Ухвала суду № 35349793, 13.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 р.Справа № 821/1144/13-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби до Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2013 року Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що виконавчий документ, яким є виданий Цюрупинським районним судом Херсонської області виконавчий лист № 2121/1-391/11 від 14.08.2012р., у повній мірі відповідає встановленим ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» вимогам до виконавчого документу, зокрема в ньому зазначено прізвище, власне ім'я та по батькові боржника, його місце проживання та місце перебування. Стосовно відсутності індивідуального ідентифікаційного номеру боржника позивач посилається на зміни в ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», які вступили в силу з 08.08.2012р., згідно яких у виконавчому документі зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (для фізичних осіб - платників податків), або номер і серія паспорта боржника для фізичних осіб-громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відповідну відмітку у паспорті громадянина України. Крім того, в редакції вказаного Закону від 06.05.2012 року, яка діяла до 08.08.2012року та на момент розгляду кримінальної справи районним судом, а також набрання законної сили рішенням, передбачалось зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру боржника лише за його наявності. Таким чином, позивач вважав, що індивідуальний ідентифікаційний номер боржника повинен був зазначений у виконавчому листі лише за його наявності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

До канцелярії Одеського апеляційного адміністративного суду 21.08.2013 року вх. № 113577 надійшло клопотання апелянта про заміну сторону у справі з Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби на Цюрупинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонської області, оскільки Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби ліквідована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» та правонаступником якої є Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонської області.

Судова колегія, дослідивши надані представниками ДПІ документи ухвалила, клопотання задовольнити та здійснити в порядку ст.55 КАС України заміну апелянта на його правонаступника, а саме на Цюрупинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонської області.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень та до канцелярії Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області про розгляд справи за їх відсутності, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області 14.08.2012р. цим судом видано виконавчий лист № 2121/1-391/11 про конфіскацію в дохід держави всього майна, яке є власністю засудженого ОСОБА_1. Даний виконавчий лист направлено для виконання до Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського РУЮ. Проте державним виконавцем ВДВС Цюрупинського РУЮ Бабаскіною Т.Б. 07.03.2013р. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2121/1-391/11 від 14.08.2012р. з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вказано повну адресу місця проживання боржника та його ідентифікаційний номер.

Позивач раніше неодноразово звертався до ВДВС Цюрупнського РУЮ з цим виконавчим листом для його примусового виконання. Однак, як вбачається з відміток у виконавчому листі, відділом державної виконавчої служби вже вп'яте виносилась постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі невідповідності виконавчого документа вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, від 21.04.1999 (надалі - № 606-XIV).

Положеннями ст.1 Закону № 606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону виконанню державною виконавчою службою підлягають, зокрема, такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

Законом № 606-XIV у статті 18 встановлені певні вимоги до виконавчого документу.

Згідно цієї статті, у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З наявної у матеріалах справи копії виконавчого листа вбачається, що у ньому зазначено повне ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) боржника, проте не в повному обсязі вказано місце проживання, місце перебування та не зазначено індивідуальний ідентифікаційний код боржника, як передбачено вимогами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», відкриття виконавчого провадження неможливе, оскільки внаслідок відсутності адреси місця проживання боржника державний виконавець не в змозі виконати вимоги ст. 25 Закону № 606-XIV в частині виявлення майна, його опис та конфіскація .

Враховуючи відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номеру, повної адреси місця проживання чи перебування боржника, державний виконавець не мав реальної можливість та відповідні повноваження перевірити наявність майна, зазначеного в описі, виявити інше майно, що підлягає конфіскації та провести інші виконавчі дії, передбачені Законом № 606-XIV.

Крім того, ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України від 28.12.1960р., яка діяла на час винесення Цюрупинським районним судом Херсонської області вироку відносно ОСОБА_1, передбачено, що вирок, який набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції.

Суд разом із своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов'язок виконати вирок.

У разі якщо вирок або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який надсилається на виконання органам державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виконавчий лист, який видається судом на виконання рішення у кримінальній справі, повинен відповідати вимогам, які висуваються Законом № 606-XIV до виконавчого документу.

На час видачі Цюрупинським районним судом Херсонської області виконавчого листа № 2121/1-391/11, тобто 14.08.2012р., ст. 18 Закону № 606-XIV діяла в новій редакції, яка передбачала обов'язкове зазначення ідентифікаційного коду боржника та повної адреси його проживання чи перебування, однак ці відомості у виконавчому листі відсутні, в тому числі місце проживання боржника вказано як с. Виноградове Цюрупинського района Херсонської області, без зазначення конкретної адреси.

Ст.ст. 332-335 КПК України визначені вимоги до форми та змісту вироку суду у кримінальній справі, відповідно до яких у рішенні суду не є обов'язковим зазначення повного місця проживання чи перебування засудженого та його індивідуальний ідентифікаційний номер. В той же час, до виконавчого листа, виданого районним судом у кримінальній справі, вноситься резолютивна частина вироку, яка не повинна згідно з чинним процесуальним законодавством мітити вищевказані відомості. Ці відомості зазначаються судом у виконавчому листі на підставі інших матеріалів справи.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 26 № 606-XIV, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону, а також наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно, в межах наданих повноважень та на підставі вимог Закону № 606-XIV винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 07.03.2013 року.

Отже суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та з огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Яковлєв О.В.