Постанова № 35311418, 14.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2013 року Справа № 812/4330/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Моркунцової І.І.,

прокурора - Петрової Г.В. (посвідчення від 09.10.2012 № 008308)

та

представників сторін:

від позивача - Зуєва Я.А. (довіреність від 03.01.2013 № 92/09-13)

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Прокурора м. Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі

управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6208,83 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/4330/13-а за адміністративним позовом Прокурора м. Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6208,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що в управлінні Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області зареєстрований суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 В порушення норм пункту 1 статті 9 та частини 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим з 01 січня 2010 року по 08 квітня 2013 року в нього утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску в сумі 6208,83 грн. Відповідно до статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області відповідачу направлено вимогу про сплату боргу в розмірі 6208,83 грн., яку необхідно було виконати протягом 10 робочих днів з дня надходження. Відповідачем вимогу було отримано 05 березня 2013 року, про що свідчить його підпис у корінці вимоги, але у встановлений законом строк суму недоїмки в добровільному порядку не сплатив, вимогу не оскаржив. Згідно з Конституцією України держава зобов'язана забезпечити належний рівень життя своїм громадянам. Для здійснення цієї мети та виконання інших соціальних програм держави всі юридичні та фізичні особи зобов'язані сплачувати податки і збори відповідно до вимог законодавства. Ненадходження коштів до Пенсійного фонду України спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього несвоєчасно виплачуються пенсії найменш забезпеченій верстві населення: людям похилого віку, інвалідам та неповнолітнім, позбавленим батьківського піклування. Вказані громадяни не можуть на рівних умовах конкурувати на ринку праці і, як наслідок, державне пенсійне забезпечення є єдиним засобом до існування. У зв'язку з викладеним прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6208,83 грн. в судовому порядку.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача адміністративний позов підтримали, просили його задовольнити повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (довідковий лист). 06 листопада 2013 року та 14 листопада 2013 року за закінченням терміну зберігання на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулись поштові відправлення із судовою повісткою, направлені на адресу відповідача (арк. справи 60-61, 64-65). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою - підприємцем виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 30 листопада 1994 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23 травня 2013 року за № 16505492 (арк. справи 22-23).

У 2011-2012 роках фізична особа - підприємець ОСОБА_2 перебував на загальній системі оподаткування з придбанням торгового патенту, про що свідчить лист Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області від 11 червня 2013 року за № 13/7/10-018 (арк. справи 29).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області як платник страхових внесків 28 листопада 2005 року за № 12109810412, про що свідчить картка страхувальника (арк. справи 34), та з огляду на положення пункту 4 частини 1 статті 4, пунктів 2 та 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є платником єдиного внеску з 01 січня 2011 року.

Статтею 1 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але спільно з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунковою як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць,за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті.

Частиною 11 статті 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 22 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні. Таким чином, мінімальний страховий внесок у 2011 році у місячному розмірі становить: у січні-березні 2011 року по 326,53 грн. щомісячно, у квітні-вересні 2011 року по 333,12 грн. щомісячно, у жовтні-листопаді 2011 року по 341,80 грн. щомісячно, у грудні 2011 року в сумі 348,39 грн.

Статтею 13 Закону України від 22 грудня 2011 року № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні. Таким чином, мінімальний страховий внесок у 2012 році у місячному розмірі становить: у січні-березні 2012 року по 372,33 грн. щомісячно, у квітні-червні 2012 року по 379,62 грн. щомісячно, у липні-вересні 2012 року по 382,39 грн. щомісячно, у жовтні-листопаді 2012 року в сумі 387,95 грн. щомісячно, у грудні 2012 року в сумі 393,50 грн.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла до 12 червня 2012 року) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла з 12 червня 2012 року до 13 жовтня 2012 року) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла до 13 жовтня 2012 року) базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діє з 13 жовтня 2012 року) платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діє з 13 жовтня 2012 року) платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Статтею 25 Закону № 2464 серед іншого встановлено:

- рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів;

- територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

- у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки;

- у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються;

- строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

У відповідності із пунктом 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік (в редакції, яка діяла до 15 січня 2013 року).

Згідно з пунктом 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік (в редакції, яка діє з 15 січня 2013 року).

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до вимог Закону № 2464 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з пунктом 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 подав до управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 13 лютого 2012 року та від 06 лютого 2013 року, в яких визначив зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 4043,27 грн. і за 2012 рік в сумі 5105,15 грн. (арк. справи 18-19, 20-21).

Оскільки відповідач в порушення норм Закону № 2464 повністю не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за 2011 та 2012 роки утворилася заборгованість у загальному розмірі 6208,83 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску, позивачем відповідно до вимог статті 25 Закону № 2464 та пунктів 6.3, 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5), на підставі облікових даних з картки особового рахунку страхувальника сформована вимога від 05 березня 2013 року № Ф-260 про сплату боргу на загальну суму 6208,83 грн. (арк. справи 5, 6).

Вимога від 05 березня 2013 року № Ф-260 про сплату боргу отримана відповідачем нарочним 05 березня 2013 року, про що свідчить корінець вимоги (арк. справи 6), та оскаржена останнім в судовому порядку до Луганського окружного адміністративного суду (арк. справи 36, 37-38).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року в адміністративній справі № 812/4941/13-а адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату недоїмки від 05 березня 2013 року № 260 залишений без розгляду (арк. справи 55).

Оскільки відповідач у добровільному порядку прострочену заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011-2012 роки у загальному розмірі 6208,83 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до пунктів 11 та 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 14 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 19 листопада 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6208,83 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області (ідентифікаційний код 21792399, місцезнаходження: 94513, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Гірна, буд. 2) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011-2012 роки в сумі 6208,83 грн. (шість тисяч двісті вісім гривень вісімдесят три копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 19 листопада 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська