потерпілих повернути останнім за належністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень в сумі 192 грн. 36 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.

Головуючий О.С. Калько