Ухвала суду № 35347354, 08.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц/7034/ / 13 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №628/ 1095 /13-ц Головуючий 1 інстанції Коваленко О.А.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куп'янському районі Харківської області, 3-я особа: приватне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій №11», про перерахунок щомісячних платежів у відшкодування шкоди від каліцтва на виробництві

по апеляційній скарзі ОСОБА_3

на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 23 вересня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куп'янському районі Харківської області, 3-я особа: приватне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій №11» про перерахунок щомісячних платежів у відшкодування шкоди від каліцтва на виробництві. У червні 2013 року ОСОБА_3 змінила свої позовні вимоги. В обґрунтування вказувала, що вона працювала майстром формувального цеху залізобетонних конструкцій № 11 тресту «Промбуд - 3». 18 лютого 1981 року з нею стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого її було травмовано, про що складено відповідний акт. У зв'язку з виробничою травмою згідно з висновком МСЕК від 11 листопада 1992 року їй було встановлено втрату 25 % професійної працездатності з 27 жовтня 1992 року та безстроково. За діючим на той час законодавством відшкодування шкоди проводилось підприємством, на якому стався нещасний випадок, а після 01 квітня 2001 року по теперішній час - відділенням Фонду. Позивач вважає, що суми належних їй страхових виплат занижені, так як для розрахунку необхідно було брати тарифну ставку робітника відповідної спеціальності і кваліфікації по галузі, а також застосувати коефіцієнти зростання заробітної плати відповідно до постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 березня 2012 року № 15, просить суд стягнути з відповідача недоплачені їй суми з 01 квітня 2001 року з урахуванням фактично отриманих, що за її розрахунками становить 31834 грн. 18 коп., а також встановити та стягувати на її користь у відшкодування шкоди суму щомісячних страхових виплат з 01 березня 2013 року по 503 грн. 26 коп. з подальшою індексацією з урахуванням коефіцієнтів зростання заробітної плати для щомісячних страхових виплат до зміни законодавства.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 23 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куп'янському районі Харківської області, 3-я особа: приватне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій №11» про перерахунок щомісячних платежів у відшкодування шкоди від каліцтва на виробництві відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивача та її представника, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи , що позивач працювала майстром формувального цеху Куп'янського заводу залізобетонних конструкцій № 11 тресту «Промбуд - 3», 18 лютого 1981 року вона одержала травму на виробництві, про що 18 лютого 1981 року складено акт про нещасний випадок на виробництві. Висновком МСЕК № 1570 від 11 листопада 1992 року ОСОБА_3 встановлено безстроково втрату 25 % професійної працездатності з 27 жовтня 1992 року. На час отримання позивачкою виробничої травми діяли Правила про відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, заподіяної робітникам та службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я , пов'язаного з їх роботою , що затверджені постановою від 22 грудня 1961 року № 483/25 з наступними змінами та доповненнями, якими обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я , покладався на підприємство, з яким потерпілий знаходився у трудових відносинах . Наказом директора Куп'янського акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №11» № 34 від 24 травня 1999 року ОСОБА_3 здійснено перерахунок раніше обчисленого розміру відшкодування шкоди, завданої травмуванням на виробництві , та призначено до виплати щомісячно з 1 червня 1999 року 12 -32 грн., які позивач одержувала на підприємстві .

З 1 квітня 2001 року набув чинності Закон України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництва та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і проведення виплат потерпілим у відшкодування шкоди від нещасного випадку на роботі , який стався з потерпілим до набрання чинності цим Законом, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків. При передачі до відділення Фонду документів на підтвердження права ОСОБА_3 на одержання страхової виплати , заводом надана довідка про розмір втраченого заробітку від 1 вересня 2001 року із зазначенням суми в 12,32 грн. Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куп'янському районі Харківської області від 1 вересня 2001 року продовжено раніше призначену страхову виплату в розмірі 12,32 грн. , перерахування розміру якої здійснювалося Фондом відповідно до вимог ст. 29 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництва та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» кожного 1 березня наступного року.( а.с. 6.8 43, 32,33,71-77)

Згідно Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 15 від 30 березня 2012 року «Про проведення перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим та членам їх сімей у 2012 році» передбачено проведення перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим, які отримують щомісячні страхові виплати станом на 01.03.2012 та яким перерахунок цих виплат здійснювався відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" до 01.01.2006, в межах бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2012 рік. При проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим підлягали застосуванню коефіцієнти підвищення страхових виплат: у 2002 році - 1,352; у 2003 році - 1,21; у 2004 році - 1,228; у 2005 році - 1,275; у 2006 році - 1,367; у 2007 році - 1,292; у 2008 році - 1,125; у 2009 році - 1,063; у 2010 році - 1,0; у 2011 році - 1,102; у 2012 році - 1,176.

Відповідно до цієї Постанови правління Фонду позивачеві здійснено перерахунок щомісячної страхової виплати із застосуванням коефіцієнтів, зазначених у цій постанові. ( а.с.35)

Доводи позивача на те, що при призначенні розміру страхової виплати відділенням Фонду їй неправильно розраховано середній заробіток , виходячи з якого підлягає обчисленню страхова виплата, судом першої інстанції перевірялися і визнані такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Фактично позивачем оспорюється правильність обчислення розміру втраченого заробітку , відшкодування якого проводилося підприємством, на якому вона одержала травму.

На підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на відділення Фонду лише покладався обов'язок продовжувати страхову виплату ОСОБА_3 у відшкодування шкоди, заподіяну ушкодженням здоров'я на виробництві, в розмірі , визначеному ОСОБА_3 підприємством.

Положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено право Фонду здійснювали обчислення страхових виплат потерпілим виходячи із сум середнього заробітку , яких позивач до ушкодження здоров'я не одержувала, і виходячи з якого підприємством не визначався розмір та не проводилися виплати у відшкодування шкоди.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при продовженні позивачеві страхової виплати в розмірі, визначеному підприємством, наступному проведенні перерахунку страхової виплати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куп'янському районі Харківської області діяло у межах наданих повноважень з додержанням вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

При вирішенні спору та ухваленні рішення суд першої інстанції виходив відповідно до ст.ст. 10,11,60, 212,213 ЦПК України із повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про задоволення позову.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 23 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді