Рішення № 35313704, 14.11.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/10240/13

Справа № 522/21433/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог: слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Денєвої A.B., слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кожемякіної О.О., про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органу, що здійснює досудове розслідування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5, фізична особа-підприємець, який одночасно є директором ПП Кабаре-Лідер, звернувся до суду з позовом до Відповідачів - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (надалі Відповідач-1) та Державної казначейської служби України (далі Відповідач-2), треті особи, що не заявляють самостійних вимог: слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Денєвої A.B., слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кожемякіна О.О., про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органу, що здійснювало досудове розслідування по кримінальній справі № 02201100170 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та просив стягнути з Відповідача-2 за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 17.704,00 (сімнадцять тисяч сімсот чотири) грн., з яких 10.000,00 (десять тисяч) грн. реальних збитків та 7.704,00 (сім тисяч сімсот чотири) грн. упущеної вигоди, і моральну шкоду в сумі 15.000,00 (п'ятнадцять тисяч) грн., а також судові витрати.

Під час судового розгляду, представником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Одеське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області. Ухвалою суду від 31.10.2013 р. дане клопотання було задоволено та в якості співвідповідача по справі залучено зазначений державний орган.

Представник Державної казначейської служби України та треті особи неодноразово повідомлялись належним чином про дату та час слухання справи, однак в судові засідання не зявлялись без поважних причин.

В обґрунтування позову, представник Позивача зазначив, що постановою органу досудового слідства, слідчим СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Денєвою А.В. 17 жовтня 2011 року було порушено кримінальну справу № 02201100170 за фактом заволодіння шляхом шахрайства посадовими особами ТОВ Євровендінг майном ТОВ Штраус Україна, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході проведення слідчих дій по кримінальній справі, слідчими СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було проведено ряд виїмок майна, а саме, слідчим СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кожемякіним О.О. - 14.11.2012 р. було проведено виїмку, в ході якої, у Позивача було вилучено кавовий апарат Bianchi Polaris, серійний номер № 4532242, що знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15.

17 грудня 2012 р. суддею Приморського районного суду м. Одеси було розглянуто скаргу Позивача на постанову слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Денєвої А.В. від 17.10.2011 р. про порушення кримінальної справи № 02201100170, за результатами якої, скаргу, на підставі ч. 15 ст. 236-8 КПК України (в редакції 1960 року), судом було задоволено та винесено постанову про скасування постанови слідчого від 17.10.2011 р. про порушення кримінальної справи № 02201100170, за ч. 4 ст. 190 КК України.

При цьому, представник Позивача, обґрунтовуючи свої вимоги, послався на мотивувальну частину постанови суду від 17.12.2012 р., відповідно до якої: «встановлено, що на момент прийняття слідчим рішення про порушення кримінальної справи були відсутні достатні, належні та перевірені дані, які б вказували на наявність ознак шахрайства у діях ОСОБА_4 та інших осіб. Також встановлено, що кримінальну справу порушено слідчим з порушенням встановленого ст. ст. 94, 98 КПК України порядку, за відсутністю належних, перевірених та достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину».

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позов, надав суду пояснення за позовом, аналогічні викладеним в позовній заяві, і на його думку, сам факт безпідставного порушення кримінальної справи та проведення в ході розслідування кримінальної справи окремих слідчих дій, спричинили Позивачу матеріальної та моральної шкоди, у звязку з чим просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача-1 позов не визнав і просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що Позивачем не надано процесуальниз документів, яким би підтверджувалось незаконність прийнятого рішення та дій з боку слідчих щодо порушення кримінальної справи № 02201100170 та проведення виїмки, у звязку з чим вважає поданий позов необґрунтованим.

Представник співвідповідача також заперечував проти задоволення позову, підтримав заперечення представника Відповідача-1 та доповнив, пояснивши, що представник Позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на норми цивільного законодавства, зокрема, на ст. 1176 ЦК України, які є загально-правовими нормами і, на його думку, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надані суду докази в сукупності, суд вважає поданий позов обґрунтованим, доведеним, а вимоги по ньому підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 42 Конституції України закріплює за кожним право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Позивач - є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В02 №434207 від 03.04.2007 р.

Відповідно до Договору оренди обладнання № 9А від 01.03.2011 р. та акта прийому-передачі обладнання до Договору оренди обладнання №9А від 01.03.2012 р. ПП Вендинг Кволіті передало в оренду Позивачу кавові апарати, зокрема і кавовий апарат Bianchi Polaris, серійний номер 4532242, що був вилучений 14.11.2012 року в ході проведення виїмки.

Згідно з Договором суборенди нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія УкрБуд №63 від 01.09.2012 р. та Акту приймання-передачі в суборенду нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія «УкрБуд» за адресою: м. Одеса вул. Велика Арнаутська, 15 від 01.10.2012 р. Позивач прийняв у строкове платне користування у дочірнього підприємства Проектний інститут Одеський Промбудпроект державного акціонерного товариства Будівельна компанія УкрБуд один квадратний метр площі холу на першому поверсі.

На зазначеній вище орендованій площі ОСОБА_4 розмістив кавовий апарат Bianchi Polaris, серійний номер 4532242, задля продажу кавових напоїв та досягнення власне мети підприємництва - отримання прибутку, але в результаті проведення слідчих дій останній не одержав доходів, які міг би реально одержати.

17 жовтня 2011 року слідчим СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Денєвою А.В. було порушено кримінальну справу № 02201100170 за фактом шахрайського заволодіння службовими особами ТОВ Євровендінг майном ТОВ Штраус Україна, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України.

Позивач звернувся зі скаргою до Приморського районного суду м. Одеси на вказану постанову слідчого про порушення кримінальної справи № 02201100170.

17.12.2012 р. постановою судді Приморського районного суду м. Одеси, оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи № 02201100170 за ч. 4 ст. 190 КК України, було скасовано.

Постанова суду від 17.12.2012 р. була оскаржена прокурором в апеляційному порядку.

21.01.2013 р. колегією судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області постановлено ухвалу про залишення постанови Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2012 р. про скасування постанови слідчого від 17.12.2012 р. - без змін.

Отже, факт безпідставності порушення кримінальної справи № 02201100170 за ч. 4 ст. 190 КК України встановлено судовим органом та має преюдиційне значення.

Доводи представника Відповідача-1 про що те, що, нібито, відсутній документ, яким рішення працівників правоохоронних органів про порушення кримінальної справи та дії, повязані із проведенням виїмки, не визнані судовим органом незаконними (протиправними) спростовується тією обставиною, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2012 р., яка залишена в силі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.01.2013 р., визнано незаконність та безпідставність прийняття рішення органу досудового слідства, шляхом винесення постанови про порушення кримінальної справи від 17.10.2011 р., а відповідно, і всі слідчі дії, які вчинялися в межах досудового слідства по даній справі є незаконними.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожний має право на відшкодування за рахунок держави або органів місцевого самоврядування матеріального й морального збитку, заподіяного незаконними рішеннями, діяльністю або бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами при здійсненні ними своїх службових обовязків, до яких відносяться органи досудового слідства.

Отже, на підставі Конституції України позивач має всі підстави і права на відшкодування йому шкоди, завданої діями слідчих органів.

Частиною 6 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166-1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно з частиною 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Частиною 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до загального правила, встановленого ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач відсутність його вини у заподіянні шкоди.

Як встановлено судом, матеріальна шкода, завдана Позивачу внаслідок незаконних дій, повязаних із вилученням кавового апарату Вianchi Polaris 952 № 4532242, полягає в неотриманні прибутку, у звязку з неможливістю використання кавового апарату в період з 14 листопада 2012 року (дата його вилучення в ході виїмки) по 25 січня 2013 року (дата повернення), тобто, протягом 72 днів. Розмір збитків у вигляді неодержаного доходу (упущена вигода) підтверджено бухгалтерською довідкою від 29.01.2013 р., наданою Позивачем, та складає 7.704,00 грн. (72 х 107,00 грн.), де 107,00 грн. сума розміру середньоденного доходу.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Статтею 22 ЦК України гарантовано право особи на відшкодування збитків у вигляді витрат, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Загальною декларацією прав людини проголошену Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, в ст. 9 передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Враховуючи положення ст. 17 цієї ж Декларації, ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Позивач згідно з умовами Договору про надання правової допомоги № 05/12/12 від 05.12.2012 р. для захисту і представництва своїх прав та інтересів сплатив адвокату гонорар у розмірі 10.000,00 (десять тисяч) грн., що підтверджується Додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги № 05/12/12 від 26.01.2013 р. і платіжним дорученням № 5 від 10.09.2013 р. та є реальними збитками.

За таких обставин, суд вважає вимоги Позивача про стягнення матеріальної шкоди загальною сумою 17.704,00 (сімнадцять тисяч сімсот чотири) грн. доведеними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, Позивач просив суд стягнути на його користь моральну шкоду, яку він оцінив в 10.000,00 (десять тисяч) грн.

Моральна шкода нанесена Позивачу, відповідно до п. 2, п. 3 ч.2 ст. 23 ЦК України, полягає в душевних стражданнях, які він зазнав у звязку з протиправною поведінкою відносно нього, у вилученні орендованого ним майна, який був джерелом доходів, а також виразилися в руйнуванні життєвих планів та соціальних звязків, погіршенні відносин з орендодавцями, клієнтами та контрагентами, що завдало збитків його діловій репутації як підприємця, втраті перспективи ділової активності і реалізації особистих планів.

При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди спричиненої ОСОБА_4, суд враховує характер та обсяги страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав Позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та враховує інші обставини.

Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд приймає до уваги те, що глибина страждань Позивача визначається тим, що протиправна поведінка відносно нього і як наслідок перешкоджання в користуванні майном, були вчинені посадовими особами правоохоронного органу в Одеській області, які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів України, виходячи з своїх функціональних обовязків, повинні захищати права та свободи громадян.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, заподіяної Позивачу незаконними діями органів досудового слідства, підлягають частковому задоволенню у розмірі 5.000,00 (пять тисяч) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Платіжним дорученням № OD63000QPR від 10.09.2013 р. Позивачем сплачено 7 000 (сім тисяч) грн. за надання йому юридичних послуг згідно договору № 13-08/2013 ЮП від 02.08.2013 р. та акту приймання-передачу наданих послуг, які також підлягають стягненню на користь Позивача.

Згідно ст. 25 Бюджетного кодексу України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою у порядку, визначеному законом за рахунок державного бюджету.

Рішенням Конституційного Суду України (у справі про відшкодування шкоди державою) № 12-рп/2001 (справа № 1-36/2001) від 03.10.2001 р. визначено, що Конституція України гарантує громадянам, у випадках завдання органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду матеріальної і моральної шкоду незаконними діями цих органів, право на відшкодування шкоди за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання цих органів (статті 56,62).

У звязку з цим, суд вважає відшкодування шкоди за цим позовом здійснити за рахунок Державної казначейської служби України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь Позивача ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 3-4, 6-8, 10-12, 15, 38, 44, 59-60, 79, 88, 110, 208-209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог: слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Денєвої A.B., слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кожемякіної О.О., про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органу, що здійснює досудове розслідування задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1) майнову шкоду у розмірі 17.704,00 (сімнадцять тисяч сімсот чотири) гривні, з яких 10000,00 (десять тисяч) гривень - реальних збитків та 7704,00 (сім тисяч сімсот чотири) гривні - упущеної вигоди.

Стягнути з Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2) судові витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 (сім тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С.Турецький

14 листопада 2013 року