Ухвала суду № 35299882, 23.09.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2805/13 23.09.2013 23.09.2013 23.09.2013

Провадження №22-ц/784/2387/13 Головуючий у І інстанції Вжещ С.І.

Категорія - 27 Доповідач в апеляційної інстанції Лисенко П.П.

У Х В А Л А

іменем України

23 вересня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В. та Шолох З.Л.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

з участю:

представника позивача - Козака В.М.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 травня 2013 року, ухваленого в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и л а :

28 березня 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі Банк) пред'явило зазначений позов, який обґрунтувало наступним.

29 червня 2007 року Банк в простій письмовій формі уклав зі ОСОБА_3 кредитний договір № 002-14040-290607 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, за умовами якого зобов'язався надати позичальнику кредит, шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 гривень, з встановленням на день укладення договору ліміту в сумі 3 000 гривень.

В ньому ж, сторони домовилися, що Банк самостійно, не більше одного разу на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії.

У свою чергу, позичальник зобов'язався щомісяця сплачувати обов'язковий мінімальний платіж, який складається із частки тіла кредиту - 7% від суми фактичної заборгованості; нарахованих процентів за кредит, виходячи з відсоткової ставки 29,90 % річних, та комісійної плати за обслуговування кредитного залишку у розмірі 2,99 % від суми використаних кредитних коштів.

У разі несплати нарахованих сум протягом місяця, недозволений овердрафт, розмір відсоткової ставки за користування кредитом підвищується до 90,0 %, а у разі прострочення щомісячного обов'язкового мінімального платежу - 365% річних.

Взяті на себе зобов'язання Банк виконував у повному обсязі, надавши відповідачеві за весь час користування кредитною карткою грошову суму у розмірі 10 440 гривень, Банк чекав відповідної добросовісної договірної поведінки і від позичальника, про те та, проводила виплати спочатку регулярно, а з 03 серпня 2009 року відмовилася від взятого на себе зобов'язання в односторонньому порядку, у зв'язку з цим станом на 20 лютого 2013 рік виникла заборгованість з тіла кредиту в розмірі 3 360 гривень 66 копійок.

У зв'язку із цим, Банк просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборговану грошову суму.

В судовому засіданні відповідач позов не визнала, наполягала на тому, що Банк безпідставно пропустив строк позовної давності зі зверненням до суду, оскільки 01 липня 2008 року останній раз знімала готівку з карткового рахунку, та протягом наступного року весь час повертала борг, останній платіж якого був 16 липня 2009 року.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 травня 2013 року в задоволені позову Банку відмовлено, з підстав пропуску строку позовної давності на звернення до суду.

Банк подал на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування скарги посилалась на порушення судом при ухвалені рішення вимог матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду 1 інстанції залишити без змін, оскільки суд постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, місцевий суд виходив з того, що між сторонами існують договірні правовідносини, підставою виникнення яких є укладений 29 червня 2007 року кредитний договір № 002-14040-290607.

Позивач виконував взяті на себе за ним обов'язки, в той час як відповідач свого слова не дотримав, знявши за платіжною карткою в декілька прийомів і використавши на свій розсуд 10 440 гривень, вона, повернувши частково кредит, а також сплативши частково проценти за користування ним та комісію за обслуговування кредитного залишку - з серпня 2009 року припинила будь які виплати, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 3 360 гривень 66 копійок яку вона не бажає погасити добровільно.

За такого, заборговані грошові суми слід стягнути за судовим рішенням.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом 1 інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Так, в силу статей 256 - 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення.

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено виключення з вписаного вище, а саме, у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Розяснюючи названий пункт, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 31 своєї постанови від 30 березня 2012 року N 5

«Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначив, що у зв'язку із зазначеною вище обставиною позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Як вбачається з ксерокопій кредитного договору № 002-14040-290607 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, а також інших матеріалів, що є у справі, сторони уклали споживчий кредит за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит, шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 гривень, з встановленням на день укладення договору ліміту в сумі 3 000 гривень.

В ньому ж, сторони домовилися, що Банк самостійно, не більше одного разу на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії.

У свою чергу, позичальник зобов'язався щомісяця сплачувати обов'язковий мінімальний платіж, який складається із частки тіла кредиту - 7% від суми фактичної заборгованості; нарахованих процентів за кредит, виходячи з відсоткової ставки 29,90 % річних, та комісійної плати за обслуговування кредитного залишку у розмірі 2,99 % від суми використаних кредитних коштів.

У разі несплати нарахованих сум протягом місяця, недозволений овердрафт, розмір відсоткової ставки за користування кредитом підвищується до 90,0 %, а у разі прострочення щомісячного обов'язкового мінімального платежу - 365% річних.

З червня 2007 і по червень 2008 року споживач отримала від банку 10 440 гривень, здійснивши останнє позичання 1 липня 2008 року.

До 16 липня 2009 року вона повернула Банку 12 458 гривень, зробивши останній платіж в названий день.

На названий день вона залишалася винною банку 913 гривень 40 копійки за тілом кредиту.

З того часу і до дня пред'явлення даного позову, тобто до 28 березня 2013 року, будь яких фінансових операцій по картці позивач не здійснювала, а відповідач не пред'являв до неї вимоги про повернення боргу, хоча достовірно про нього знав.

За такого і на підставі виписаних вимог закону та судового його тлумачення, взявши до уваги, що з моменту, коли позивач дізнався про порушення його права, і до моменту подачі позовної заяви пройшло більше 3-років, суд зобов'язаний був відмовити у позові.

При цьому та обставина, що банк самостійно надав споживачеві третю кредитну лінію, яку зразу ж направив на покриття боргу - не впливає на вище виписаний висновок, оскільки суперечить як положенням чинного законодавства, викладеного вище, так і принципам цивільного права, щодо добросовісності договору і незмінності його умов.

Іншого належними та допустимими засобами доказування Банк не довів, хоча за ст. 60 ЦПК України, то є його обов'язком.

Оскільки відмовляючи у позові суд керувався саме наведеним, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Що ж до тверджень особи, яка подала апеляційну скаргу, про наявність процесуальних порушень, допущених судом при розгляді судом даної справи, то вони не можуть слугувати скасуванню оскарженого рішення, оскільки частина з них не має підтвердження, а ті ж, що мали місце, носять формальний характер і не вплинули на результат вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307- 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: