Ухвала суду № 35295066, 05.05.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2009 р.справа № А36/267-07 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Нагорної Л.М.

при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КБМК»

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2007 року у справі №А36/267-07,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КБМК»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами ГМК у м.Кривому Розі

за участю третьої особи: Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі.

про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2006р. №0000021311/0, №0000011311/0,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КБМК»звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами ГМК у м.Кривому Розі від 18.11.2006р. №0000021311/0, №0000011311/0 про застосування і стягнення штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) в частині донарахування податку на прибуток у сумі 7362,25грн., донарахування ПДВ у сумі 951520,0грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток у розмірі 1863,10грн., по ПДВ у сумі 475760,0грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Позивач зазначав, що не згоден з податковим повідомленням-рішенням, актом перевірки, а також вважає, що перевірка проведена з порушенням чинного законодавства України, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає визнанню нечинним.

Постановою від 04.06.2007 року господарський суд Дніпропетровської області відмовив в задоволенні позову. При цьому суд зазначив про невідповідність відомостей, зазначених у первинних документах позивача, фактичним обставинам.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при винесені постанови судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права та порушені процесуальні норми. Апелянт звертає увагу на те, що в установочній частині постанови зазначено, що в акті перевірки ТОВ «КБМК»безпідставно включено до складу валових витрат суму транспортних послуг у розмірі 29449,00грн., які отримані від ТОВ «Спецмонтажпроектбуд», необхідність яких для ведення господарської діяльності підприємства документально не підтверджено, а саме: у товарно-транспортних накладних відсутня назва товару, продукції. На думку апелянта, такі висновки суду не відповідають матеріалам справи, оскільки в наданих на вимогу суду первинних бухгалтерських документах ТОВ «КБМК»зв'язок транспортних послуг по переліченим в акті перевірки ТТН підтверджено договором №6 від 03.01.2006р. між ТОВ "КБМК" та ТОВ "СМПБ", підписаними актами виконаних робіт податковими накладними, які повністю відповідають вимогам, передбаченим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В самому акті перевірки не зазначається фактів невідповідності первинних бухгалтерських документів, за якими здійснювався бухгалтерський облік та податкова звітність.

З посиланням на норми пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.10 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку і підприємств" апелянт стверджує, що жоден нормативно правовий акт не вимагає внесення номенклатури до товаро-транспортних накладних, а з цього приводу ТОВ «КБМК»надало всі первинні бухгалтерські документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні) і вважає, що відсутність номенклатури в ТТН не може бути причиною зменшення валових витрат та відповідно податкового кредиту.

Крім того, щодо безпідставності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості товару, придбаного у ТОВ НВП «Метал», ПП «Дніпро-Плазма», ЗАТ «КБК», оскільки, як зазначено в акті перевірки, товар нікуди не транспортувався, а первинні бухгалтерські документи відсутні, апелянт не погоджується з висновками відповідача та суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що такі твердження суду першої інстанції є неправомірними, оскільки суду надано всі первинні бухгалтерські документи щодо придбання товару у зазначених постачальників. Апелянт вважає безпідставним використання судом довідки експерта Одеської лабораторії з експортного забезпечення митних органів відділу номенклатури та класифікації товарів від 11.11.2005р. №20-850, згідно з якою видано рішення про визначення коду товару, який за хімічним складом не відповідає заявленому у гр. 31,33 ВМД №500060000/5/210227, та ВМД №500060000/5/210233, а є відходами у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі, який у відповідності з основними правилами інтерпретації УКД ЗБД передбачено класифікувати в товарній під категорії - 7204501000. При цьому, на думку апелянта, суд безпідставно не врахував матеріали зустрічних перевірок контрагентів, які б підтвердили позицію позивача.

Апелянт вважає безпідставними посилання суду на те, що згідно з листом ГНПП «Цирконій»сертифікат на придбану позивачем продукцію ним як виробником не надавався, оскільки вказаний лист не є доказовим документом, а містить інформативні та нічим не підтверджені дані. Усне клопотання ТОВ «КБМК»щодо витребування первинних бухгалтерських документів у переробника продукції залишено судом поза увагою. Просить суд врахувати, що замовником на переробку продукції було підприємство ПП «Дніпро-Плазма»за договором №77-38/3-05 від 06.07.2005 року. В умовах договору переробка продукції провадиться по ТУ 27.5-30815251-002-2004, кінцева продукція - плити футеровочні та деталі секторів. Виконання умов договору провадилося по специфікаціям №1 та №2; здавалась продукція згідно з актами прийому-передачі; оплата провадилася по квитанціям готівкою на розрахунковий рахунок виробника. Ці докази є прямим підтвердженням того, що саме така продукція, яка була заявлена в ВМД №500060000/5/210227 та №500060000/5/210233 була придбана позивачем, а тому ці документи є прямим доказом придбання товару, заявленого в вантажно-митних деклараціях та законності відображення податкового кредиту ТОВ «КБМК».

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги апелянта -необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КБМК»не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, СДПІ по роботі з підприємствами ГМК у м.Кривому Розі була проведена планова документальна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р., за результатами якої був складений акт №161/08-06/31933163 від 27.10.2006р. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000021311/0 від 08.11.2006р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1427280грн.00коп, в тому числі за основним платежем 951520,00грн. та 475760,00грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000011311/0 від 08.11.2006р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 9225грн.35коп, в тому числі за основним платежем 7362грн.25коп. та 1863,10грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ «КБМК»безпідставно включило до складу валових витрат суму транспортних послуг у розмірі 29449,0грн., які отримані від ТОВ «Спецмонтажпроектбуд»і необхідність яких для ведення господарської діяльності підприємства документально не підтверджено, а саме: у товарно-транспортних накладних відсутня назва товару, продукції; тобто, неможливо встановити вантаж (товар, продукцію) та необхідність даних послуг для ТОВ "КБМК".

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За приписами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність це -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. За визначенням п.5.1 ст.5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. А відповідно до п.5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Колегія суддів погоджується з висновками відповідача щодо відсутності відповідних первинних документів, які відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно з ч.2 ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

В наданих позивачем актах приймання виконаних робіт не зазначено прізвищ та посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Надані копії товарно-транспортних накладних заповнені не в повному обсязі: в даних документах не містяться адреси пункту навантаження та розвантаження, не зазначено відомості про вантаж, його вартість, одинка виміру та т.і.

Щодо висновків відповідача про порушення платником податку вимог пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6, п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»слід зазначити наступне. Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну «бо скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) додатковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Згідно з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 вказаного Закону податкова накладна складається у двох примірниках у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 вказаної статті, податкова накладна видається ватником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 цієї ж статті передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд першої інстанції погодився з висновками відповідача щодо безпідставного віднесення ТОВ "КБМК" до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості придбаного товару у ТОВ НВП «Метал», ПП «Дніпро Плазма», ЗАТ «КБК»у сумі 945719,0грн. з підстав, зазначених в акті перевірки, а саме, у зв'язку з тим, що відсутні товарно-транспортні накладні, первинні бухгалтерські документи, тобто за відсутності доказів транспортування спірного товару.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Позивач стверджує, що за угодами купівлі-продажу, укладеними з ТОВ НПП «Метал»№47 від 25.07.2005р., №55 від 30.08.2005р., №62/4 від 30.09.2005р., №68/2 від 31.10.2005р., №85 від 29.12.2005р., №8 від 31.01.2006р., за угодою купівлі-продажу, укладеною з ПП «Дніпро-плазма»від 30.11.2005р. №30/11-1, за угодами купівлі-продажу №7/3/2006 від 17.03.2006р., №8/4/2006 від 28.04.2006р., укладеними з ЗАТ «Криворізька будівельна кампанія»позивачем придбано металопродукцію виробництва ГНПП "Цирконій". Разом з тим, в наданих позивачем податкових накладних за номенклатурою зазначені деталі секторів (РМП 23.00.004- 00, РМП23.00.004-02), які задекларовано у гр.31 «опис товару-гр.ЗЗ «код товару»ВМД №500060000/5/210227, та ВМД №№500060000/5/210227, відправником товару зазначено ТОВ "КБМК", декларант Житорчук І.В.

Крім того, за висновком довідки експерта Одеської лабораторії з експертного забезпечення митних органів відділу номенклатури та класифікації товарів від 11.11.2005р. №20-850 спірний товар за хімічним складом не відповідає заявленому у гр.31,33 ВМД №500060000/5/210227, та ВМД №500060000/5/210227, а є відходами у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі, який у відповідності з основними правилами інтерпретації УКТ ЗБД передбачено класифікувати в товарній підкатегорії - 7204501000. Доводи позивача про те, що виробником спірної металопродукції є ГНПП "Цирконій" спростовуються матеріалами справи, а саме: згідно з листом ГНПП "Цирконій" від 10.10.2006р. №38-09-3227 Сертифікат на придбану позивачем продукцію ним як виробником не видавався.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КБМК»на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2007 року у справі №А36/267-07 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2007 року у справі №А36/267-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: О.А. Проценко

Судді: Л.М.Нагорна

Л.П. Туркіна