Ухвала суду № 35316653, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9063/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпіський» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року.

В ході перевірки встановлено, що позивач, у періоді, що перевірявся, не отримував свідоцтва платника ПДВ, відповідно декларації з податку на додану вартість до відповідача не подавав та податок на додану вартість не сплачував.

В той же час, згідно наданих для перевірки документів (акти виконаних робіт, прибуткові касові ордери розшифровки валових доходів довільної форми), встановлено, що позивач здійснював власними та залученими силами, операції з поставки послуг членам кооперативу, за рахунок їх членських та пайових внесків, пов'язаних з експлуатацією та будівництвом індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), загальна сума від здійснення яких протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно, а саме, в серпні 2010 року перевищила 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), проте платником податку на додану вартість не зареєструвався, відповідно декларацій з податку на додану вартість до відповідача не подавав.

За результатами вказаної перевірки, податковим органом було складено Акт №14207/23-02/21594914 від 14.12.2011 року про результати виїзної планової перевірки Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпіський» (далі по тексту ОГБК «Олімпійський») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, валютного законодавства з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.

На підставі вказаного Акту, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.01.2012 року №0000022302, №0000012309/0, №0000022309/0.

Вважаючи такі дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби протиправними, та такими, що порушують права позивача, останній звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив вказані податкові повідомлення рішення визнати нечинними та скасувати їх.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оплата пайових і членських внесків не є оплатою поставки послуг, тому оподаткуванню податком на додану вартість загальна сума від операцій не підлягає. Крім того, судом зазначено, що загальна сума від операцій, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за перевіряє мий період, не перевищує 300000,00 грн. як того вимагає Податковий кодекс України, а тому Кооператив правомірно не реєструвався платником податку на додану вартість, не подавав декларацій з податку на додану вартість та не сплачував зазначений податок.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку є будь-яка особа, яка, зокрема, підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку.

Згідно підпункту 2.3.1. пункту 2.3. статті 2 зазначеного закону, обов'язковій реєстрації як платник податку підлягає особа у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання) (п.9.3. ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість").

Колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на позицію Вищого адміністративного суду, зокрема щодо необхідності дослідження природи коштів, які надходили до позивача від членів кооперативу; встановлення шляхів формування майна позивача, що є статутним обов'язком кожного члена, чи є вони джерелами формування пайового, резервного, неподільного чи спеціального фондів кооперативу, у зв'язку із чим вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 10.07.2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу;

вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації;

членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання;

цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.

Статтею 3 цього ж Закону встановлено, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Відповідно, основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач здійснював власними та залученими силами, операції з поставки послуг членам кооперативу, пов'язаних з експлуатацією та будівництвом індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), загальна сума від здійснення яких протягом останніх дванадцяти календарних місяців (серпень 2010 року) сукупно перевищила 300000,00 грн.

В свою чергу, позивачем зазначено, що за період, що перевіряється членами Кооперативу здійснено оплату пайових і членських внесків у сумі 273767,84 грн. у 2009 році, 450701,00 грн. у 2010 році та 398148,40 грн. за три квартали 2011 року, зазначені кошти не є оплатою за здійснення власними та залученими силами, операції з поставки послуг членам кооперативу, пов'язаних з експлуатацією та будівництвом індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), а є виконанням обов'язку членів кооперативу щодо сплати визначених статутом кооперативу внесків.

Таким чином, оподаткуванню податком на додану вартість підлягають операції з надання послуг зі збереження кооперативного майна (транспортних засобів) та інші послуги, що надаються членам кооперативу, а не членські внески. При цьому податок на додану вартість становить 20 відсотків загальної вартості послуг, що надаються гаражними кооперативами, та додається до її ціни.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що оплата пайових і членських внесків не є оплатою поставки послуг, тому не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що ОГБК «Олімпійський» не зобов'язаний був реєструватись як платник податку на додану вартість, оскільки його сукупного доходу за останні 12 місяців не перевищує 300000 гривень, як того вимагає чинне законодавство.

Так, відповідно до підпункту 2.3.1. пункту 2.3. статі 2 Закону України «Про податок на додану вартість» особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Посилання податкового органу на отримання позивачем у перевіряємому періоді прибутку, що сукупно перевищує 300000 гривень, матеріалами справи не підтверджується, оскільки як вже було встановлено, кошти у розмірі сумі 273 767,84 грн. у 2009 році, 450 701,00 грн. у 2010 році та 398148,40 грн. за три квартали 2011 року надходили як оплата пайових і членських внесків.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ОГБК «Олімпійський» правомірно не реєструвався платником податку на додану вартість, не подавав декларацій з податку на додану вартість та не сплачував зазначений податок.

Разом з тим, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неправомірного зобов'язання позивача сплатити податок за землю, з підстав, викладених у судовому рішенні.

З сукупного аналізу викладеного, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що судом першої інстанції прийнято вірне та обґрунтоване рішення, оскільки оплата пайових і членських внесків не є оплатою поставки послуг, тому оподаткуванню податком на додану вартість загальна сума від операцій не підлягає. Крім того, судом зазначено, що загальна сума від операцій, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за перевіряє мий період, не перевищує 300000,00 грн. як того вимагає Податковий кодекс України, а тому Кооператив правомірно не реєструвався платником податку на додану вартість, не подавав декларацій з податку на додану вартість та не сплачував зазначений податок

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.