Ухвала суду № 35295045, 11.02.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2009 р.справа № А23/417(А27/94) Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мірошниченка М.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Резнікові Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Жовтоводський м'ясопродкомбінат»

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 року у справі №А23/417(А27/94),

за позовом Закритого акціонерного товариства «Жовтоводський м'ясопродкомбінат»

до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень №0000342301/0 від 21.03.06р., № 0000342301/1 від 14.04.2006р.,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2006 року Закрите акціонерне товариство «Жовтоводський м'ясопродкомбінат»звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції №0000342301/0 від 21.03.06р., №0000342301/1 від 14.04.2006р., якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 49847грн. в тому числі: 40100грн.- за основним платежем та 9747грн. штрафних санкцій. В обґрунтування позову зазначалось, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення з боку позивача п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок віднесено до складу валових витрат вартості рекламних послуг в розмірі 1000000грн. Позивач посилається п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з п.11.2.3. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата фактичного отримання робіт (послуг), від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). Тобто, віднесення до валових витрат ЗАТ "Жовтоводський м'ясопродкомбінат" вартості рекламних послуг, наданих ВАТ "Спецтехнологія", у розмірі 1000000 грн. є законним та обґрунтованим. А тому позивач вважає, що відповідачем при проведенні перевірки неправильно застосовані положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що є підставою для скасування визнання спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарський суд Дніпропетровської області від 20.06.2006 року у справі №А27/94, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, позивачу відмовлено в з задоволенні позову. За результатами касаційного провадження Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.05.07р. скасував постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.06р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.06р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Вищий адміністративний суд звернув увагу на те, що ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливий порядок доказування, відповідно до якого в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що судами попередніх інстанцій безпідставно до уваги не прийнято.

Розглянувши справу, господарський суд Запорізької області постановою від 25.10.2007 року в задоволенні адміністративного позову відмовив. З посиланням на п.5.1., 5.2, пп.5.2.1, п.5.3, пп.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та ст.9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»суд зазначив, що висновки відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, зобов'язання з податку на прибуток та санкції позивачу визначені обгрунтовано.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції від 215.10.2007р., позивач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в позовному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що постанова суду винесена з невірним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, вказує апелянт, при винесенні рішення по суті заявлених позовних вимог судом першої інстанції не враховано, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження факту надання позивачу ВАТ «Спецтехнологія»рекламних послуг, а тому висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт посилається на пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким до валових витрат відносяться розрахункові, платіжні та інші документи, що підтверджують відповідні валові витрати позивача, які він надав у формі фотознімків рекламної продукції, фотознімків рекламного плакату, а також листи, якими обмінювались сторони договору при його виконання.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Жовтоводський м'ясопродкомбінат»не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, за результатами виїзної позапланової перевірки Закритого акціонерного товариства «Жовтоводський м'ясопродкомбінат»з питань взаємовідносин з ВАТ «Спецтехнологія»за період 01.12.2004р. по 31.12.2005р. було складено акт перевірки від 21.03.2006р. №33/23-31624127, в якому зазначалось про порушення з боку позивача вимог п.5.1, пп.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: у ІV кварталі 2004р. позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат 1000000,00грн., не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 40100,00грн.

На підставі встановлених перевіркою порушень відповідачем сформоване податкове повідомлення-рішення від 31.03.2006р. №0000342301/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 49847,00грн., в тому числі 40100,00грн. за основним платежем, та нараховано 9747,00грн. штрафних санкцій. За результатом апеляційного оскарження до податкових органів вищевказане повідомлення-рішення відповідача було залишено без змін, скарги без задоволення. 14.04.2006р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000342301/1 на таку ж суму, що і первинне рішення.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. 06.10.04р. між позивачем (клієнт) та ВАТ "Спецтехнологія" (виконавець) укладений договір №723/10 по наданню рекламних послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався надавати позивачеві рекламні послуги в обсягах, визначених договором. Загальна вартість послуг виконавця за договором складає 2000000,00грн., включаючи відшкодування витрат виконавця на закупку послуг (товарів) третіх осіб, необхідних для належного виконання своїх зобов'язань за договором. Вартість кожного з передбачених договором етапу та виду послуг не визначена.

20.12.04 року між позивачем та виконавцем підписаний акт виконаних робіт, за змістом якого виконавцем в повному обсязі надані рекламні послуги на території Російської Федерації, передбачені п.2.1 договору, при цьому вартість рекламних послуг, наданих позивачеві, складає 1000000,00 грн. Підстави визначення фактичної вартості послуг - 1000000,00грн. при обумовленій в договорі вартості 2000000,00грн.

Пунктом п.2.1 договору №723/10 від 06.10.2004р. передбачено, зокрема, наступний обсяг послуг: розповсюдження позитивної інформації про продукцію клієнта через засоби масової інформації (публікація статей в пресі, реклама в безоплатно розповсюджуваних газетах, прайсах, реклама на радіо і телебаченні), проведення рекламних акцій в місцях продажу продукції, аналогічної продукції клієнта, здійснення презентацій, розробка і розповсюдження рекламного буклету, розповсюдження реклами про продукцію клієнта в спеціалізованих видавництвах по огляду ринку м'ясної продукції, розсипка інформації про продукцію клієнта підприємствам - потенційним споживачам. Разом з тим при проведенні перевірки, та при вирішенні спору судом першої інстанції позивач не представив докази надання вказаних послуг.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, згідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Так Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Висновок про відсутність підстав для віднесення сум витрат до складу валових -обґрунтований, оскільки документи, надані позивачем на підтвердження виконання договірних зобов'язань, не містять необхідної інформації, яка передбачена вищезазначеними нормативними актами. З урахуванням вищезазначених норм та вимог ч.2 ст.71 КАС України суд першої інстанції обґрунтовано погодився з висновками відповідача. Акти виконаних робіт та звіт про виконання договору №723/10 від 06.10.04р. містять лише загальне визначення послуг та їх вартість, яких не достатньо для підтвердження факту здійснення відповідної господарської операції. Таким чином, висновки податкового органу відповідають фактичним обставинам.

Матеріали справи свідчать, що ані під час перевірки, яка здійснювалась відповідачем, ані під час вирішення спору судом першої інстанції позивач не надав документи, які б свідчили про фактичне надання позивачеві зазначеного комплексу послуг, і були підставою для підписання акту виконаних робіт, не подані, у зв'язку з чим висновок відповідача щодо завищення позивачем складу валових витрат з зазначеної операції є правильним.

Таким чином, доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції; суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає; судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Жовтоводський м'ясопродкомбінат»на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 року у справі №А23/417(А27/94) залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 року у справі №А23/417(А27/94) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено відповідно до ст..212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Судді: М.В. Мірошниченко

Л.П. Туркіна