Ухвала суду № 35301895, 07.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Справа № 2747/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. по справі № 2а-4386/09/1370 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору львівське комунальне підприємство «Листопадове», Львівське комунальне підприємство «Сонячне», львівське комунальне підприємство «Навколо базару», Львівське комунальне підприємство «Львівводоканал» про визнання протиправним і скасування рішення №176 від 26.06.2009 року і припису №128 від 25.06.2009 року,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області в якому просить визнати протиправним та повністю скасувати рішення №176 від 26.06.2009 року Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області; визнати протиправним та повністю скасувати припис №128 від 25.06.2009 року Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року задоволено позов частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №176 від 26.06.2009 року в частині застосування економічних санкцій в розмірі 346378,71 грн.

Визнано протиправним і скасовано припис Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №128 від 25.06.2009 р. в частині вимоги здійснення перерахунку нарахованої плати за спожиту електричну енергію споживачам на суму 128927,83 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 3 (три) грн. 36 коп. судового збору.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2009 року в справі №2а-4386/09/1370 в частині задоволення позову та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Також апелянт рішенням суду не можна погодитись з наступних підстав.

Твердження позивача про те. що тарифи на зовнішнє освітлення населених пунктів із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,25 повинні застосовуватись лише у випадку наявності у споживача приладу диференційованого обліку електричної енергії не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п.1 Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого постановою НКРЕ України від 22.10.2004р. № 1030, розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюються за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25 у межах зон доби, наведених у таблиці. При цьому, в інші години доби застосовується єдиний роздрібний тариф відповідного класу напруги.

Згідно із п.2 Порядку для визначення обсягів електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, мають використовуватися окремі прилади диференційованого обліку електричної енергії, унесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущені до застосування в Україні.

Тобто, в пункті 2 Порядку міститься загальна норма щодо обліку електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення, та не встановлено жодних обмежень щодо застосування коефіцієнта 0,25 у межах зон доби, наведених у таблиці в пункті 1 цього Порядку.

Натомість, згідно із п. 3 Порядку вказані тарифи застосовуються при розрахунках за відпущену електроенергію між місцевими органами влади, установами, підприємствами, організаціями, які володіють та (або) експлуатують мережі освітлення і споживають електричну енергію на потреби зовнішнього освітлення та фінансуються на ці цілі за рахунок місцевого бюджету, і постачальниками електроенергії за регульованим тарифом.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною інспекцією контролю за цінами у Львівській області проведено перевірку дотримання ВАТ «Львівобленерго» та Львівськими міськими електромережами ВАТ «Львівобленерго» порядку формування та застосування тарифів на електричну енергію за період 2008р., січень-травень 2009р., за результати якої складено Акт від 22.06.2009р. №000330. Згідно з висновками Акта при розрахунках із споживачами, зокрема, - ЖЕК м. Винники, у яких відсутній прилад диференційованого обліку, застосовувався єдиний роздрібний тариф без понижуючого коефіцієнту, в результаті чого позивач отримав необгрунтовану виручку в розмірі 85923,76 грн.; при розрахунках із споживачами за електроенергію спожиту на технічні цілі об'єктами - диспетчерським пунктами, насосами, бомбосховищами застосовувався єдиний роздрібний тариф замість тарифу як для населеного пункту у розмірі 20,3 коп. за 1 кВт/год., в результаті чого позивач отримав необгрунтовану виручку в розмірі 9309,71 грн. та 35284,67 грн. по ЛМЕМ ВАТ «Львівобленерго». На підставі висновків акту відповідачем винесено рішення №176 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 351149,64 грн. та видано припис №128 від 25.06.2009р. про здійснення перерахунку нарахованої плати за спожиту електричну енергію на суму 130518,14 грн.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електроенергетику», органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Відповідно до п. 1 Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого Постановою НКРЕ України від 22.10.2004 року №1030, зі змінами від 21.02.2008 року №199 розрахунки за електроенергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюється за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25 у межах зон доби. В інші години доби застосовується єдиний роздрібний тариф іншого відповідного класу напруги. Згідно з п. 2 зазначеного Порядку для визначення обсягів електроенергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, мають використовуватися окремі прилади диференційованого обліку електроенергії, унесені до Державного реєстру вимірювальної техніки, допущені до застосування в Україні.

Відповідно до п. 4 Положення про Національну комісію з електроенергетики, затвердженої Указом Президента України від 21.04.1998 року комісія, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє на вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства, дає висновки на проекти законів та інших нормативно-правових актів. З огляду на це, правомірною є позиція позивача, який покликається на листи-офіційні роз'яснення НКРЕ України від 29.12.2005 року №334-09/6205, від 07.04.2005 року №03-31-09/1539, від 06.09.2005 року №03-39- 09/4173, в яких зазначається, що застосування тарифу відповідно до п. 1 Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого Постановою НКРЕ України від 22.10.2004 року №1030 можливе тільки за умови використання при визначенні обсягів електроенергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, окремих приладів диференційованого обліку електроенергії, унесені до Державного реєстру вимірювальної техніки, допущені до застосування в Україні. Крім того, роз'яснення НКРЕ Україні взято до уваги Верховним Судом України (постанова від 08.04.2002 року). Відтак, покликання відповідача на те, що роз'яснення НКРЕ України не є обов'язковими, не були взяті судом першої інстанції до уваги з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3.25 «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови від 17.10.2005р. №910), споживачі, які бажають здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, в тому числі за годинами доби, мають забезпечити облік електричної енергії для власного споживання відповідними засобами диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії.

Вищим адміністративним судом України було викладено свою позицію щодо застосування затвердженого постановою НКРЕ України Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів в ухвалі від 24.02.2009 року, яким зокрема, було зазначено, що застосування затвердженого постановою НКРЕ України Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, було поставлено комісією своїм роз'ясненням в межах законодавчо визначених повноважень органу державного регулювання діяльності в електроенергетиці в залежність від наявності окремих приладів диференційованого обліку електричної енергії.

Враховуючи вищенаведені положення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, а саме, що ВАТ «Львівобленерго» правомірно нараховувало плату за електричну енергію споживачеві - ЖЕК м. Винники, спожиту на зовнішнє освітлення за єдиним роздрібним тарифом споживачами, у яких облік електроенергії для зовнішнього освітлення не був забезпечений приладами диференційованого обліку електроенергії.

Пунктом 3.6.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом», які затверджені постановою НКРЕ України від 13.06.1996р. №15/1 встановлено загальне правило, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом одержує від споживачів, яким він постачає електричну енергію, плату за роздрібним тарифом.

Порядком застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населених пунктам, який затверджений постановою НКРЕ України від 10.03.1999р. №309 (в редакції постанови від 10.07.2002р. №758) затверджено тарифи на електроенергію, яка споживається населенням і населеними пунктами та порядок їх застосування.

Відповідно до п. 1.2. Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів, який затверджений наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 р. №279, який був чинний протягом дії спірних правових відносин, під "ліфтом" слід розуміти пристрій, який обслуговує певні рівні, має кабіну, яка рухається по жорстких напрямних з кутом нахилу більше 15 градусів від горизонталі, і призначений для перевезення: людей; людей і вантажів; тільки вантажів, у разі доступності кабіни, тобто можливості входу людей до кабіни без перешкоди, і її оснащення пристроями керування, які розміщені в зоні досяжності для людини всередині кабіни, а також для вантажів у разі недоступності кабіни.

Пунктом 1.2. Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, який затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006 р. №369 передбачено, що пасажирський ліфт - це ліфт, який призначений для підіймання й спускання людей.

Відповідно до вищенаведеного, можна зробити висновок, що електрична енергія, яка витрачається для руху пристрою (ліфта) по жорстких напрямних та підіймання й спускання людей, вантажів обраховується згідно з тарифами як на технічні цілі, тобто згідно з Приміткою до постанови НКРЕ України №309.

Диспетчерський пункт ліфтів є окремим приміщенням, а відтак, електрична енергія, яка витрачається у нежитлових приміщеннях, в яких знаходяться диспетчерські пункти ліфтів, в розумінні Примітки до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населених пунктам та п. 1.2. Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів та п. 1.2. Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, не буде вважатися такою, що споживається на роботу ліфтів (технічні цілі).

Зробивши висновки з акта від 04.08.2009р., який укладений між позивачем та ЛКП «Богданівка», акта від 04.08.2009 р., який укладений між позивачем та ЛКП «Під Зуброю», наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 11.09.2008 року №226-С, довідки ТзОВ «Ліфт-Еко» від 14.09.2009р. №124, довідки позивача від 10.08.09р. №112-2492, ТзОВ «Ліфт-Еко» на підставі договорів суборенди, які укладені із ЛКП «Богданівка», ЛКП «Південне» та ЛКП «Під Зуброю», за спірний період використовував нежитлові приміщення за адресами: м. Львів, вул. Мисливська, 29, м. Львів, вул. В.Великого, 63, м. Львів, вул. Трильовського, 26 для розміщення диспетчерських пунктів ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко». Електрична енергія в цих суборендованих приміщеннях, за спірний період споживалася безпосередньо ТзОВ «Ліфт- Еко», а не ЛКП «Богданівка», ЛКП «Південне», ЛКП «Під Зуброю» і оплачувалася орендарями за роздрібним тарифом. Прямі договори про постачання електричної енергії між ТзОВ «Ліфт-Еко» (суборендар) та позивачем на постачання електричної енергії на вищевказані суборендовані приміщення не укладалися, оскільки такі прямі договори між енергопостачальником та суборендарем в порядку п. 1.11. Правил користування електричною енергією можуть бути укладені виключно у випадку, якщо таке право на укладення цього договору надане орендарями: ЛКП «Богданівка», ЛКП «Південне», ЛКП «Під Зуброю».

Згідно з актом від 04.08.2009 р., який укладений між позивачем та БУ№2 Львівської КЕЧ р-ну, довідки ПП «Майстер-РОС» від 14.09.2009 р., довідки позивача від 10.08.09р. №112-2493, ПП «Майстер-РОС» на підставі договору суборенди, який укладений з БУ№2 Львівської КЕЧ р-ну, за спірний період використовувало нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Максимовича, 3 для розміщення диспетчерського пункту ліфтів ПП «Майстер- РОС». Електрична енергія в цьому суборендованому приміщенні за спірний період споживалася безпосередньо ПП «Майстер-РОС» і оплачувалася орендарю за роздрібним тарифом. Прямий договір про постачання електричної енергії між ПП «Майстер-РОС» (суборендар) та позивачем на постачання електричної енергії на вищевказане суборендоване приміщення не укладався, оскільки такий прямий договір між енергопостачальником та суборендарем в порядку п. 1.11. Правил користування електричною енергією може бути укладеним виключно, якщо таке право на укладення цього договору надане орендарем: БУ№2 Львівської КЕЧ р-ну. Тому враховуючи вищевикладені положення і твердження, ВАТ «Львівобленерго» правомірно нараховувало плату за роздрібними тарифом за електричну енергію, яка споживалася в приміщеннях диспетчерських пунктів ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко» та ПП «Майстер-РОС».

п. 3.6.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом» встановлено загальне правило, за яким постачальник електричної енергії за регульованим тарифом одержує від споживачів, яким він постачає електричну енергію, плату за роздрібним тарифом.

Згідно з Приміткою до постанови НКРЕ України від 10.03.1999 р. №309 електрична енергія, яка витрачається населеними пунктами на технічні цілі (роботу насосів) оплачується за пільговим тарифом 20,3 коп. за 1 кВт/год.

НКРЕ України, яка згідно зі ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електроенергетику», п. 4 «Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України», яке затверджене Указом Президента України від 14.03.1995 р. №213 є органом державного регулювання електроенергетики в електроенергетиці, що забезпечує проведення цінової та тарифної політики, забезпечує захист споживачів електричної енергії, узагальнює практику застосування законодавства, що належить до її компетенції, офіційно роз'яснила порядок застосування тарифів на електроенергію, яка споживається на потреби забезпечення роботи обладнання з опалення та водопостачання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875 «комунальні послуги» - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною водою, «споживач» - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати комунальну послугу.

На підставі Примітки до постанови НКРЕ України №309, вищезазначених офіційних роз'яснень НКРЕ України, п. 3.6.2. Умов та Правил, ст. ст. 1,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суд приходить до висновку, що якщо для надання комунальних послуг у формі централізованого водопостачання споживачам, надавачами таких послуг використовуються цілісні комплекси інженерного обладнання, окремо збудовані споруди, які забезпечують технологічний процес надання централізованих послуг з водопостачання, електрична енергія не є спожитою на технічні цілі населених пунктів, а є ресурсом, що використовується у господарській діяльності суб'єктів, які надають ці комунальні послуги і оплачується за роздрібним тарифом.

Згідно з актом від 04.08.2009 р., який укладений між позивачем та ЛКП «Листопадове», довідки ЛКП «Листопадове» №386 від 20.07.2009 р., акта від 27.11.2009 р., який укладений між відповідачем та ЛКП «Листопадове», пояснень представника ЛКП «Листопадове» в судовому засіданні, - судом встановлено, що ЛКП «Листопадове» є балансоутримувачем насосної за адресою м. Львів, вул. Гіпсова, 36а та надає комунальні послуги централізованого водопостачання. Вищевказана насосна є цілісним комплексом інженерного обладнання, за допомогою якої ЛКП «Листопадове» здійснює централізоване постачання води споживачам житлового будинку. Насосна забезпечує технологічниий процес надання послуг з централізованого водопостачання.

Відповідно до актів від 17.07.2009 р., які укладені між позивачем та ЛКП «Сонячне», акту від 27.11.2009 р., який укладений між відповідачем та ЛКП «Сонячне»,пояснень представника ЛКП «Сонячне», пояснень представників ЛМКП «Львівводоканал» в судовому засіданні, судом встановлено, що насосні за адресою: м. Львів, вул. Граб'янки, 7, та м. Львів, вул. Керамічна, 4 обслуговуються ЛМКП «Львівводоканал» на підставі договору з ЛКП «Сонячне». Ці насосні є окремо збудованими технологічними спорудами, цілісними комплексами інженерного обладнання, за допомогою яких ЛМКП «Львівводоканал», ЛКП «Сонячне» надають комунальні послуги централізованого постачання води споживачам житлових будинків. Насосні забезпечують технологічний процес надання послуг з централізованого водопостачання. Вищевказані обставини визнані відповідачем в судовому засіданні.

ВАТ «Львівобленерго» правомірно нараховувало плату за роздрібними тарифом за електричну енергію, яка споживалася ЛКП «Листопадове», ЛКП «Сонячне» для функціонування насосних за адресами: м. Львів, вул. Гіпсова, 36а, м. Львів, вул. Граб'янки, 7, м. Львів, вул. Керамічна, 4.

Позивач неправомірно застосував роздрібний тариф при нарахуванні плати ЛКП «Навколо базару» за електричну енергію, яка споживалася насосною за адресою: м. Львів, вул. Г.Упа, 30.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача в частині нарахуванні економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, що полягало в порушенні порядку застосування тарифу на електроенергію, яка споживалася насосною за адресою: м. Львів, вул. Г.Упа, ЗО, в розмірі 4770,93 грн. та припис в частині вимоги здійснення перерахунку нарахованої плати за спожиту електроенергію в розмірі 1590,31 грн. є обґрунтованими і правомірними.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №253 передбачено, що захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) - інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, техніки та майна від небезпеки, що може виникнути або виникла внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Згідно з довідкою ЛКП «Навколо базару» від 16.10.2009 року за №834, інформації ЛКП «Навколо базару, яка надана за запит відповідача, ЛКП «Навколо базару» є балансоутримувачем бомбосховища за адресою: м. Львів, вул. 3ернова,13а, що є спеціальним об'єктом, який повинен використовуватися у спеціальний час, в мирний час для інших цілей не використовується.

Відповідно до довідки ЛКП «Старий квартал» від 08.10.2009 року, ЛКП «Старий квартал» є балансоутримувачем бомбосховища за адресою: м. Львів, вул. Київська, 14, що є спеціальним об'єктом, який повинен використовуватися у спеціальний час, в мирний час для інших цілей не використовується.

Згідно довідки ЛКП «Вулецьке» від 09.102009р. №709, ЛКП «Вулецьке» є балансоутримувачем бомбосховищ за адресами: м. Львів, вул. Бой-Желенського, 10 та м. Львів, вул. Гвардійська, 28а, що є спеціальним об'єктом, який повинен використовуватися у спеціальний час, в мирний час для інших цілей не використовується.

Відповідно до довідки ЛКП «Львівський ліхтар» від 09.10.2009р. №801 ЛКП «Львівський ліхтар» є балансоутримувачем бомбосховища за адресою: м. Львів, вул. Антоновича, 10, що є спеціальним об'єктом, який повинен використовуватися у спеціальний час, в мирний час для інших цілей не використовується.

Згідно довідки ЛКП «Айсберг» від 08.10.2009 р. №992-вих., ЛКП «Айсберг» є балансоутримувачем бомбосховища за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 35, яке згідно з договором оренди нерухомого майна від 21.04.2000р. використовується підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдзЮкрейн ЛТД».

Пункт 3.6.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом» передбачає загальне правило, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом одержує від споживачів, яким він постачає електричну енергію, плату за роздрібним тарифом.

Відповідачем не було подано доказів того, що приміщення за вказаними вище адресами перебуває на балансі Львівських комунальних підприємств як підвал, а не бомбосховище.

Бомбосховище за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 35 за спірний період не використовувалося безпосередньо ЛКП «Айсберг», а згідно умов договору оренди це приміщення та електрична енергія в цьому приміщенні споживалася безпосередньо підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдзЮкрейн ЛТД», суд приходить до висновку, що електрична енергія, яка споживалася в цьому приміщенні безпосередньо підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдзЮкрейн ЛТД» не належить до технічних цілей ЛКП «Айсберг».

Відповідно до вищенаведеного, ВАТ «Львівобленерго» правомірно нараховувало плату за роздрібними тарифом за електричну енергію, яка споживалася для обслуговування вищевказаних бомбосховищ.

Суд першої інстанції було зазначено, що згідно з п. 3.4. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (затв. постановою НКРЕ України №15/1 від 13.06.1996 р. та зареєстровані в Мін'юсті України від 08.08.1996 р. за №433/1458), ліцензіат (яким є і ВАТ «Львівобленерго») повинен діяти відповідно до законодавства України та інших нормативних документів; дотримуватись актів законодавства та нормативних документів. Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електроенергетику» НКРЕ України здійснює контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосовує до них відповідні санкції за їх порушення.

НКРЕ України на виконання покладених на нього повноважень було проведено планову перевірку ВАТ «Львівобленерго» додержання ліцензіатом законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов за період 01.01.2008р. по 01.01.2009р., в ході якої не виявлено жодних порушень позивачем постанови НКРЕ України №1030 від 22.10.2004р. при нарахуванні позивачем плати за електричну енергію, яка споживалася на зовнішнє освітлення як і не виявило жодних порушень постанови НКРЕ України №309 від 10.03.2009 р. при нарахуванні позивачем плати за електричну енергію, яка споживалася для роботи диспетчерських пунктів ліфтів, насосних, які є цілісними комплексами інженерного обладнання, окремо збудованими технічними спорудами, які забезпечують технологічний процес надання послуг з водопостачання, за допомогою яких здійснюється централізоване водопостачання, бомбосховищ, які є спеціальними спорудами, що підтверджується відповідним актом 12-е від 24.04.2009 р. Недотримання позивачем вимог постанов НКРЕ України, в т. ч і постанов НКРЕ України №1030 та №309 вважалось би порушенням вищевказаних Умов та Правил, за що НКРЕ України вправі накласти відповідні санкції. Відповідно до висновку акта перевірки позивача НКРЕ України від 24.04.2009 року додатково встановлює відсутність порушень ВАТ «Львівобленерго» вимог постанови НКРЕ України №1030 та 309 в частині застосування тарифів на електроенергію.

Відповідно до п. п. 4 постанови НКРЕ України №1030 передбачена компенсація втрат від постачання електроенергії для зовнішнього освітлення за диференційованими тарифами, що відшкодовується ліцензіату з постачання електроенергії за регульованим тарифом згідно встановленого НКРЕ України порядку. Відповідно до п. З «Порядку надання ліцензіатам з постачання електроенергії, яка використовується для зовнішнього освітлення, згідно постанови НКРЕ України №1030 - єдиного роздрібного тарифу відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25, здійснюється згідно рішення НКРЕ України за умови підтвердження енергопостачальником обсягу спожитої електричної енергії на потреби зовнішнього освітлення згідно з показниками приладів диференційованого обліку електричної енергії споживачів. Постановою НКРЕ України від 27.03.2009 р. №362 позивачу надано компенсацію за постачання електричної енергії за пільговим тарифом на потреби зовнішнього освітлення в розмірі 1173855 грн.

Відповідно до п. п. 5, 6 постанови НКРЕ України від 26.02.2001 р. №184 рішенням НКРЕ України щомісяця ліцензіатам, які здійснюють постачання електричної енергії населеним пунктам за затвердженими НКРЕ України тарифами, надається компенсація втрат від застосування пільгових тарифів.

Вищевказаною постановою НКРЕ України від 27.03.2009 р. №362 позивачу надано компенсацію за постачання електричної енергії за пільговим тарифом для населених пунктів в розмірі 56350113 грн.

За вищенаведених обставин вимоги позивача про визнання протиправним і скасування рішення №176 від 26.06.2009 р. і припису №128 від 25.06.2009 р. Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, частково є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, тому суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. по справі № 2а-4386/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.Я. Макарик

Судді : І.В.Глушко

О.О. Большакова