Ухвала суду № 35318337, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/950/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

за участю представника позивача - Ткачук Ю.В., представника відповідача - Шульги В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лекхім» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Лекхім» до Харківської обласної митниці (далі - Харківської митниці Міндоходів) про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство «Лекхім» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2013р. № 7.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати в повному обсязі рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 27.06.2012р. по 19.11.2012р. Харківською обласною митницею проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Лекхім-Харків» за період з 01.09.2009р. по 30.04.2012р. за результатами якої складено акт від 03.12.2012р. №0059/12/807000000/0022676945

В ході перевірки встановлено порушення пп.197.1.27 ст.197 розділу V Податкового кодексу України в частині надання пільг по сплаті податку на додану вартість (преференція 002) при ввезенні на митну територію України АТ «Лекхім» по ВМД №807070003/2011/220525 від 11.02.2011р. лікарського засобу «Цефтриаксон», порошок для розчину для ін'єкцій по1,0 г. у флаконах «in bulk», внесеного до Державного реєстру лікарських засобів, дозволених до виробництва і застосування в Україні, що відповідає певним вимогам визначеним Міністерством охорони здоров'я України, але за результатами лабораторних досліджень Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів не відповідали вимогам АНД за показником якості «Бактеріальні ендоксини» та в результаті чого підлягає сплаті до Державного бюджету України АТ «Лекхім» податок на додану вартість у сумі 289 198грн.

На підставі акту перевірки від 03.12.2012р. №0059/12/807000000/0022676945 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2013р. №7, з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 289 199,0 грн., з яких за основним платежем 289 198,0 грн., за штрафними санкціями 1,0 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкова пільга при митному оформлені лікарських засобів була застосована не правомірно. Відповідач при донарахуванні зобов'язання зі сплати ПДВ, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах своїх повноважень..

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони (п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.1 Митного Кодексу України митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використань цих товарів і транспортних засобів.

Митному контролю підлягають і товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України (ст. 40 вказаного Кодексу).

Статтею 42 Митного кодексу України, встановлено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Згідно Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 22.06.2006 №514 (чинного на момент митного оформлення), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 за №816/12690, суб'єкту господарювання необхідно надати до митного оформлення документи для здійснення митного оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну» №902 від 14.09.2005р. на територію України можуть ввозитися зареєстровані в Україні лікарські засоби за наявності виданого їх виробником сертифіката якості, який засвідчує відповідність лікарських засобів вимогам специфікації якості.

Згідно зазначеної норми на територію України можуть ввозитись лікарські засоби, зареєстровані в Україні, за наявності сертифіката якості, що видається виробником. Порядок ввезення лікарських засобів на територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такими документами, виходячи із норм ст. 17 Закону України «Про лікарські засоби» є: реєстраційне посвідчення та сертифікат якості виробника.

Ідентифікація лікарського засобу, як такого, що «зареєстрований та допущений до застосування в Україні» або «дозволений для виробництва і застосування в Україні та внесений до Державного реєстру лікарських засобів», проводилася шляхом встановлення в документах, наданих декларантом при митному оформленні, назви та виробника лікарського засобу, які містяться в реєстраційних посвідченнях, згідно форми та опису, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2003 № 358 «Про затвердження форми та опису реєстраційного посвідчення на лікарський засіб», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07.08.2003 за № 693/8014, в тому числі, наявністю лікарського засобу в «міжвідомчій базі даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів», та товаросупровідних документах, але без врахування фармакопейних статей або методів контролю їх якості, зокрема, специфікації якості або аналітично - нормативної документації (далі - АНД), які передбачають проведення лабораторних досліджень, експертиз.

Таким чином, підставою для звільнення лікарських засобів від сплати ПДВ є наявність лікарського засобу в міжвідомчій базі даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів або оригінал реєстраційного посвідчення, або його копія, або підтвердження державної реєстрації лікарських засобів, видане Міністерством охорони здоров'я України, підтвердження виробника лікарських засобів згідно з реєстраційним посвідченням.

При цьому, відповідно до п.п.197.1.27 п.197.1 ст.197 Податкового Кодексу звільняються від оподаткування операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

ПАТ «Лекхім» під час митного оформлення заявляло своє право на отримання преференцій зі сплати ПДВ.

Так, позивач отримав право на користування встановленими чинним законодавством пільгами по сплаті податку на додану вартість під час митного оформлення окремих товарів, що ввозились на митну територію України у відповідності до п.п.197.1.27 п.197.1, п. 197.4 ст.197 Податкового Кодексу України, як покупець товару та особа, яка ввозить товар на митну територію України.

Таким чином, ПАТ «Лекхім» під час митного оформлення товару «Цефтриаксон» було надано пільгу по сплаті податку на додану вартість шляхом звільнення від його сплати.

Відповідно до п. 30.8 ст.30 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 ПК України якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган, то контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань.

Разом з тим, згідно п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України також визначено обов'язок митного органу самостійно визначити суму грошового зобов'язання у разі, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами лабораторних досліджень зазначеного лікарського засобу, які проводилися Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів після митного оформлення товару (Сертифікат аналізу №131/16111 від 01.03.2011 та Сертифікат аналізу №133/1351 1 від 02.03.2011), встановлено, що віднести до лікарського засобу, дозволеного для виробництва і застосування в України та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, у зв'язку з невідповідністю вимогам аналітично - нормативної документації за показником якості «Бактеріальні ендотоксини» неможливо.

Згідно п.п.3 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, в документах митного оформлення за ВМД №807070003/2011/220525 від 11.02.2011р., а саме в зовнішньоекономічному договорі та інвойсі, ПАТ «Лекхім» визначений як покупець товару «Цефтриаксон» та особа яка ввозить товар на митну територію України. Окрім того, графою 9 Митної декларації №807070003/2011/220525 від 11.02.2011р., ПАТ «Лекхім» визначений як особа, відповідальна за фінансове врегулювання.

Відповідно до п.13 Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 №902 (зі змінами), у разі видачі негативного висновку суб'єкт господарювання вчиняє дії, передбачені зовнішньоекономічними контрактами та/або нормативно-правовими актами (повернення постачальнику, утилізація, знищення лікарських засобів, тощо).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов контракту від 25.01.2010р. №АО-1007, Додатку №2 від 18.03.2011р., за експертною ВМД №807070003/2011/221548 від 30.02.2011р., ПАТ «Лекхім» вивезено товар «Цефтриаксон, порошок для розчину для ін'єкцій по 1,0 г у флаконах «іn bulk» номер партії 101101 - 350 000 флаконів, номер партії 101102 - 350 000 флаконів, за межі України.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова пільга при митному оформлені лікарських засобів була застосована не правомірно.Відповідач при донарахуванні зобов'язання зі сплати ПДВ, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах своїх повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем надано належні докази на підтвердження висновку про порушення позивачем законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лекхім» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Ухвалу в повному тексті виготовлено 12.11.2013 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.