Рішення № 35330148, 12.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/19233/13 12.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеміст», м. Дніпропетровськ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Будсервіс», м. Київ

Про стягнення 6 208 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Круль С.О. - пред. по довір.

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 6 208 грн. заборгованості, пені, трьох відсотків річних за Договором № ДА-129А07 про надання телекомунікаційних послуг від 15.10.2007р., посилаючись на порушення відповідачем, як абонентом, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/19233/13 та розгляд справи призначено на 12.11.2013р.

11.10.2013р. Господарським судом міста Києва було направлено судовий запит від 10.10.2013р. № 910/19233/13 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській обл. та до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з проханням повідомити чи відображено в податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеміст» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 34823863) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Будсервіс» (04071, м. Київ, вул. Введенська, б. 25-а, код ЄДРПОУ 34561311) операції по Договору № ДА-129А07 про надання телекомунікаційних послуг від 15.10.2007р. та чи видавались відповідні податкові накладні.

24.10.2013р. від Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надійшла відповідь від 23.10.2013р. № 3341/9/26-56-10-05 на судовий запит від 10.10.2013р. № 910/19233/13 та повідомлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Будсервіс» (04071, м. Київ, вул. Введенська, б. 25-а, код ЄДРПОУ 34561311) взято на податковий облік 16.08.2006р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, перереєстровано до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - 12.01.2012р. Свідоцтво платника ПДВ № 4224832 від 26.09.2006р. анульовано 11.05.2011р. Податкову звітність з ПДВ ТОВ «АЗС-Будсервіс» до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не подавало.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 08.10.2013р. не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено конверт з судовою кореспонденцією, який були повернуто з адреси відповідача з відміткою пошти «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Направлення судом ухвали на юридичну адресу відповідача, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру, який долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2013р. подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 12.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимогст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2007р. між сторонами було укладено Договір № ДА-129А07 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до умов якого позивач, як оператор, надає позивачу, як абоненту, телекомунікаційні послуги, а абонент зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов Договору.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, директорами товариств, від позивача - Супруном О.В. та від відповідача - Шуплецовим В.В., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.1. Договору вартість послуг зазначається у додатках до Договору.

Відповідно до Додатку № 1 від 15.10.2007р. до Договору, щомісячна фіксована плата за обслуговування двох телефонних ліній, складає 200 грн. з ПДВ.

Додатком № 2 від 29.10.2007р. до Договору визначено, що абонентська плата за доступ до мережі Інтернет, тарифний пакет «Старт», складала 75 грн. з ПДВ.

Згідно Додатку № 3 від 01.07.2010р. до Договору, тарифний план відповідача було змінено на тарифний план Vip-10 Мбіт/с з абонентською платою 150 грн. з ПДВ.

Відповідно до пп. 2.2.2 Договору, абонент зобов'язаний оплачувати рахунки за послуги в повному обсязі та не пізніше дати, вказаної у рахунку оператора.

На виконання умов Договору, позивачем були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 20 508,02 грн., що підтверджується наступними рахунками за послуги зв'язку: № 2547/12008 (31.01.2008) на суму 275 грн., № 2547/22008 (29.02.2008) на суму 275 грн., № 2547/32008 (31.03.2008) на суму 1 009,12 грн., № 2547/42008 (30.04.2008) на суму 1 100,08 грн., № 2547/52008 (31.05.2008) на суму 324,03 грн., № 2547/62008 (30.06.2008) на суму 275 грн., № 2547/72008 (31.07.2008) на суму 275 грн., № 2547/82008 (31.08.2008) на суму 275 грн., № 2547/92008 (30.09.2008) на суму 275 грн., № 2547/102008 (31.10.2008) на суму 275 грн., № 2547/112008 (30.11.2008) на суму 275 грн., № 2547/122008 (31.12.2008) на суму 275 грн., № 2547/12009 (31.01.2009) на суму 275 грн., № 2547/22009 (28.02.2009) на суму 275 грн., № 2547/32009 (31.03.2009) на суму 275 грн., № 2547/42009 (30.04.2009) на суму 275 грн., № 2547/52009 (31.05.2009) на суму 275 грн., № 2547/62009 (30.06.2009) на суму 275 грн., № 2547/72009 (31.07.2009) на суму 275 грн., № 2547/82009 (31.08.2009) на суму 275 грн., № 2547/92009 (30.09.2009) на суму 275 грн., № 2547/102009 (31.10.2009) на суму 275 грн.,№ 2547/112009 (30.11.2009) на суму 275 грн., № 2547/122009 (31.12.2009) на суму 275 грн., № 2547/12010 (31.01.2010) на суму 275 грн., № 2547/22010 (28.02.2010) на суму 275 грн., № 2547/32010 (31.03.2010) на суму 275 грн., № 2547/42010 (30.04.2010) на суму 304,82 грн., № 2547/52010 (31.05.2010) на суму 739,64 грн., № 2547/62010 (30.06.2010) на суму 557,32 грн., №2547/72010 (31.07.2010) на суму 350 грн., № 2547/82010 (31.08.2010) на суму 350 грн., № 2547/92010 (30.09.2010) на суму 350 грн.,№ 2547/102010 (31.10.2010) на суму 350 грн., № 2547/112010 (30.11.2010) на суму 350 грн., №2547/122010 (31.12.2010) на суму 350 грн., № 2547/12011 (31.01.2011) на суму 350 грн., № 2547/22011 (28.02.2011) на суму 350 грн., № 2547/32011 (31.03.2011) на суму 1656,66 грн., №2547/42011 (30.04.2011) на суму 1227,95 грн., № 2547/52011 (31.05.2011) на суму 2263,40 грн., № 2547/62011 (30.06.2011) на суму 350 грн., № 2547/72011 (31.07.2011) на суму 350 грн., № 2547/82011 (31.08.2011) на суму 350 грн., № 2547/92011 (30.09.2011) на суму 350 грн., № 2547/102011 (31.10.2011) на суму 350 грн., №2547/112011 (30.11.2011) на суму 175 грн., копії яких належним чином засвідчені, залучені до матеріалів справи і визнаються судом належними доказами, якими посвідчуються наведені події та факти.

Відповідач за надані позивачем телекомунікаційні послуги розрахувався лише частково, сплативши останньому 15 015,01 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів від відповідача.

Відповідно до пп. 3.1.2 Договору, оператор має право відмовити абоненту в наданні нових послуг у разі наявності у абонента заборгованості перед оператором.

Відповідно до п. 4.5. Договору, після відключення Абонента від мережі оператора сторони проводять взаємні розрахунки протягом 3 (трьох) тижнів з дня відключення абонента від мережі оператора.

Як зазначає позивач, відповідача було відключено від мережі 15.11.2011р.

Відповідач, порушуючи умови Договору, зокрема п. 4.5., взаємні розрахунки з позивачем не провів та в подальшому грошові кошти не сплатив.

Таким чином заборгованість відповідача за надані позивачем телекомунікаційні послуги становить - 5 493,01 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 5.2. Договору, нараховує пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення та складає 435,53 грн. (період нарахування з 01.03.2013р. по 31.08.2013р.)

В пункті 5.2. Договору сторони визначили, що за порушення строків оплати абонент сплачує оператору пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд здійснив свій розрахунок пені, оскільки сума пені, що була нарахована позивачем є завищеною, а також, невірно встановлений період нарахування.

За розрахунком суду, розмір пені складає - 419,55 грн. (період нарахування пені становить з 21.12.2011р. по 20.06.2012р. (183 дні)).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком, а саме у розмірі - 419,55 грн.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі 279,46 грн. (період нарахування з 21.12.2013р. по 01.09.2013р.)

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язанні з розглядом справи, зокрема, сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Будсервіс» (04071, м. Київ, вул. Введенська, б. 25-а, код ЄДРПОУ 34561311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеміст» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 34823863) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість в розмірі - 5 493 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 01 коп. - основного боргу, пеню у розмірі - 419 (чотириста дев'ятнадцять) грн. 55 коп., три відсотки річних у розмірі - 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 46 коп. та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 18 листопада 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук