Рішення № 35299854, 12.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №344/6103/2013

Провадження №22ц/779/2673/2013

Категорія 5

головуючий у 1інст. Бочук О.В.

суддя-доповідач Фединяк В.Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Бойчука І.В., Матківського Р.Й.

секретаря Драганчук У.М.

з участю ОСОБА_3 її представника ОСОБА_4

представника прокуратури Ворох А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Скол», Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, прокуратури Івано-Франківської області, Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську, Івано-Франківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання права власності на квартиру та скасування записів державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 19 вересня 2013 року , -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулась в суд з указаним позовом і з врахуванням збільшених позовних вимог, просила визнати за нею право власності на трикімнатну квартиру №47 загальною площею 100,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 і скасувати записи державної реєстрації обтяжень речових прав на зазначену квартиру, вказуючи, що за договором завдатку від 26 червня 2012 року, додаткової угоди до вказаного договору завдатку від 28 червня 2012 року, додаткової угоди №2 від 20 листопада 2012 року до договору завдатку від 26 червня 2012 року на рахунок приватного підприємства «Скол» нею внесено 667475 грн. за трикімнатну квартиру №47 загальною площею 100,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1. 2 квітня 2013 року між приватним підприємством «Скол» та ОСОБА_3 було укладено попередній договір згідно якого, основний договір купівлі-продажу зазначеної квартири підлягав укладенню через п'ятнадцять днів після письмової пропозиції сторін. Посилаючись на те, що спірна квартира фактично передана їй, ПП «Скол» не заперечує її прав на цю квартиру, через записи державної реєстрації обтяжень на зазначену квартиру накладених 03.04.2012 року за №12352126; 09.08.2012 року за №12849237; 24.12.2012 року за №13425765 на підставі постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, 29.10.2012 року за №13177533 на підставі постанови слідчого з ОВС відділу прокуратури Івано-Франківської області зареєстрованого реєстратором Івано-Франківська філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України і записаного в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та 18.01.2013 року за №19622 запису про обтяження зробленого державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції на підставі постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, вона не може реалізувати своє право на квартиру, просила задовольнити позов.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19 вересня 2013 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення і ухваленням нового про задоволення позову, вказуючи на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, тому ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд не врахував, що між сторонами не було укладено договору купівлі-продажу спірної квартири незалежно волі сторін такого договору, а через накладення записів державної реєстрації обтяжень на зазначену квартиру і визнання її права власності на цю квартиру не порушує інтересів сторін на цю квартиру.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

Представник прокуратури апеляційну скаргу не визнала, вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим.

Інші особи, які беруть участь у розгляді справи в судове засідання не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що не перешкоджає розгляду цієї справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка добросовісно ставиться до виконання своїх зобов'язань щодо отримання у власність передбаченої договором квартири. Однак з вини ПП «Скол» не набула права власності на спірну квартиру. У зв'язку з цим, її вимоги про зобов'язання Реєстраційної служби Івано-Франківського скасувати записи державної реєстрації обтяжень речових прав ПП «Скол» на квартиру№47 загальною площею 100,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 є безпідставними.

Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.

Відповідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Судом установлено, що згідно договору завдатку від 26 червня 2012 року, додаткової угоди до вказаного договору завдатку від 28 червня 2012 року, додаткової угоди №2 від 20 листопада 2012 року до договору завдатку від 26 червня 2012 року на рахунок приватного підприємства «Скол» ОСОБА_3 внесено 667475 грн. за трикімнатну квартиру№47 загальною площею 100,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1. Також встановлено, що 2 квітня 2013 року між приватним підприємством «Скол» та ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі-продажу вказаної квартири, за яким сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України) та згідно якого, основний договір купівлі-продажу зазначеної квартири підлягав укладенню через п'ятнадцять днів після письмової пропозиції сторін. Однак такий основний договір укладений не був через обтяження речових прав на нерухоме майно.

Зазначені обставини визнані представником ПП «Скол» та іншими особами, які беруть участь у справі, тому відповідно ч.ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню. Крім цього, встановлені обставини підтверджуються копіями квитанцій від 26.06., 28.06.,20.07.,25.07. 20012 року про внесення ОСОБА_3 667475 грн. на рахунок відповідача за спірну квартиру та копіями вищевказаних договорів (9-15).

Відповідно до ст.ст.526,527,530-532 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.610-612, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи вимоги позивача щодо визнання права, яке не визнається, а саме права власності на трикімнатну квартиру№47 загальною площею 100,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, колегія суддів приходить до висновку про їх обґрунтованість і вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають судовому захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна. Саме до цього зводяться роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у п. 4 постанови "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1976 року N 6 (в редакції від 30 червня 1978 року N 5).

Згідно інфомаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна - квартири №47 загальною площею 100,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 обтяження відсутні (а.с.48).

Разом з тим, встановлено, що 03.04.2012 року за №12352126; 09.08.2012 року за №12849237; 24.12.2012 року за №13425765; на підставі постанови заступника начальника відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ, 29.10.2012 року за №13177533 на підставі постанови слідчого з ОВС відділу прокуратури Івано-Франківської області реєстратором Івано-Франківська філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та 18.01.2013 року за №19622 запису про обтяження зробленого державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції накладено обтяження - арешт нерухомого майна приватного підприємства «Скол», код ЄДРПОУ 35021710, що перешкоджає позивачці належно оформити право власності на спірну квартиру.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Суд відхиляє доводи представника прокуратури Івано-Франківської області, що не підлягає розгляду у цивільному порядку вимоги про звільнення майна з-під арешту накладеному в порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, оскільки позивачка не є боржником, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі. Право власності на спірну квартиру у позивачки виникло з моменту передачі на рахунок ПП «Скол» коштів у розмірі 667475 грн. вартості цієї квартири, тобто від 26.06., 28.06.,20.07.,25.07. 20012 року . Постанова слідчого з ОВС відділу прокуратури Івано-Франківськ про накладення арешту на все майно ПП «Скол» винесена 12.10.2012 року - після зарахування коштів на рахунок ПП «Скол» за спірну квартиру і визнання права власності за позивачкою на цю квартиру не порушує прав чи інтересів прокуратури, діяльність якої відповідно Закону України «Про прокуратуру» направлена на захист прав і свобод людини та громадянина України.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 N 1952-IV (у редакції Закону України від 11.02.2010 N 1878-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 N 5037-VI; далі - Закон) державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 N 703 (з подальшими змінами).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. До передбачених статтею 19 Закону підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень віднесено в тому числі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 26 чинної редакції Закону передбачено внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав.

За таких обставин, підлягає звільненню з-під арешту спірна квартира, який накладений 03.04.2012 року за №12352126; 09.08.2012 року за №12849237; 24.12.2012 року за №13425765; на підставі постанови заступника начальника відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ та 29.10.2012 року за №13177533 на підставі постанови слідчого з ОВС відділу прокуратури Івано-Франківської області зареєстрованого реєстратором Івано-Франківської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Крім цього, підлягає скасуванню запис від 18.01.2013 року за №19622 про обтяження зробленого державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції приватного підприємства «Скол», щодо цієї квартири.

За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового про задоволення позову ОСОБА_3

Згідно зі змістом ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 19 вересня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на трикімнатну квартиру№47 загальною площею 100,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 вартістю 667475 грн.( шістсот шістдесят сім тисяч чотириста сімдесят п'ять гривень).

Зняти арешт на квартиру №47 загальною площею 100,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 накладений 03.04.2012 року за №12352126; 09.08.2012 року за №12849237; 24.12.2012 року за №13425765 на підставі постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, 29.10.2012 року за №13177533 на підставі постанови слідчого з ОВС відділу прокуратури Івано-Франківської області зареєстрованого реєстратором Івано-Франківська філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України і записаного в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та 18.01.2013 року за №19622 запису про обтяження зробленого державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції приватного підприємства «Скол», код ЄДРПОУ 35021710.

Зобов'язати Івано-Франківське міське управління юстиції Івано-Франківської області в особі Реєстраційної служби внести запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно - арешт квартири №47 загальною площею 100,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 накладеного 03.04.2012 року за №12352126; 09.08.2012 року за №12849237; 24.12.2012 року за №13425765 на підставі постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, 29.10.2012 року за №13177533 на підставі постанови слідчого з ОВС відділу прокуратури Івано-Франківської області зареєстрованого реєстратором Івано-Франківська філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України і записаного в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та 18.01.2013 року за №19622 запису про обтяження зробленого державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції приватного підприємства «Скол», код ЄДРПОУ 35021710.

Стягнути з приватного підприємства «Скол», код ЄДРПОУ 35021710, країна реєстрації: Україна, адреса:Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ вулиця Галицька, будинок,45 на користь ОСОБА_3 5161,5 грн. судового збору.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий-суддяВ.Д.Фединяк

Судді: І.В.Бойчук

Р.Й.Матківський