Постанова № 35329368, 14.11.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6232/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі судового засідання - Іванюк Є.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Наріжної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Чутівському райолні Полтавської області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чутівському районі Полтавської області (далі - відповідач, УПФУ в Чутівському районі) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки від 01 серпня 2013 року №Ф-166 у розмірі 1194,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що згідно із Законом України №3609-VІ від 07.07.2011 не повинна сплачувати єдиний внесок, оскільки їй призначено довічну пенсію за віком, а добровільної згоди на сплату єдиного внеску вона не давала. Тому, позивач вважає, що вимога №Ф-166 від 01.08.2013 виставлена відповідачем безпідставно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач є пенсіонером за віком на пільгових умовах, а пенсії за віком визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 вказаного Закону, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними відповідного віку. Зазначав, що ОСОБА_3 на даний час не досягла пенсійного віку, за віком пенсія була б призначена їй після досягнення нею віку 58 років 6 місяців. Вказував, що позивач на даний час зобов'язана сплачувати єдиний внесок, тому вимога виставлена правомірно.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

15.02.2002 ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області /арк. с. 15/.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (чинного з 01.01.2011) (далі - Закон №2464-VI), з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.

01.08.2013 УПФУ в Чутівському районі сформовано вимогу про сплату боргу від №Ф-166 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, яка отримання останньою 24.10.2013 /арк. с. 13/.

Не погодившись з вищевказаною вимогою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом про її скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Перевіряючи правомірність оскаржуваної вимоги суд виходить з наступного.

Пунктом 7 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 № 3609-VI (набрав чинності з 06.08.2011) внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" згідно з якими статтю 4 цього Закону доповнено частиною 4 такого змісту: "особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Частиною першою статті 9 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Абзацом 3 пункту 3 Розділу XV Прикінцеві Положення Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що тимчасово, до прийняття відповідного закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Згідно із пенсійним посвідченням №2195111408 виданим 15.03.2010 /арк. с.14/ ОСОБА_3 призначено пенсію за віком довічно.

Частина четверта статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на підставі абзацу 3 пункту 3 Розділу XV Прикінцеві Положення Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, суд вважає доводи відповідача такими, що не грунтуються на Законі, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 укладала з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги УПФУ в Чутівському районі Полтавської області від 01.08.2013 №Ф-166 є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011, №3674-VI закріплено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру дорівнює 1720,50 грн.

Відповідно до положень пункту 18 частини першої статті 5 Закон України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги задоволено, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України в особі управління Пенсійного фонду України в Чутівському районі Полтавської області на користь позивача судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 172,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Чутівському районі Полтавської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Чутівському районі Полтавської області №Ф-166 від 05.02.2013 про сплату недоїмки у розмірі 1194,03 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі управління Пенсійного фонду України в Чутівському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22529681) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 172,05 грн (сто сімдесят дві гривні п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 листопада 2013 року.

Суддя К.І. Клочко