Ухвала суду № 35291603, 12.11.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц/791/2664/13 Головуючий в суді І інстанції: Стамбула Н.В.

Категорія: 57 Доповідач: Чиркова К.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року листопада місяця 12 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Пузанової Л.В.

Суддів: Чиркової К.Г.

Фурман Т.Г.

при секретарі: Бараш Ю.М.

з участю адвоката: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 05 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_13 правонаступником, якої є ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_15 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, визнання порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_13 правонаступником, якої є ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_15 до ОСОБА_4, ОСОБА_11 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_13, правонаступником, якої є ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_6 про реальний виділ 28/100 частин домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1 та встановлення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що відповідно до договору дарування від 02.07.2003року їй належить 28/100 частин зазначеного домоволодіння, право власності на яке зареєстровано 05.07.2003 року в бюро технічної інвентаризації м. Херсона.

Посилаючись на викладене, просила суд реально виділити їй 28/100 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 та визначити порядок користування земельною ділянкою пропорційно частці в домоволодінні.

Не погоджуючись із зазначеними позовними вимогами ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13 правонаступником, якої є ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою з урахуванням фактичного користування нею, що склався між ними та відповідачем, посилаючись на те, що вони є співвласниками домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_7 належить 9/100 частин; ОСОБА_10 9/100 частин; ОСОБА_13 14/100 частин; ОСОБА_17 7/100; ОСОБА_9 6/100; ОСОБА_6 1/50 частин; ОСОБА_15 41/100 частин, ОСОБА_4 28/100, ОСОБА_11 25/100 частин домоволодіння.

Позивачі зазначали, що у зв'язку із змінами у складі домоволодіння та введенням в експлуатацію належного ОСОБА_15 житлового будинку літ. «И», зазначеного у правовстановлюючих документах, вказаний вище розмір часток співвласників у домоволодінні змінився. Перерахунок розміру часток кожного з співвласників, крім ОСОБА_15, після цього не проводився.

Оскільки між співвласниками виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою просили суд задовольнити їх зустрічні вимоги.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 05 липня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_13, правонаступником якої є ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_15 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, визначення порядку користування земельною ділянкою та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_13, правонаступником якої є ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_15 до ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просила рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні її позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Зокрема, суд першої інстанції вирішуючи спір по суті не врахував, що рішенням виконавчого комітету Комсомольської районної ради м. Херсона №147 від 12.11.2004 року їй надано дозвіл на переобладнання частини двоповерхової нежитлової будівлі літ. „Д" на житлову, якій було присвоєно літ. „И". Таким чином житловий будинок літ. „И" є самостійним об'єктом права власності, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у ОСОБА_15 виникло право спільної часткової власності на вказане домоволодіння, а тому підстави для змін часток відсутні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 просять рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог за зустрічним позовом посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У письмових запереченнях ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги не визнала, рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, в межах передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що домоволодіння АДРЕСА_1 знаходиться у спільній частковій власності сторін та складається із п'яти житлових будинків та господарських будівель і споруд, що розташовані на земельній ділянці, площею 0,1574кв.м., яка виділена в користування рішенням Херсонського виконавчого комітету від 07.12.1955 року, фактично площа земельної ділянки 0,1590кв.м.

Згідно договору дарування від 02 липня 2003 року ОСОБА_4 належить 28/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке в цілому складається із житлового буд. літ. «А», жилого будинку літ. «Б», жилого будинку літ. «В», жилого будинку літ. «Г»; сараю - літ. «Д»; сараю - літ. «Е»; сараю літ. «З», водопроводу - І; мостіння №7; огорожі №1,2,3; огорожі №4,6,8.

ОСОБА_4 за відповідним дозволом переобладнала належний їй сарай «Д» в житловий будинок літ. «И», який в грудні 2009 року продала ОСОБА_18 та ОСОБА_19, право власності за якими визнано рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 25.12.2009 року, за ОСОБА_18 на 17/100 частин, за ОСОБА_19 на 24\100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 28.01.2011 року ОСОБА_15 придбала у ОСОБА_18 та ОСОБА_19 житловий будинок літ. «И», який складає 41/100 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

У спірному домоволодінні: - ОСОБА_7 належить 9\100 частин спірного домоволодіння не підставі договору дарування від 21.08.1995року;

- ОСОБА_10 9\100частин на підставі договору дарування від 04.05.2007року;

- ОСОБА_13, правонаступником якої є ОСОБА_14 14\100 частини на підставі договору дарування від 25.12.1961 року;

- ОСОБА_8 7\100 частини на підставі договору купівлі - продажу від 29.10.1990 року;

- ОСОБА_9 6\100 частини на підставі договору купівлі - продажу від 30.09.1974року;

- ОСОБА_6 1\100 частини на підставі договору дарування від 11.05.2007року;

- ОСОБА_11 належить 25\100 частини на підставі договору дарування.

Порядок користування будівлями та спорудами між співвласниками фактично склався, що сторонами визнається та не оспорюється.

Враховуючи, що за встановленими судом обставинами справи на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться самочинні будівлі, житловий будинок літ. «Г» фактично є двоповерховою будівлею, який не зданий в експлуатацію, перерахунок часток співвласників не проводився та не відповідає правовстановлюючим документам, а висновки будівельно - технічних експертиз, проведених у справі, містять протиріччя, які не можливо усунути без належного оформлення сторонами правовстановлюючих документів, та заважаючи на те, що сторони не зверталися до компетентних державних органів про прийняття забудови до експлуатації та вирішення питання про перерахунок часток у домоволодінні, у тому числі щодо надання в користування земельної ділянки площею 0,1590га., колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення, як первісного так і зустрічного позову.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Обставини, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду щодо цього, апеляційні скарги не містить, тому доводи апеляційних скарг, як такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Посилання апелянтів на невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи, позбавленні правового обґрунтування, оскільки позивач за первісним позовом та позивачі за зустрічним позовом не надали належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, а також переконливих доказів відносно покладення в основу рішення висновків експертиз, які не відповідають матеріалами інвентарної справи та суперечать вимогам закону.

Окрім того, як судом першої інстанції так і в ході апеляційного розгляду справи сторонам роз'яснялися положення ст. 10 ЦПК України, у тому числі щодо необхідності приведення у відповідність до вимог закону правовстановлюючих документів на нерухоме майно, щодо проведення у справі повторної експертизи та вирішення питання про належне закріплення земельної ділянки в розмірі фактичного користування, надавався час для вирішення зазначених питань, однак сторони роз'яснення судів залишили поза увагою.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що житловий будинок під літ. «И» є самостійним об'єктом права власності не заслуговують на увагу, як вбачається із матеріалів справи, зазначений житловий будинок був переобладнаний із нежитлового приміщення, сараю літ. «Д», який був врахований в розмір частки позивача під час дарування їй ОСОБА_20 28/100 частин спірного домоволодіння, а рішенням виконавчого комітету Комсомольської районної ради м. Херсона від 12.11.2004 року ОСОБА_4 надано лише дозвіл на проведення робіт з переобладнання нежитлового приміщення на житлове та не є виділенням окремого об'єкту права власності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з урахуванням предмету спору та доводів апеляційних скарг не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 05 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий:

Судді: