Ухвала суду № 35295035, 17.02.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2009 р.справа № 9/322/07-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання: Красоті А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 15.08.2007 року у справі №9/322/07-АП

за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

до приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4400,00грн.,

в с т а н о в и л а:

В травні 2007 року Державна податкова інспекція у Комунарському районі м.Запоріжжя звернулась до господарського суду Запорізької області з позовними вимогами про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 до державного бюджету 4400,00грн фінансових санкцій, та про арешт майна, що належить відповідачу.

В обґрунтування позовних вимог, посилаючись на пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.10 Закону України «Про державну податкову службу», позивач зазначив, що підприємець не виконав грошові зобов'язання перед бюджетом після настання встановленого терміну сплати податкового боргу. А відтак, позивач вважає за необхідне стягнення з відповідача податкового боргу в судовому порядку.

Постановою від 15.08.2007 року господарський суд Запорізької області відмовив у задоволені позову з посиланням на ч.1 ст.100 КАС України, зазначивши про пропущення позивачем строку звернення до суду.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при винесені постанови судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а саме: Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про державну податкову службу України». При цьому апелянт зазначає, що строк звернення до суду має підліковуватись з 31.01.2006 року, а тому наполягає на тому, що даний строк ним не пропущено.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 - зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності відділом реєстрації та єдиного реєстру Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради 18.07.2000 року за №25488178Ф0022185. Відповідач має відкритий розрахунковий рахунок НОМЕР_1 у ФАБ «Енергобанк»у м.Запоріжжя та є засновником: ТОВ «Класік-Компані»- 33571114; ТОВ «Чонгдао»- 22142373; ТОВ «ВУП Потенціал»- 34373578; ТОВ «Перехватчук» - 33210763. 20.07.2000р. за № П-531 відповідача взято на облік в ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя.

За результатами проведеної перевірки дотримання підприємцем вимог законодавства під час здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, позивачем складено акт №08074 від 27.12.2005 року. На підставі акту перевірки прийнято рішення від 29.12.2005 року №08014/2427-21 про застосування до відповідача фінансових санкцій, яке було надіслано поштою і отримано відповідачем, про що свідчить особистий підпис на корінці поштового відправлення. Відповідач не скористався правом на оскарження даного рішення. Станом на 02.04.2007 року згідно з даними особової картки платника податків, за відповідачем враховується податковий борг в розмуру 4400,00грн.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні відносини, показав наступне. Відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Як свідчать матеріали справи, штрафні санкції, нараховані позивачем згідно зі ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та є адміністративно - господарськими санкціями, повинні застосовуватися згідно до вимог глави 27 розділу 5 Господарського кодексу України і не є податковими зобов'язаннями у визначенні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Оскільки вказаний закон є спеціальним законом з питань оподаткування, його норми не поширюються на зазначені штрафні санкції. У разі несплати такі санкції не можуть набувати статусу податкового боргу, а також не застосовується порядок їх стягненім, передбачений вищевказаним податковим Законом. Крім того, штрафні санкції встановлюються спеціальним законодавством, мають імперативний характер, не підлягають узгодженню і не можуть бути змінені за згодою сторін.

За приписами ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Тобто адміністративно - господарські санкції мали бути застосовані до СПД ОСОБА_1 протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше 1 року з дня порушення встановлених правил.

За правилами ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до п.10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою КМУ від 02.06.2003 року №790, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, згідно з розрахунком заборгованості СПД ФО ОСОБА_1 (без номера та дати, за підписом податкового керуючого Левончук Н.В.), наданого позивачем термін сплати фінансових санкцій становив 30.01.2006 року. Таким чином, строк подання позову про стягнення вищезазначеної суми з урахуванням норм ст.250 ГК України слід вважати термін з 31.01.2006 року. Позов Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя подано до суду 23.05.2007 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.

За приписами ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 15.08.2007 року у справі №9/322/07-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 15.08.2007 року у справі №9/322/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: О.А. Проценко

Судді: А.О. Коршун

Л.П. Туркіна