Ухвала суду № 35297310, 23.10.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ:

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2207/2971/2012

Провадження № 22-ц/792/2016/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Хмельницький

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого судді Харчука В.М.,

суддів: Спірідонової Т.В.,

Гринчука Р.С.

при секретарі: Чебан О.М.

з участю: представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих коштів, стягнення коштів на утримання будинку, проведення поліпшень та відшкодування моральної шкоди, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія ,

В С Т А Н О В И Л А :

в грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинковолодіння, мотивуючи свої вимоги тим що у лютому 2008 року між його батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було фактично укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1. В липні 2008 року в зазначений будинок він поселився разом з батьком та передали відповідачці кошти за придбаний будинок в розмірі 3750 грн., про що остання склала розписку.

Проте, відповідачка після отримання грошей за будинок відмовляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, тому позивач просив визнати за ним право власності на вказаний будинок.

В подальшому позивач уточнив та збільшив свої позовні вимоги, посилався на те, що його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і він є його

_______________-

Головуючий в першій інстанції - Пашкевич Р.В. Категорія № 57

Доповідач - Харчук В.М.

правонаступником. Вказував, що 05 липня 2008 року, ОСОБА_2, не маючи права на продаж будинку АДРЕСА_1, безпідставно згідно розписки отримала від його батька ОСОБА_4 3750 грн., тому вважає, що ці кошти відповідачка має повернути.

Крім того позивач зазначав, що під час проживання в спірному будинку він з батьком провели поліпшення в будинку, а саме відремонтували покрівлю над будинком при цьому затратила кошти в сумі 23975 грн.

Тому позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 3750 грн. безпідставно набутих коштів за продаж будинку, 23 975 грн. витрат пов'язаних із поліпшеннями у будинку та 10 000 грн. спричиненої моральної шкоди через неправомірні дії відповідачки.

В ході розгляду справи позивач та його представники підтримували заявлені позовні вимоги в повному обсязі, відповідачка та її представник проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що будь-яких письмових договорів з померлим ОСОБА_4 не укладалося і ніяких коштів за будинок він не сплачував.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 серпня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3 750 грн. безпідставно отриманих коштів, та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 900 грн. 48 коп., стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

В решті позову відмовлено.

ОСОБА_2 не погодилася із рішенням суду першої інстанції від 02 серпня 2013 року подала апеляційну скаргу, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 4, 59, 60, 213, 214 ЦПК України, ст. ст. 11, 512 ЦК України.

На думку апелянта позивачем не доведено факту укладення договору купівлі - продажу між нею та ОСОБА_4, не доведено, що правовідносини між ними виникли з огляду на положення ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, не надано суду доказів, якими підтверджено, що саме він є правонаступником і може ставити питання про повернення коштів.

Апелянт вважає, що поза увагою суду залишилася та обставина, що ОСОБА_3 зазначає про укладення договору купівлі-продажу в липні 2008 року, хоча його батько помер ще в лютому 2008 року.

Судом безпідставно прийнято до уваги надану позивачем розписку, оскільки зазначені в ній кошти були отримані нею згідно договору найму житла, який був розірваний на її як власника будинку вимогу.

Крім того, згідно рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2012 року задоволено її позовні вимоги та виселено ОСОБА_3 з її будинку, дане рішення суду вже набрало законної сили.

Тому апелянт просить скасувати рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 серпня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в стягненні з неї на користь ОСОБА_3 безпідставно набутих коштів в сумі 3750 грн., витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи та судового збору.

Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60, ч. 1 ст. 61, ч. 1, ст. 88, ст. ст.213, 308 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності та диспозитивності, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення є законним, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу апелянта і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 203, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 210, ч. 2 ст. 215, ч.ч. 1 та 4 ст. 216, ч. 1 ст. 220, ст. 657, ч.ч. 1 та 3 ст. 1212, ч. 1 ст. 1213, ст.ст. 1216, 1218, ст. 1222, ст. 1261, ч.ч. 1, 3 та 5 ст. 1268 ЦК України договір купівлі-продажу будинку повинен укладатись у письмовій, нотаріально посвідченій формі і підлягає державній реєстрації.

Договір купівлі-продажу будинку, укладений з порушенням зазначених правил, є нікчемним і не породжує у сторін прав та обов'язків за договором, крім наслідків його недійсності (нікчемності).

Особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Це правило застосовується і до вимог щодо повернення виконаного за недійсним правочином.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями першої черги за законом, до яких в порядку спадкування переходять права та обов'язки за зобов'язаннями спадкодавця є, в тому числі, рідні діти.

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини він не відмовився від неї.

Ця спадщина незалежно від часу її прийняття належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що 05 липня 2008 року ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 за 3 750 гривень, який їй перейшов у спадок від гр. ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Так як право власності в порядку спадкування на час досягнення домовленості за ОСОБА_2 ще не було оформлене, то ОСОБА_4 передав для ОСОБА_2 обумовлену суму коштів в кількості 3750 гривень, а ОСОБА_2 власноручно написала ОСОБА_4 письмову розписку про отримання цих коштів в рахунок купівлі-продажу будинку, та дозволила останньому вселитись в даний будинок разом із сином-інвалідом ІІІ-ої групи ОСОБА_3 та проживати в ньому. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вселились в будинок і проживали постійно в ньому.

Протягом тривалого часу ОСОБА_2 не оформляла свої спадкові права на будинок, що перешкоджало укладенню та належному оформленню договору купівлі-продажу між сторонами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, в будинку залишився проживати його син ОСОБА_3

26 грудня 2011 року ОСОБА_2 оформила в Ізяславській державній нотаріальній конторі право власності на спадковий будинок в порядку спадкування за заповітом, але відмовилась укладати договір купівлі-продажу цього будинку із ОСОБА_3 та відмовилась повертати йому передані кошти в сумі 3 750 гривень.

Навзамін ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про виселення ОСОБА_3 з будинку та скасування реєстрації його місця проживання в ньому.

Рішенням Ізяславського районного суду від 15 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені і ОСОБА_3 виселено із спірного будинку.

Рішення суду набрало законної сили.

Наведені обставини повністю підтверджуються дослідженими доказами: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с.15); копією свідоцтва про народження ОСОБА_3, де батьком його зазначений спадкодавець (а.с.52); довідками Теліжинецької сільської ради № 109 від 06.03.2013 року, № 318 від 30.07.2013 року, з яких вбачається, що ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4, так як проживав разом із батьком до смерті останнього в спірному будинку, а тому до нього перейшло право вимоги на сплачені батьком кошти (а.с.60); оригіналом розписки ОСОБА_2, з якої вбачається, що вона отримала кошти в сумі 3 750 гривень саме за продаж спірного будинку ОСОБА_4, а не як квартирну плату за проживання (а.с.112); експертним висновком почеркознавчої експертизи, яким підтверджено, що підпис на розписці виконаний саме ОСОБА_2 (а.с. 111-130, 143-147), копіями рішення Ізяславського районного суду від 15 листопада 2012 року та копією ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 21 січня 2013 року (а.с.167-168); показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково, уточнивши ці вимоги в частині здійснення спадкування, та стягуючи із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3 750 гривень безпідставно отриманих нею коштів, 229.40 гривень судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу спірного жилого будинку є нікчемним, так як не дотримана нотаріальна форма його посвідчення і право власності набувача за цим договором не зареєстровано у встановленому законом порядку. Кошти в сумі 3 750 гривень, які передані для ОСОБА_2 ОСОБА_4, утримуються і не повертаються відповідачем безпідставно без належних правових підстав, а тому підлягають поверненню.

Крім того, після смерті ОСОБА_4 право на вимогу повернення цих коштів в порядку спадкування перейшло до його сина і спадкоємця за законом першої черги ОСОБА_3, який фактично прийняв спадщину після смерті батька, так як проживав разом із спадкодавцем до дня його смерті в одному будинку.

Такі висновки суду з урахуванням уточнення позовних вимог ґрунтуються на обставинах справи, підтверджених належними і допустимими доказами, на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дослідив докази, які їх підтверджують, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, підстави до скасування якого в межах доводів апеляційної скарги апелянта відсутні. Правильно суд пропорційно до частково задоволених позовних вимог стягнув і судовий збір із відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: (підпис)

судді: (підписи)

Копія відповідає оригіналу:

Суддя апеляційного суду В.М. Харчук