Постанова № 35298943, 13.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 5017/922/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,суддівМачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавного підприємства "Одеська залізниця"на постановуОдеського апеляційного господарського судувід05.09.2013р.у справі№5017/922/2012Господарського судуОдеської областіза позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"доДержавного підприємства "Одеська залізниця"треті особа1. Трипутень Олег Миколайович 2. Міністерство інфраструктури України 3. Державна адміністрація залізничного транспорту Українипровідшкодування збитківза участю:

- позивача:Петрів Л.П. (довіреність від 01.02.2013р.)- відповідача:Ротар І.В. (довіреність від 02.01.2013р.)- третьої особи-2:Петрів Л.П. (довіреність від 24.01.2013р.)- третьої особи-3:Петрів Л.П. (довіреність від 05.02.2013р.), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд із даним позовом, Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (далі - позивач) просило, з урахуванням збільшення позовних вимог, стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (далі - відповідач) 952720,00 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті бездіяльності і неналежного виконання службових обов'язків начальником станції "Херсон" Одеської залізниці Трипутенем О.М. (далі - третя особа-1) було втрачено вагони тривалого запасу, що перебувають на балансі позивача, нестачу яких було виявлено під час проведення номерного натурного контрольного перепису вагонів на станції "Херсон", чим завдано збитків позивачу, які повинен відшкодувати відповідач як роботодавець винної особи.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2013р. (суддя Смелянець Г.Є.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ярош А.І., судді Журавльов О.О., Лисенко В.А.), позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві позивач просить залишити без змін судові рішення, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що судами повно встановлено всі обставини справи, а судові рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права.

Постанову прийнято 13.11.2013р. у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні 30.10.2013р. перервою.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 11111 ч.2 п.4 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно наказу в.о. генерального директора Укрзалізниці від 10.09.1998р. за №225-Ц "Про приписку вагонів вантажного парку за залізницями" наказано закріпити відповідно до врахованих на балансі вантажних вагонів станом на 01.09.1998р. за залізницями пономерно вантажні вагони інвентарного парку Укрзалізниці на основі даних, наданих Головним інформаційно-вичислювальним центром, начальникам залізниць забезпечити повноту балансового обліку рухомого складу по типах вагонів.

Наказом першого заступника Міністра транспорту України - генерального директора Укрзалізниці від 04.02.1999р. за №34-Ц "Про внесення доповнень до наказу від 10.09.1998р. № 225-Ц "Про приписку вагонів вантажного парку за залізницями"" наказано вагони перенумеровані з нерозподілених (099); перенумеровані двійники "чужої" власності; закріплені у власність Укрзалізниці раніше не зареєстровані в АБДПВ приписувати: зокрема, платформи універсальні, платформи для великовагових контейнерів, вагони самоскиди (думпкари) - до Львівської залізниці.

Наказом начальника Львівської залізниці від 09.03.2005р. за №128\Н "Про впорядкування обліку вантажних вагонів на залізниці" наказано передати з балансу фінансово-економічної служби вантажні вагони приписки Львівської залізниці, згідно пономерних списків інвентарного парку залізниці, на баланс госпрозрахункової служби вагонного господарства станом на 31.03.2005р.

Судами встановлено, що згідно з Актами про вилучення вагонів із робочого парку або зворотному перерахуванні у робочий парк (форми ДУ-6) та Інформацією із архіву вагонів і ВМД по Одеській залізниці з 01.01.1995р. по 16.06.2009р. вагони №44521714, 44557874, 43983907, 44044659, 44066645, 445193553, 43950617, 43984939, 43944628, 42465617, 44630564, 44741809, 44573517, 43962315 відставлені у тривалий запас по станції Херсон та станції Раденськ Одеської залізниці на підставі наказу від 20.01.1997р. №15-Ц та наказу від 13.03.2000р. №84/Н (передислокація), а останній огляд і перевірка схоронності вагонів тривалого запасу здійснювалися на станції Херсон Одеської залізниці, про що складені відповідні акти, згідно з якими вагони №№44044659, 44521714, 44557874, 44741809, 44573517 наявні на станції Херсон станом на 06.09.2006р., вагони №44066645, 44519353, 43944628, 42465617 наявні на станції Херсон станом на 20.11.2006р., вагон №43950617 наявний на станції Херсон станом на 11.08.2006р., вагони №43984939, 43983907, 43176841, 43962315 наявні на станції Херсон станом на 28.02.2007р., вагон №44630564 наявний на станції Херсон станом 08.11.2006р.

Станом на 20.03.2012р. вищевказані вагони обліковуються на балансі ВП "Служба вагонного господарства", про що свідчить довідка ВП "Служба вагонного господарства" ДГО "Львівська залізниця" від 28.05.2012р. №ВФ-114 та станом на 21.11.2012р. вищевказані вагони наявні в АБД ПВ, про що свідчать відповідні виписки з АБД ПВ.

У квітні 2008р. під час проведення номерного натурного контрольного перепису вантажних вагонів на станції "Херсон" Одеської залізниці була виявлена нестача 17 вантажних вагонів (платформ) тривалого запасу за №№ 44044659, 44521714, 44557874, 44066645, 44071918,44519353, 43950617, 43984939, 43983907, 43944628, 42465617, 44630689, 44741809, 44573517, 43176841, 43962315, які перебувають на балансі відокремленого підрозділу "Служба вагонного господарства" Львівської залізниці, про що 03.05.2008р. при начальнику станції Херсон проведено нараду та складений відповідний протокол, згідно з яким постановлено прийняти міри з розшуку вагонів на коліях станції, на п/коліях ВЧД -11 і лінійних станціях та підняти архівні матеріали.

Також судам встановлено, що постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 17.07.2009р. кримінальну справу №1-655/09 з обвинувачення Трипутень О.М. по ч.2 ст.367 КК України припинено провадженням у зв'язку з амністією.

25.05.2012р. начальником ДП "Одеська залізниця" затверджені акти про те, що в результаті службового розслідування причин відсутності операцій руху вагонів №44521714, 44557874, 43983907, 44044659, 44066645, 445193553, 43950617, 43984939, 43944628, 42465617, 44630564, 44741809, 44573517, 43962315, приписки Львівської залізниці установлено, що вагони повернути в інвентарний парк залізниць України неможливо через втрату і підлягають компенсації у вартісному вигляді залізниці приписки вагону за рахунок винної залізниці.

Згідно Звіту про незалежну оцінку визначення розміру збитків, що нанесені відокремленому підрозділу "Служба вагонного господарства" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" станом на 20.03.2012р., виготовленого ТОВ "Експерттранском" (сертифікат №11232\10 суб'єкта оціночної діяльності від 24.12.2010р.) 07.06.2012р., загальна сума збитків від втрати рухомого складу (вагонів) по станції Херсон Одеської залізниці, спричинених Львівській залізниці становить 952720 грн. (без ПДВ) станом на 20.03.2012р.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що між неправомірними діями Трипутень О.М., який займав посаду начальника станції Херсон Одеської залізниці та шкодою позивача, існує причинно-наслідковий зв'язок, який полягає в тому, що саме невиконання начальником станції Херсон Трипутень О.М. вимог п. 1.3., 4.1., 4.2. Положення про відставлення, утримання, вилучення та облік вагонів тривалого запасу інвентарного парку Укрзалізниці, затвердженого наказом від 20.01.1997р. №15-Ц, призвело до втрати вагонів тривалого запасу та спричинення шкоди позивачу, як залізниці приписки цих вагонів, у вигляді їх вартості.

Між тим, такі висновки судів не ґрунтуються на встановлених обставинах справи та є незаконними виходячи з наступного.

Так, стаття 35 Господарського процесуального кодексу України не містить приписів щодо обов'язковості для господарського суду постанови суду про припинення провадження у кримінальній справі у зв'язку з амністією, отже суди безпідставно виходили з того, що відповідач має відповідати за даним позовом як особа, працівником якої під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків завдано шкоду.

Скасовуючи попередні рішення у даній справі та передаючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначав, зокрема, у своїй постанові, що не встановивши, що зазначене вище майно було фактично передано відповідачу, та не навівши доказів про це, суди обох інстанцій дійшли незаконного висновку про стягнення з відповідача збитків.

При новому розгляді справи суди не встановили на підставі належних та допустимих доказів що вказане вище майно було фактично передано відповідачу.

Так, відповідно до приписів статей 937, 208 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі (ч.1 ст.937). Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч.3).

Отже у разі передачі зазначеного вище майна на зберігання між сторонами мав бути укладений договір зберігання.

Згідно вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2).

Таким чином за відсутності укладеного між сторонами договору зберігання у письмовій формі, відсутні правові підстави вважати, що відповідач приймав на зберігання наведене вище майно.

Приписами статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України установлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Враховуючи викладене, оскільки судами не було встановлено на підставі належних та допустимих доказів, а позивачем не надано відповідних доказів того, що вагони, вартість яких просить стягнути з відповідача позивач, були передані відповідачу та прийняті ним на зберігання, немає підстав вважати, що відповідач порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, тому немає підстав вважати, що він має відповідати за цим позовом.

Оскільки судами порушено норми матеріального та процесуального права, та не вбачається, що суди припустились таких порушень норм процесуального права, які з урахуванням повноважень встановлених процесуальним законом для судових інстанцій, унеможливили б встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для направлення справи на новий розгляд, а вважає за можливе скасувавши судові рішення, прийняти нове.

Відповідно до приписів статті 11111 ч.2 п.11 Господарського процесуального кодексу України здійснити новий розподіл судових витрат на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.2, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. та рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2013р. у справі №5017/922/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові Державному територіально-галузевому об'єднанню "Львівська залізниця" до Державного підприємства "Одеська залізниця" відмовити.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" 38108 (тридцять вісім тисяч сто вісім) грн. 80 коп. судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги при первісному розгляді справи та апеляційної та касаційної скарг при новому розгляді справи.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський