Ухвала суду № 35329380, 13.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р.

справа № 2а-14362/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Шлай А.В.

при секретарі судового засідання: Рязанові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Середньої загальноосвітньої школи №8 м.Дніпродзержинська

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2010р. у справі №2а-14362/09/0470

за позовом: Середньої загальноосвітньої школи №8 м.Дніпродзержинська

до: Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про: скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №809/20 від 07.07.2008р., №239 від 04.09.209р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду сум фінансових санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та постанову від 14.07.2009р. №961 про накладення штрафу за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасну або неповну сплату страхових внесків, а також порушення порядку використання страхових коштів.

В обґрунтування позову зазначалось про те, що вищевказані рішення та постанова відповідача не ґрунтуються на законі, є протиправними, у зв’язку з чим порушують права і законні інтереси позивача.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що оспорювані рішення відповідача є правомірними, прийнятими у відповідності до чинного законодавства України, нарахування позивачу сум є обґрунтованим.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що при вирішенні спору суд невірно застосував норми матеріального права та неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи. Апелянт наполягає на тому, що нарахування штрафних санкції є необґрунтованим з урахуванням положень ст.30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», яка не передбачає накладення штрафних санкцій за недостовірність даних первинних документів: відомостей нарахування заробітної плати, меморіального ордеру №5 зі звітними даними, відображеними у звіті Ф 4-ФСС з ТВП. Позивач вказує, що заниження фонду оплати праці в ході перевірки виявлено не було, тобто оспорювані рішення відповідача є протиправними. Апелянт просить скасувати постанову суду від 08.06.2010р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи з урахуванням наданих заперечень, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів апеляційного оскарження, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, стосується висновків суду щодо рішення відповідача №239 від 04.09.2009р.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є платником внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (реєстраційний код 120210000038), зареєстрований в Дніпродзержинській міській виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків.

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2009 року Дніпродзержинською міською виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено позапланову перевірку Середньої загальноосвітньої школи №8 м.Дніпродзержинська щодо правильності, повноти нарахування страхових внесків, сплати та цільового використання коштів ФСС з ТВП за період з 01.07.2006р. по 01.04.2009р.

За результатами перевірки складено акт від 30.06.2009р., за висновками якого встановлено заниження фонду опати праці в сумі 24418,00грн. та нецільове використання коштів Фонду, у зв’язку з чим неприйнято до заліку страхових внесків на суму 535,02грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення №809/20 від 07.07.2009р. «Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на загальну суму 25462,21 грн., в тому числі:

- донараховано внесків – 535,02грн.;

- неприйнято до заліку – 339,46грн.;

- накладено штрафів – 24587,73 грн. (а.с.9).

Позивачем оскаржено рішення №809/20 від 07.07.2009р. в адміністративному порядку./P>

Відповідачем прийнято рішення здійснити додаткову перевірку позивача. Строк розгляду скарги позивача продовжено до 29.09.2009р.

За результатами додаткових перевірок складено акти від 18.08.2009р. та від 25.08.2009р.

Відповідно до акту перевірки від 18.08.2009р. не підтверджено заниження фонду оплати праці на суму 3455,31грн. та донарахованих 85,64грн. страхових внесків. Разом з тим, виявлено невідповідність даних відомостей по заробітній платі за липень 2007р., що призвело до зазначених порушень закону. Так, 18.08.2009р. позивачем надано відомість обліку заробітної плати, в якій суму авансу включено як суму утримання із заробітної плати, а при перевірці 30.06.2009р. надано відомість обліку заробітної плати, в якій суму авансу включено як суму нарахованих відпускних, що призвело до збільшення фонду оплати праці. До того ж, за квітень 2009р. у відомості обліку заробітної плати відображено на 100,28грн. менше, ніж по меморіальному ордеру №5. Що стало підставою для подальшої перевірки.

За висновками акту перевірки від 25.08.2009р. позивачем порушено ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» та ч.1,2 ст.21, п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме:

-заниження фонду опати праці на 21062,97грн.;

-заниження суми страхових внесків, які підлягають сплаті до бюджету – 451,28грн.

Окрім того, встановлено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність позивача має неналежний стан та ведеться з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІУ.

Позивачем у звіті Ф4-ФСС з ТВП за І півріччя 2009 року в таблиці ІІІ «Розрахунки по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування» самостійно відображено суми фінансових санкцій:

-рядок 4 «Нараховано за актами ревізій внесків» - 535,02грн.;

-рядок 7 «Не прийнято до зарахування витрат» - 339,46грн.;

-рядок «Стягнено штрафів» - 24587,73грн.

На підставі актів перевірок від 30.06.2009р., 18.08.2009р. та 25.08.2009р. директором виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності наказом №156 від 04.09.2009р. скасовано рішення №809/20 та прийнято нове рішення №239 від 04.09.2009р. на загальну суму 22023,44грн., в тому числі:

- донараховано страхових внесків – 451,28грн.,

- штраф у розмірі 100% суми заниженого фонду оплати праці – 21062,97грн.,

- не прийнято до заліку – 339,46грн.,

- штраф – 169,73грн. (а.с.10).

Аналіз норм права, які регулюють спірні правовідносини показав наступне.

За приписами ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі по тексту – Закон №2240) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом.

Згідно з преамбулою Закону №2240 цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Відповідно до абз.1,6 ч.1 ст.23 Закону № 2240 страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону, а якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

Пунктом 2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нарахувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, своєчасно подавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів згідно з пунктом 4 частини 2 статті 27 Закону № 2240.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до ст.14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами та положеннями.

Обґрунтовуючи свої доводи, позивач зазначає, що нарахування штрафу відповідно до ст.30 Закону №2240 за відсутності порушень, тобто відсутності заниження фонду оплати праці, є необґрунтованим та безпідставним. Проте, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо правомірності рішення відповідача №239 від 04.09.2009р. Саме внаслідок невідповідності даних бухгалтерського обліку з даними, відображеними позивачем у звіті Ф4-ФСС з ТВП, і відбулось заниження фонду оплати праці, що в свою чергу призвело до порушень ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» та ч.1,2 ст.21, п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Матеріали справи підтверджують факт порушення позивачем вищевказаних норм. Доводи позивача спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Закон не передбачає умов звільнення від відповідальності особи, що допустила порушення.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи та відсутності інших обґрунтувань непогодження з рішення відповідача №239, доводи апеляційної скарги не спростовуються висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду. Суд об’єктивно і повно дослідивши обставини справи, вірно застосував норми права, які регулюють спірні правовідносини, прийняв рішення з дотриманням норм процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.195,196, ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Середньої загальноосвітньої школи №8 м.Дніпродзержинська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2010р. у справі №2а-14362/09/0470 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2010р. у справі №2а-14362/09/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай