Постанова № 35311372, 14.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року Справа № 805/14007/13-а

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кірієнко В.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Добропільського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку у розмірі 1261,70 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Добропільський міжрайонний прокурор, який діє в інтересах держави в особі Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку у розмірі 1261,70 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно нарахованого єдиного податку у розмірі 917,60 грн. згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України не сплатив. У зв'язку із несплатою у повному обсязі нарахованого єдиного податку, відповідачу нараховані штрафні санкції у розмірі 344,10 відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0004671701 від 21.05.2013 року, № 0005331701 від 22.05.2013 року. На виконання п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України 20.06.2013 року позивачем була прийнята податкова вимога № 50-19 на суму 688,20 грн., у зв'язку з тим, що платник не сплатив суму податкового зобов'язання в установлений термін. Проте, всі прийняті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу ФО-П ОСОБА_1.

З огляду на повідомлені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1261,70 грн.

Згідно із ухвалою суду від 03 жовтня 2013 року розгляд справи здійснюється у порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

Відповідач отримав копію зазначеної ухвали 10 жовтня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 24). Заперечень проти позову у строки, встановлені ч. 3 ст. 183-2 КАС України, відповідач не надавав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави для прийняття рішення у справі.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця з 21.12.2012 року за № 2 241 000 0000 000705, відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби з 26.12.2012 року за № 22035, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та відповідною довідкою (а.с. 9, 10).

Відповідачем подано до ДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з обранням другої групи, вид діяльності - 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (а.с. 13).

Заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно нарахованого єдиного податку у розмірі 917,60 грн. згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Крім того, як вбачається з листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Добропіллю Добропільського міськрайонного управління юстиції (а.с. 17) та заяви (а.с. 18) між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 22.03.ж2013 року був зареєстрований шлюб, та відповідно після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку.

Підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 293.7 статті 293 Податкового кодексу України, у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як вбачається із заяви відповідача № 3006 від 24.01.2012р. про застосування спрощеної системи оподаткування, останнім обрана ставка єдиного податку 20 % до розміру мінімальної заробітної плати.

У зв'язку із несплатою у повному обсязі нарахованого єдиного податку, відповідачу нараховані штрафні санкції у розмірі 344,10 відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0004671701 від 21.05.2013 року, № 0005331701 від 22.05.2013 року.

Як підтверджується матеріалами справи, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 1261,70 грн., що підтверджується карткою особового рахунку.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнята податкова вимога № 50-19 від 20.06.2013р. на суму 688,20 грн., яка отримана відповідачем 22.06.2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету підлягає стягненню заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1261,70 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-71, 158-163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Добропільського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку у розмірі 1261,70 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) заборгованість з єдиного податку у розмірі 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 70 коп. на р/р 31519970700035, за кодом бюджетної класифікації 18050400, ОКПО 37755456, МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області, місцевий бюджет м. Добропілля.

Постанова складена та підписана 14 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.