Постанова № 35298904, 06.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 922/2152/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А.,суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників: позивачаКучер О.В. (дов. від 30.09.2013 р. № 08-11/4343/2-13)відповідачаСфінцицкі Г.Т. (дов. від 06.06.2013 р.)прокуратуриКозакова І.М. (посв. від 01.07.2013 р. № 018008)Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 р.у справі № 922/2152/13 господарського суду Харківської областіза позовомПрокурора Комінтернівського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської радидоПриватного підприємства "Юнісофт"простягнення 251 509, 86 грн.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Комінтернівського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до приватного підприємства "Юнісофт" про стягнення збитків у розмірі 251 509, 86 грн. за користування земельною ділянкою площею 0, 8600 га по вул. Морозова, 13-Б, у м. Харкові, без правовстановлюючих документів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2013 р. у справі №922/2152/13 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з приватного підприємства "Юнісофт" на користь Харківської міської ради збитки у розмірі 251 509, 86 грн.

Як на правову підставу рішення, суд першої інстанції посилався на приписи статей 125, 126 Земельного кодексу України, порушення яких з боку приватного підприємства "Юнісофт" призвело до спричинення збитків Харківській міській раді, на відшкодування яких остання має право відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду України від 04.09.2013 р. (головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Россолов В.В., Тихий П.В.), рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2013 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність вини з боку приватного підприємства "Юнісофт", враховуючи здійснення останнім всіх необхідних та законодавчо визначених дій для укладення договору оренди земельної ділянки.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 04.09.2013 р. скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2013 р. залишити без змін.

Скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального права, зокрема, частини 2 статті 125, статті 126 Земельного кодексу України, статті 1861 Земельного кодексу України, а також неповно встановлено обставини, що мають значення для справи.

У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада вказує на порушення її інтересів як власника земельної ділянки по вул. Морозова, 13-Б, у м. Харкові та просить постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 04.09.2013 р. у даній справі скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2013 р. залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу приватне підприємство "Юнісофт" заперечує проти доводів касаційної скарги заступника прокурора Харківської області та просить залишити постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 04.09.2013 р. у даній справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, за приватним підприємством "Юнісофт" на підставі договору купівлі-продажу № 99 від 24.04.2011 р. було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 2-5 нежитлової будівлі літ. "АИ-1" загальною площею 308, 2 м2 по вул. Морозова, 13-Б, у м. Харкові, що підтверджується витягом Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності від 28.01.2011 р. № 28814042.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу № 16 від 25.04.2011 р. за приватним підприємством "Юнісофт" були зареєстровані нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 нежитлової будівлі літ. "АИ-1" загальною площею 2013, 7 м2 по вул. Морозова, 13-Б, у м. Харкові, що підтверджується витягом Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності від 28.01.2011 р. № 28813954

Судами встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 06.04.2011 р. № 288/11 було затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки та надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовано, 0, 8600 га по вул. Морозова, 13-Б, у м. Харкові для експлуатації та обслуговування складської будівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням земельних відносин Харківської міської ради була проведена перевірка, на підставі статті 189 Земельного кодексу України в порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, за результатами якої було складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Морозова, 13-Б у м. Харкові № 2599/12 від 31.07.2012 р., відповідно до якого встановлено, що вищевказана земельна ділянка загальною площею 0,8600 га. використовується приватним підприємством "Юнісофт" без правовстановлюючих документів.

Предметом спору у даній справі є стягнення з приватного підприємства "Юнісофт" збитків на користь Харківської міської ради у розмірі 251 509, 86 грн. за користування земельною ділянкою площею 0, 8600 га по вул. Морозова, 13-Б, у м. Харкові, без правовстановлюючих документів.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення у справі, дійшов висновку про наявність протиправної поведінки та вини приватного підприємства "Юнісофт" у вигляді використання спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів всупереч приписів статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Втім, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку про відсутність вини з боку приватного підприємства "Юнісофт" та безпідставність стягнення з нього на користь Харківської міської ради збитків, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення збитків, суд повинен встановити правові підстави для стягнення з відповідача недоотриманого доходу.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 цієї статті визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (частина 1 статті 225 Господарського кодексу України).

Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Наведені правові норми вказують на те, що недоотриманий прибуток, який просить стягнути прокурор, за своєю правовою природою є збитками.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Підставою для відповідальності у вигляді збитків, завданих порушенням договору є наявність цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність збитків (їх розмір), протиправна поведінка заподіювача (порушення умов договору); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина.

Згідно пункту 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України, частини другої статті 224 Господарського кодексу України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.

У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, приватне підприємство "Юнісофт" правомірно набуло право власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2011 р., яке знаходиться на спірній земельній ділянці.

За приписами статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 Цивільного кодексу України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, рішенням Харківської міської ради від 06.04.2011 р. № 288/11 приватному підприємству "Юнісофт" затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки та надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовано 0,8600 га. по вул. Морозова, 13-Б у м. Харкові для експлуатації та обслуговування складської будівлі.

Апеляційним судом встановлено, що приватне підприємство "Юнісофт" було замовлено та виконано товариством з обмеженою відповідальністю "Барвінок Зем" проект землеустрою.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що в ході проведення робіт по розробці проекту землеустрою за допомогою зйомки та програми "Інвент-ГРАД" була отримана фактична площа земельної ділянки 0,8283 га для експлуатації та обслуговування складської будівлі, і на даний час проект землеустрою знаходиться на визначенні кадастрового номеру у відділі державного земельного кадастру в Управлінні Держкомзему у місті Харкові.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що на момент звернення прокурора Комінтернівського району міста Харкова до суду з позовом тривала законодавчо визначена процедура оформлення оренди земельної ділянки приватному підприємству "Юнісофт" і останній здійснив всі необхідні та залежні від нього дії для оформлення договору оренди спірної земельної ділянки.

Згідно пункту 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" господарським судам необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Враховуючи вищевикладене та на підставі аналізу наявних матеріалів справи у сукупності з вимогами зазначених норм чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт здійснення приватним підприємством "Юнісофт" всіх необхідних та законодавчо визначених дій для укладення договору оренди земельної ділянки, виключає наявність вини з боку останнього.

Як встановлено апеляційним судом, прокурором ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, не було надано належних та допустимих доказів протиправних поведінки або бездіяльності приватного підприємства "Юнісофт".

Отже, враховуючи встановлені апеляційним судом обставини справи та, зокрема, відсутність з боку приватного підприємства "Юнісофт" вини, правових підстав для нарахування збитків на користь Харківської міської ради за користування земельною ділянкою площею 0, 8600 га по вул. Морозова, 13-Б, у м. Харкові, не вбачається.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає доводи, викладені у касаційній скарзі, непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи, а прийнята у справі постанову апеляційного суду, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 р. у справі № 922/2152/13 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова