Ухвала суду № 35316764, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 363/1255/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Войнаренко Л.Ф. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Вишгородської міської ради Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вишгородської міської ради Київської області про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 07.09.2012 р. №15/21 було видано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у м. Вишгород. Вказаним рішенням Вишгородської міської ради зобов'язано позивача укласти договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію, та погодити проект землеустрою у відповідності до вимог чинного законодавства.

Після виконання всіх умов Вишгородської міської ради, 25.12.2012 р. ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Проте, листом Виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 05.03.2013 р. №2-31/145, позивачу було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою. Зі змісту вказаного листа вбачається, що питання про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки взагалі не розглядались Вишгородською міською радою, оскільки детальні плани території станом на 26.02.2013 р. не розроблені та не затверджені у встановленому законом порядку.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Вишгородську міську раду розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем виконано всі вимоги чинного законодавства щодо погодження проекту землеустрою у відповідних державних органах, а тому, відмовляючи в задоволенні заяви про погодження такого проекту Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради порушено покладені на нього зобов'язання щодо погодження проекту землеустрою у відповідності до чинного законодавства. Крім того, посилання на незабезпечення розробки відповідачем детального плану території міста Вишгород, не може бути підставою для відмови у наданні земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, оскільки проект містить усі необхідні дані про умови та обмеження використання земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.3 ст.123 ЗК України).

Як вже було зазначено, рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 07.09.2012 р. №15/21 було видано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність.

Вказаним рішенням Вишгородської міської ради зобов'язано позивача укласти договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію, та погодити проект землеустрою у відповідності до вимог чинного законодавства.

На виконання покладених на позивач зобов'язань, на підставі завдання на виконання робіт та договору із Приватним підприємством «ЛВС Земексперт» останнім було розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Вказаний проект землеустрою у відповідності із ст.ст. 118, 1861 Земельного кодексу України погоджений Відділом Державного агентства земельних ресурсів України у Вишгородському районі (висновок від 10.12.2012 р. №189), Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури (висновок від 17.12.2012 р. №4142).

Згідно з ч. 5 ст. 111 Земельного кодексу України Відділом Державного агентства земельних ресурсів України у Вишгородському районі (висновок від 05.12.2012 р. №48), Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури (висновок від 05.12.2012 р. №3957) визначені обмеження щодо використання земельної ділянки.

У зв'язку х виконанням покладених на Вишгородською міською радою Київської області на позивача зобов'язань, останній звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею та передачу її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд у м. Вишгород Вишгородського району Київської області.

Частиною 4 ст. 123 ЗК України визначено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно з частиною 6 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частин 10 та 11 даної норми Закону підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 7 ст. 122 Земельного кодексу України, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проте, як встановлено судом в ході розгляду справи, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам законодавства, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було прийнято вірне рішення про задоволення позовних вимог.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на ту обставину, що 16.02.2011 р. Вишгородською міською радою затверджено Генеральний план міста Вишгород. Однак детальні плани території станом на 26.02.2013 р. не розроблені та не затверджені в установленому порядку. Відповідно до положення ч. 4 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

В зв'язку з цим, до розроблення плану зонування або детального плану території Вишгородській міській раді заборонено приймати рішення щодо розпорядження земельними ділянками, в тому числі питання щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки, яка змінює цільове призначення з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на будівництво та обслуговування багатоповерхового житлового будинку у м. Вишгороді необхідно керуватись вказаним нормами законодавства.

Вказані посилання на думку суду є необґрунтованими та безпідставними, оскільки надаючи дозвіл на розробку проекту землеустрою відповідач підтвердив, що місце розташування земельної ділянки позивача відповідає вимогам законодавства, генеральному плану м. Вишгород та іншій містобудівній документації, схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель, проекту землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської міської ради Київської області - залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.