Ухвала суду № 35291592, 12.11.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц/791/3337/13 Головуючий в суді І інстанції: Пухальський С.В.

Категорія:27 Доповідач: Чиркова К.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року листопада місяця 12 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

Фурман Т.Г.

при секретарі: Бараш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 11 липня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 23.10.2006 року між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останній надано кредит у сумі 1750 грн. на придбання майна зі сплатою 5% річних за користування кредитом та 1,99% щомісячних за ведення кредитної справи, строком дії до 22 жовтня 2007 року.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту, відсоткам за користування ним, станом на 29.04.2013 року утворилася заборгованість у сумі 1351 грн. 90 коп. із яких: заборгованість за сумою кредиту 1043 грн. 69 коп.; заборгованість за відсотками 15 грн. 65 коп.; заборгованість за комісіями 292 грн. 56 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 1351 грн. 90 коп. та судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп.

Заочним рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 11 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначаючи, що суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності не взяв до уваги п. 10.1 укладеного кредитного договору за яким строк дії договору встановлюється з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником зобов'язань. Окрім цього, заява про застосування строку позовної давності у матеріалах справи відсутня.

Письмові заперечення на подану апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом установлено, що 23.10.2006 року між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останній надано кредит у сумі 1750 грн. на придбання майна зі сплатою 5% річних за користування кредитом та 1,99% щомісячних за ведення кредитної справи, строком дії до 22 жовтня 2007 року.

Пунктом 2.8 укладеного кредитного договору передбачено, що починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому наданий кредит, позичальник щомісячно до 23 числа кожного місяця сплачує кредитору рівними частинами суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом, заборгованість по сплаті процентів та плати за ведення кредитної справи у розмірі 195 грн.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що останній платіж ОСОБА_3 здійснила 17.07.2007 року (а.с. 7-8).

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості 06.06.2013 року, тобто поза межами строку позовної давності передбаченої ст. 257 ЦК України.

Відповідно до п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Як роз'яснено в п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

За таких обставин, суд першої інстанції вирішуючи спір по суті повно і всебічно дослідив обставини справи, встановив, що відповідач має кредитну заборгованість в сумі 1351 грн. 90 коп. про стягнення, якої позивачем заявлено поза межами строку позовної давності, обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Обставини, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду щодо цього, апеляційна скарга не містить, тому доводи апеляційної скарги, як такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції при вирішенні спору по суті не взяв до уваги п. 10.1 укладеного кредитного договору за яким строк дії договору встановлюється з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником зобов'язання, не заслуговують на увагу, оскільки за умовами укладеного кредитного договору не передбачена збільшена позовна давність за вимогами про стягнення кредитної заборгованості у порівнянні з встановленою трирічною давністю, а дія до повного виконання сторонами зобов'язань не може вважатися встановленням строку дії договору.

Позбавлені правового обґрунтування доводи апелянта про те, що у матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки відповідно до діючого в Україні законодавства кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Така правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 1-26/2011 щодо офіційного тлумачення положень пп. 22, 23 статті 1, статті 11, частини 8 статті 18, частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини 4 статті 42 Конституції України, яка в розумінні положень ст. 360 -7 ЦПК України є обов'язковою для судів в частині застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 11 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: