Ухвала суду № 35295510, 07.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2009 р.

справа № 24/80/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання: Красоті А.О.,T>

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

ass="fs92">на постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2007 року у справі №24/80/07-АП,

">за позовом Закритого акціонерного товариства «Приазовкурорт»

до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001512310/0,

в с т а н о в и л а:

У січні 2007 року до господарського суду Запорізької області звернулось Закрите акціонерне товариство «Приазовкурорт»з адміністративним позовом про визнання нечинним (з урахуванням уточнень до позовноїх заяви) податкового повідомлення-рішення Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області №0001512310/0 від 17.08.2005 року про визначення позивачу суми податкового зобов'язанні з податку на прибуток у розмірі 31817грн. 50коп., в тому числі: за основним платежем –12775грн. 00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями - 19042грн. 50коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що вищевказане податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням чинного законодавства. Позивач вважає безпідставним висновок відповідача про порушення підприємством позивача п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з вказаним Законом.

Позивач вважає, що посилання податкової служби на Порядок веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів, товарів, сировини, палива, комплектуючих виробів та полуфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві та залишках готової продукції, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1998 р. №124, є некоректним, оскільки Наказом Міністерства фінансів України від 20.02.2003 р. №146 названий Порядок, був скасований.

Постановою від 23.05.2007 року господарський суд Запорізької області задовольнив позов Закритого акціонерного товариства «Приазовкурорт»та визнав нечинним податкове повідомлення-рішення Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області №0001502310/0 від 17.08.2005р. про визначення суми податкового зобов'язанні з податку на прибуток у розмірі 31817грн. 50коп., в тому числі: - за основним платежем –12775грн. 00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями - 19042грн. 50коп. При цьому суд зазначив, що товарно-матеріальні цінності, які знаходяться у підзвіті матеріально-відповідальних осіб, не є такими, що знаходяться на складах, у незавершеному виробництві або залишках готової продукції.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при винесені постанови судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а саме: п.4.1, п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР, ст.9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005р.», ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Апелянт вважає, що позивачем занижено базу оподаткування податку на додану вартість на суму 123062,59грн., та в порушення ст.9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»підприємством занижено податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 24612,52грн.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає судове рішення законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 12.08.2005р. відповідачем за результатами комплексної документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства Закритим акціонерним товариством «Приазовкурорт»за період з 01.04.2004р. по 31.03.2005р. складено акт №147/23-221/02647763, до якого оформлено доповнення (зміни) щодо висновків відносно порушень з боку позивача норм законодавства при визначенні суми податку на прибуток.

За висновками податкового органу, підприємством позивача занижено скоригований валовій доход за 1 півріччя 2004р. на суму 28325,00грн., за 9 місяців 2004р. на суму 3875,00грн., за 2004р. на суму 7750,00грн., за 1 квартал 2005р. на суму 5025,00грн. За висновками податкової служби, позивач в порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" невірно здійснює розрахунок приросту (убутку) балансової вартості матеріалів за 1 півріччя 2004р. на суму 113300грн., за 9 місяців 2004р. на суму 15500грн., за 2004рік на суму 31000грн., за 1 квартал 2005р. на суму 20100грн.

На підставі акту перевірки податковою службою було прийняте податкове повідомлення - рішення №0001512310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 31817грн. 50коп., в тому числі : - за основним платежем –12775грн. 00коп.; та штрафні (фінансові) санкції - 19042грн. 50коп.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні відносини, показав наступне.

За правилами пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, введенням виробництва, продажем проекції (робіт, послуг).

При цьому, валові витрати виробництва та обігу згідно з п.5.1 ст.5 даного Закону - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до приписів п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі —запасів) , на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

Посилання податкової служби на Порядок веденим обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів крім активів, що підлатають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, палива, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, і в незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998р. №124, безпідставне, оскільки вказаний порядок втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України №146 від 20.02.2003р.

За приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначених норм колегія суддів вважає недоведеними висновки відповідача щодо порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, що при складанні розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарно-матеріальних цінностей ЗАТ "Приазовкурорт" не врахувало залишки товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться в підзвіті матеріально-відповідальних осіб (рахунок 209 "Матеріали в підзвіті").

З аналізу наданих до матеріалів справи первиних документів вбачається, що товарно-матеріальні цінності, які знаходяться у підзвіті матеріально-відповідальних осіб, не є такими, що знаходяться на складах, у незавершеному виробництві або залишках готової продукції, тому відсутні правові підстави вважати наявним порушення норм ст.5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з боку позивача.

Крім того, у відповідача не виникає будь-яких зауважень щодо правильності віднесення позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей при передачі їх в підзвіт на окремий рахунок 209 «Матеріали в підзвіт».

Матеріали справи містять первинні документи, що свідчать про те, що товарно-матеріальні цінності, які знаходяться у підзвіті матеріально-відповідальних осіб, не є такими, що задіяні у незавершеному виробництві або залишках готової продукції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Суд об’єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи; зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2007 року у справі №24/80/07-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2007 року у справі №24/80/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна