Ухвала суду № 35329396, 08.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2013 р.справа № 2а-10368/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання:Антіповій В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. у справі №2а-10368/10/0870

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів"

до: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів") звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя (далі - відповідач, податковий орган) від 24.09.2010 № 0000422310/0 та від 03.12.2010 № 0000422310/1, якими позивачу визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 11196168,30грн, з яких 4813633,30грн. - штрафні санкції, 6382535грн. - основне зобов'язання за порушення, зокрема п.5.1, пп.5.2. п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР. Позивач вважає безпідставними висновки податкового органу щодо порушення ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" вищезазначених норм Закону, оскільки відповідачем не доведено ані нікчемність угод позивача з його контрагентами, ані безтоварність операцій у спірний період.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд з посиланням на норми ст.ст.203,204,215,218-235 Цивільного кодексу України (ЦК України) та позицію Верховного Суду України (п.18 постанови Пленуму від 06.11.2009р. №9), дійшов висновку щодо безпідставності доводів податкового органу стосовно нікчемності або недійсності договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Суд врахував відсутність належних доказів на підтвердження безтоварності операцій, вини з боку хоча б однієї із сторін договору та зазначив, що несплата податків учасниками правочину не є підставою для визнання такого правочину нікчемним.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позову. Відповідач вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушеннями та невірним застосуванням норм матеріального права. На думку податкового органу суд невірно з'ясував фактичні обставини справи та не надав їм належної оцінки. Відповідач наполягає на тому, що операції контрагента позивача ТОВ «Аквілегія» з його контрагентами - ТОВ «Каз-Трейд» та ТОВ «МРТ-2008» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та основних фондів.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Судове рішення вважає законним та обгрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справив, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що податковим органом здійснено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010. За результатами перевірки складено Акт №771/2310/31549003 від 13.09.2010р., в якому зазначається про порушення позивачем як платником податків, наступні вимог п.5.1., пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 6382535грн., у тому числі: за 2009 рік у сумі 3458588грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 2923947грн.

Як вказується в акті перевірки, підставою висновків податкового органу стала оцінка правочинів між ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» та ТОВ «Аквілегія» як нікчемних. Відповідач посилається на результати перевірки ТОВ «Аквілегія» (акт перевіркивід 12.08.2010 №115/23252/32948799), якою встановлено недодержання останнім вимог ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, тому дані, наведені у деклараціях з податку на прибуток за серпень - грудень 2009 року, січень - березень 2010 року про обсяги придбання та продажу, податковий орган вважає недійсними.

На підставі акту перевірки №771/2310/31549003 від 13.09.2010р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422310/0 від 24.09.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 11196168,30, в тому числі за основним платежем 6382535,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4813633,30 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000432310/0 від 24.09.2010р. скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя №0000432310/0 від 24.09.2010 - залишено без змін, та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432310/1 від 03.12.2010 року.

Судом встановлено, що під час перевірки на вимогу податкового органу на підприємстві позивача проведена інвентаризація, за результатами якої не було виявлено ані недостач ані надлишків.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до пп.5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР (далі - Закон) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За нормами пп.5.2.1 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За приписами пп.11.2.1 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суд першої інстанції обґрунтовано вважає недоведеними доводи податкового органу щодо безтоварності операцій з ТОВ «Аквілегія». Так, вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.12.2010 року по справі № 1-765/2010 визнано винним та осуджено за ч.3 ст. 212 КК України директора ТОВ «Аквілегія» ОСОБА_2 В зазначеному рішення, зокрема, зазначається про здійснення ОСОБА_2 дій, пов'язаних з купівлею-продажем лома чорного та кольорових металів, який він придбавав у фізичних осіб та реалізовував основним покупцям, ТОВ «ТД «Меліз» та ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», та відображенням податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «МРТ-2008» та ТОВ «Каз-Трейд» з метою заниження податкових зобов'язань, які виникли, у зв'язку з продажем товару ТОВ «ТД «Меліз» та ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів».Тобто зазначеним рішення суду встановлено факт товарності операцій між ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» та ТОВ «Аквілегія».

Суд першої інстанції також обгрунтвоано посилається на ст.61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Тобто сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування сум податку на прибуток, не є підставою для позбавлення платника податку права формування сум валових витрат, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру вартості товарів або послуг. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на прибуток до бюджету, такі дії тягнуть за собою відповідальність та негативні наслідки саме щодо осіб, допустивши порушення податкового законодавства.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов обгрунтованого висновку щодо переходу права власності на майно (брухт кольорових металів) від ТОВ «Аквілегія» до ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», оскільки реальність здійснення поставки підтверджується належним чином оформленими первинними документами, податковими накладними, інвентаризацією товарних запасів на момент здійснення перевірки, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», вироком про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, за здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аквілегія», розрахунком руху матеріалів, які придбавались ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» у ТОВ «Аквілегія» та обсяги виробленої з неї продукції за період жовтень 2009 року - липень 2010 року, який свідчить про неможливість виконання своїх зобов'язань по поставці готової продукції без отримання товару по договору купівлі-продажу від 02.03.2009 року № 65/2/09. Тобто, факт здійснення господарських операцій правомірно відображений у бухгалтерському і податковому обліку.

Щодо доводів податкового органу стосовно нікчемності та недійсності правочинів слід зазначити, що, по-перше, доказів цьому відповідач до суду не надав, по-друге, оцінка правочинів як нікчемних або недійсних не впливає на зобов'язання платника податків, оскільки податкове законодавство не містить таких підстав.

Колегією суддів також взято до уваги факти, встановлені у справі №2а-10369/10/0870 рішенням суду, яке набрало законної сили 15.03.2012р.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Суд прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. у справі №2а-10368/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. у справі №2а-10368/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна