Ухвала суду № 35297196, 18.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18.11.13р. Справа № 904/8842/13

Суддя господарського суду Крижний О.М. , розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Дніпромет", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

Третя особа: Відділ державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, м. Новомосковськ

про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Дніпромет" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", до третьої особи: Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, яким просить:

- визнати за Приватним підприємством "Дніпромет" (код ЄДРПОУ 30316434) право власності на когенераторну установку, з двигуном Caterpillar G3516 (бувшу у використанні, 2003 року випуску);

- зняти арешт з когенераторної установки, двигуном Caterpillar G3516 (бувшу у використанні, 2003 року випуску), який було накладено шляхом проведення опису майна і накладення на нього арешту 30.05.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Рибак О.О.;

- судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк".

Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

1) До позовної заяви не додано доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини 1, підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру - розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" з 1 січня 2013 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1147,00 грн.

Згідно з п.2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" з 1 січня 2013 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1147,00 грн., а відповідно 1,5 розміру мінімальної заробітної сплати становить - 1 720,50 грн.

Подана до суду позовна заява носить майновий та немайновий характер.

Позивачем у якості доказу сплати судового збору додано оригінал платіжного доручення №132 від 11.11.2013 року про сплату судового збору у розмірі 2294,00 грн., тобто за дві вимоги немайнового характеру.

Згідно з п.2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Зокрема, за поданим у здійсненні виконавчого провадження позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону України "Про виконавче провадження") судовий збір сплачується таким чином, як зазначено в абзаці першому цього підпункту.

У той же час за подання вимоги майнового характеру судовий збір позивачем не оплачено у повному обсязі, а саме оплачено 1147,00 грн., а потрібно було сплатити 2% від балансової вартості майна, але не менше 1720,50 грн.

Таким чином, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

2) Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

До позовної заяви №01-13 від 13.11.2013 року у якості доказів направлення на адресу відповідача-1,2 та третьої особи копії позовної заяви з додатками додано ксерокопію фіскальних чеків та описів вкладення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Позивачем у якості доказу направлення відповідачу-1,2, третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів додано до позову ксерокопію фіскальних чеків та описів вкладення до цінного листа, які не засвідчені належним чином як копія, а отже, не можуть бути належними доказами в підтвердження направлення ідповідачу-1,2, третій особі копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Крім того, в описах вкладення від 13.11.2013 року, поданих до суду у якості доказу направлення на адресу відповідача-1,2 та третьої особи копії позовної заяви з доданими документами зазначено: "копія позовної заяви" без номеру та дати, у той час позовна заява містить №01-13 та датована 13.11.2013 року.

Таким чином, надані описи вкладення не можуть бути прийняті судом у якості належного доказу в підтвердження направлення на адресу відповідача-1,2 та третьої особи копії позовної заяви №01-13 від 13.11.2013 року.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача, прокурора чи його заступника надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача, прокурора чи його заступника належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем, прокурором чи його заступником до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

На підставі викладеного, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п. 4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з додатками, в т.ч. оригінал платіжного доручення №132 від 11.11.2013 року про сплату судового збору у розмірі 2294,00 грн.

Суддя О.М. Крижний