Постанова № 35332520, 13.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 922/1854/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. - доповідача,

Плюшка І.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Акціонерного товариства

"Готельний комплекс "Славія"

на рішення господарського суду Харківської області

від 17.06.2013 року

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року

у справі № 922/1854/13

господарського суду Харківської області

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до Акціонерного товариства

"Готельний комплекс "Славія"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

позивача Харківської міської ради

про розірвання договору

за участю представників:

позивача - Калугіна О.Ю.

відповідача - Тарана Є.С.

третьої особи - Калугіна О.Ю.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія" про розірвання договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. нежитлових приміщень підвалу №№184-201, першого поверху №№ 202-280, другого поверху №№ 281-347, третього поверху №№ 348-356, площею 3 133,8 кв.м., розташованих в будівлі літ. "Р-3" по вул. Полтавський шлях,52 у місті Харкові, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради й АТ "Готельний комплекс "Славія"; зобов'язання Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія" підписати з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради акт приймання-передачі цих приміщень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 червня 2013 року (суддя Мамалуй О.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 року (судді: Марко Р.І., Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.), позов задоволено; розірвано укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради й АТ "Готельний комплекс "Славія" договір оренди № 118 від 02.02.1993 р., нежитлових приміщень підвалу №№ 184-201, першого поверху №№ 202-280, другого поверху №№ 281-347, третього поверху №№ 348-356, площею 3 133,8 кв.м., розташованих в будівлі літ. "Р-3" по вул. Полтавський шлях, 52 у місті Харкові; зобов'язано АТ "Готельний комплекс "Славія" підписати з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради акт приймання-передачі цих приміщень; стягнуто з Акціонерного товариства „Готельний комплекс "Славія" в дохід Державного бюджету України 2 294 грн. судового збору.

В касаційній скарзі Акціонерне товариство "Готельний комплекс "Славія" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій і передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що Територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради є власником нежитлової будівлі літ. "Р-3" по вул. Полтавський шлях, 52 у м. Харкові, яка є пам"яткою архітектури місцевого значення і, згідно рішення Харківського облвиконкому від 30.04.1980 р. № 334, має охоронний №377.

Право власності набуто на підставі Указу Президії ВРУ "Про заборону діяльності Компартії України" від 30.08.1991 р. № 1468-ХІІ, постанови КМУ від 05.11.1991 р. № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", Закону України "Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність" від 20.12.1991 р. № 2004-ХІІ.

Право власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради також підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2009 р. у справі № 35/400-08, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р. та Вищого господарського суду України від 14.10.2009 р.

09.04.2010 р. між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради й Управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації підписано акт приймання-передачі пам"ятки архітектури місцевого значення по вул. Полтавський шлях, 52 у місті Харкові.

Згідно розпорядження Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 30.04.2010 р. № 479 даний об"єкт нерухомого майна прийнято в комунальну власність та відображено на обліку Управління.

На підставі розпорядження Фонду міського майна Харківської міської ради народних депутатів від 02.02.1993 р. № 106 "Про укладання договору оренди на цілісний майновий комплекс організації орендарів - готель "Травнева" 02.02.1993 р. між останнім (фондом) та відповідачем укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 118, строком дії - три роки, згідно якого організації орендарів готелю "Травнева", правонаступником якого є АТ "Готельний комплекс "Славія", передались, крім рухомого майна, нежитлові приміщення підвалу №№ 184-201, першого поверху №№ 202-280, другого поверху №№ 281-347, третього поверху №№ 348-356, площею 3 133,8 кв.м., розташовані в будівлі по вул. Полтавський шлях, 52 у місті Харкові.

Пунктом 6.2. цього договору передбачено право орендаря на викуп орендованого майна не пізніше ніж через три роки з дня укладання договору оренди.

29.06.1994 р. між АТ "Готельний комплекс "Славія" та Фондом міського майна укладено додаткову угоду до цього договору щодо умов викупу рухомого майна та подальшої оренди приміщень і визначено, що до складу цілісного майнового комплексу, яке підлягало викупу, увійшло лише рухоме майно, викуп цілісного майнового комплексу готелю "Травнева" провадиться без приміщень, а договір оренди № 118 від 02.02.1993 р. втрачає чинність в частині оренди рухомого майна з часу проведення відповідачем повної оплати вартості рухомого майна цілісного майнового комплексу готелю "Травнева".

Водночас, в абзаці 8 додаткової угоди від 29.06.1994 р. передбачено, що в частині оренди приміщень підвалу №№ 184-201, першого поверху №№ 202-280, другого поверху №№ 281-347, третього поверху №№ 348-356, площею 3 133,8 кв.м., розташованих в будівлі літ. "Р-3" по вул. Свердлова, 52, договір оренди №118 від 02.02.1993 р. залишається чинним.

Таким чином, сторонами узгоджено, що договір оренди № 118 від 02.02.1993 р. втратив чинність лише стосовно майна, яке підлягає викупу, але зберігав свою силу щодо приміщень, які не увійшли до складу викупленого цілісного майнового комплексу, про що прямо вказано в додатковій угоді від 29.06.1994 р. до договору оренди № 118 від 02.02.1993 р., в п. 4 розпорядження Фонду міського майна від 30.06.1994 р. № 845/1 "Про укладення договору купівлі-продажу ЦМК", орендованого організацією орендарів готелю "Травневий" та п. 5 договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 13.09.1994 р. № 184-В.

Пунктом 3.1.7. договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. передбачено обов"язок орендаря у разі припинення дії чи дострокового розірвання договору повернути орендоване майно шляхом підписання акта.

09.08.1996 р. між Управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації й організацією орендарів готелю "Травнева" укладено охоронно-орендний договір № 70, строком дії до 01.01.2010 року, на користування нерухомою пам"яткою історії та культури місцевого значення по вул. Полтавський шлях, 52 у м. Харкові, згідно якого готелю передавались, крім рухомого майна цілісного майнового комплексу готелю "Травнева", спірні нежитлові приміщення підвалу №№ 184-201, першого поверху №№ 202-280, другого поверху №№ 281-347, третього поверху №№ 348-356, площею 3 133,8 кв.м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2013 р. у справі № 922/261/13 за позовом Харківської міської ради до АТ "Готельний комплекс "Славія", залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. та Вищого господарського суду України від 05.06.2013 року, охоронно-орендний договір № 70 від 09.08.1996 року визнано недійсним.

В подальшому між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна (далі - Управління) й АТ "Готельний комплекс "Славія" поновлено договірні відносини щодо оренди нежитлових приміщень в будівлі літ. "Р-3" за вказаною адресою.

На підставі розпорядження Управління від 05.03.2013 р. № 261 "Про впорядкування договору оренди № 118 від 02.02.1993 р." та наказу Управління від 05.03.2013 р. № 647 "Про проведення оцінки нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 52 з метою упорядкування договору оренди та розрахунку орендної плати" проведено незалежну оцінку спірних нежитлових приміщень в будівлі літ. "Р-3" по вул. Полтавський шлях,52 у місті Харкові, висновок якої затверджений наказом Управління від 20.03.2013 р. № 740.

Також Управлінням проведено розрахунок орендної плати згідно Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, та запропоновано відповідачу підписати додаткову угоду № 2 від 09.04.2013 р., затверджену рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 р. № 492/11, в якій умови договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. викладено в новій редакції.

Направлений на адресу відповідача проект додаткової угоди № 2 від 09.04.2013 р. до договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. та пропозиція про її підписання у строк до 28.04.2013 р. залишені без задоволення.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. та повернення майна мотивовані не сплатою відповідачем орендних платежів з 2010 року та його відмовою від погодження пропозицій позивача щодо перегляду орендної плати, викладених в додатковій угоді.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи та дійшов правильного висновку про розірвання договору оренди № 118 від 02.02.1993 р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради й АТ "Готельний комплекс "Славія", а також обов"язку останнього підписати акт приймання-передачі нежитлових приміщень підвалу №№ 184-201, першого поверху №№ 202-280, другого поверху №№ 281-347, третього поверху №№ 348-356, площею 3 133,8 кв.м., розташовані в будівлі по вул. Полтавський шлях, 52 у місті Харкові.

При прийнятті вказаного рішення суди попередніх інстанцій керувались положенням ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 783 Цивільного кодексу України, умовами п. 3.1.7. договору оренди № 118 від 02.02.1993 р., встановивши, при цьому, факт користування відповідачем майном без сплати орендних платежів впродовж тривалого періоду часу дії договору.

Водночас, переглядаючи судове рішення, апеляційна інстанція звернула увагу на інформування відповідача листом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна за № 3204 від 12.03.2013 року про проведення оцінки майна, тобто про вжиття позивачем заходів з підготовки додаткової угоди до договору оренди після тривалого періоду розгляду спору в судових інстанціях щодо власника спірного майна та дійсності інших договорів оренди й отримання 15.05.2013 року відповідачем листа від 11.04.2013 року № 4654 з додатковою угодою № 2 від 09.04.2013 разом з додатками.

Також апеляційним господарським судом вірно спростовані посилання відповідача на дату, якою визначена додаткова угода - 09.04.2013, як на підставу її незаконності, оскільки 09.04.2013 року набрало чинності рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2013 року у справі №922/261/13-г, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року, про визнання недійсним охоронно-орендного договору № 70 від 09.08.1996 р., після чого договір оренди від 02.02.1993 року № 118 поновлено.

Відмова орендаря розглядати пропозиції позивача щодо перегляду орендної плати й розірвання договору є невиконанням орендарем умов договору та вимог чинного законодавства.

Крім того, вирішуючи спір, господарські суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відповідач, заперечуючи проти позову, не надав жодного доказу сплати ним орендних платежів.

На спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно статті 11 якого оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди, яка проведена позивачем у березні 2013 року.

За договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Частиною 3 статті 26 цього ж Закону передбачено, що підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України передбачено право однієї із сторін вимагати розірвання договору оренди з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, передбаченому ст. 188 цього Кодексу.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

До переліку підстав, за яких договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, є істотне порушення договору другою стороною та інші випадки, встановлені договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (стаття 651 ЦК України).

Отже, факт систематичного порушення орендарем такої істотної умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою підставою для його розірвання в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Відповідно до приписів частини 3 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству або його правонаступнику.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши факт заборгованості відповідача по оплаті орендних платежів, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди та зобов"язання орендаря повернути майно за актом приймання - передачі у зв"язку з несплатою відповідачем орендної плати впродовж тривалого періоду часу дії договору.

З даними висновками апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Відтак, під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності предмету спору в зв'язку з недодержанням порядку його досудового врегулювання не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", ч. 2 ст. 124 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2012 № 15-рп/2002 у справі №1-2/2002, згідно яких приписи ст. 188 ГК України та ст. 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року у справі № 922/1854/13 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик І.А. Плюшко