Ухвала суду № 35295185, 21.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2009 р.справа № 13/21/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Резнікові Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 01.11.2007 року у справі №13/21/07-АП,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консей»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У січні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консей»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя №0000232302/0 від 04.08.06р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з прдатку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції (загальна сума 237117,00 гривень, у тому числі основний платіж - 158078грн. 00коп. та штрафні (фінансові) санкції-79039грн. 00коп.).В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки висновки перевірки щодо порушення ТОВ «Консей» податкового законодавства є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вказує, що на сторінці 16 акту перевірки зазначено, що в порушення пп.7.2.4. п.7.2., пп7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України ''Про податок на додану вартість''ТОВ «Консей» безпідставно віднесло до податкового кредиту у квітні 2004р. суму 158.078,00 гривень податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними не платником податку на додану вартість ТОВ «Техмашресурс», що призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість у квітні 2004р. на суму 158.078,00грн. При цьому, податковим органом було враховано, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05.04.2006р. (справа №2-1135/2006 за позовом ДПА у Запорізькій області) визнано нечинними установчі документи ТОВ "Техмашресурс": статут, викладений у другій редакції, запис про проведення державної реєстрації, свідоцтво платника подану на додану вартість, рішення загальних зборів учасників товариства про відступлення часток засновників підприємства на користь ОСОБА_1 та внесення відповідних змін до установчих документів товариства з моменту переєстрації, тобто з 31.03.2004р. Тобто, віповідачем зроблено висновок про те, що ТОВ «Техмашресурс»не було платником ПДВ з 31.03.2004р, а отже, податкові накладні, виписані та видані особою, яка не є платником ПДВ, а тому остані не прийняті до уваги як підстава для визначенні позивачем суми продаткового кредиту. Позивач наполягає, що на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 04 серпня 2006р. №0000232302/0 судове рішення у справі №2-1135/2006 було оскаржено в апеляційному порядку. За результатами апеляційного розгляду вищезазначеної справи 05.04.2006р. постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДПА у Запорізькій області відмовлено. Таким чином, вважає позивач, податкове повідомлення-рішення було винесено незаконно, оскільки рішення, на яке спиралися перевіряючи, скасовано.

Постановою від 01.11.2007 року господарський суд Запорізької області позов задовольнив, визнавши нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя №0000232302/0 від 04.08.06р. При цьому, суд зазначив, що висновки відповідача про те, що податкові накладні за квітень 2004р. виписані не платником податку на додану вартість, а ТОВ "Консей" занизило чисту суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість у квітні 2004р., - не відповідають дійсності у зв'язку з тим, що рішення суду, на яке спирався відповідач, на момент складання акту про результати перевірки, ще не набрало законної силу, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку, а в подальшому було скасовано.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при винесені постанови судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України №01-8/1271 від 23.11.2001р., а також згідно з п.п.1.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8157 від 14.02.2002р., податкова накладна, виписана не зареєстрованим платником податку на додану вартість, або відсутність в податковій накладній обов'язкових реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість. Крім того, податкові накладні, на підставі яких позивач визначив суму податкового кредиту, підписані неуповноваженою особою - ОСОБА_2 Відповідно до п.18 наказу ДПА України №165, зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Проте, згідно реєстраційної картки ТОВ „Техмашресурс" від 31.03.04р. керівником, засновником та єдиним учасником товариства є ОСОБА_1

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, держінспекторами була проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Консей" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2004р. по 31.03.2006р. За результатами перевірки складено акт №87/23-2/32227645 від 01.08.2006р. На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232302/0 від 04.08.2006р., яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість 237117,00грн., з яких 158078,00грн. - сума основного платежу та 79039,00грн. - штрафні (фінансові) санкції. В результаті апеляційного оскарження даного продаткового повідомлення-рішення останне залишено без змін рішенням ДПА у Запорізькій області від від 29.12.06р. №24889/7/25-0115.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. Як вбачається з акту перевірки, висновок відповідача про порушення з боку позивача норм пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»було зроблено з урахуванням рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05.04.2006р., яким за позовом ДПА у Запорізькій області до громадянина ОСОБА_1 визнані недійсними установчі документи ТОВ «Техмашресурс», статут товариства, викладений у другій редакції, запис про проведення державної реєстрації, свідоцтво платника податку на додану вартість, рішення загальних зборів учасників товариства про відступлення часток засновників товариства на користь ОСОБА_1 та внесення відповідних змін до установчих документів товариства з моменту перереєстрації, тобто з 31.03.2004р. Разом з тим, 05.04.2006р., тобто до моменту винесення спірного податкового повідомлення-рішення судове рішення, на яке посилався відповідач в акті перевірки, скасовано рішенням Апеляційного суду Запорізької області і у задоволенні позову ДПА у Запорізькій області було відмовлено.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичнихосіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. З урахуванням вищезазначеного, колегія судів погоджується із судом першої інстанції щодо оцінки спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки висновки, про які зазначено в акті перевірки -помилкові і повністю спростовуються матеріалами справи. Підстав вважати доведенит порушення позивачем норм пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не вбачається. Виходячи з викладеного, суд першої інстанції вірно визнав необгрунтованими висновки відповідача щодо заниження ТОВ «Консей»суми зобов'язання з податку на додану вартість у квітні 2004р. на суму 158078грн., оскільки рішення суду, на яке посилався відповідач на момент складання акту про результати перевірки, ще не набрало законної сили, більш того, в подальшому воно було скасовано Апеляційним судом Запорізької області як незаконне.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 01.11.2007 року у справі №13/21/07-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 01.11.2007 року у справі №13/21/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна