Рішення № 35291063, 04.11.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

служба у справах дітей Києво-Святошинського району

Справа № 369/6542/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

04.11.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Дубас Т.В.,

за участю секретаря: Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Києво-Святошинського району Київської області, орган опіки та піклування Києво-Святошинського району Київської області про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання ,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського району Київської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Києво-Святошинського району Київської області, орган опіки та піклування Києво-Святошинського району Київської області про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання .

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 01.08.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Гатненської сільської ради.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З жовтня 2008 року Позивач з Відповідачем припинили проживати спільно. Їх син залишився проживати разом із ОСОБА_1.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.05.2009 року з Відповідача стягуються аліменти на користь Позивача на утримання сина.

19.02.2010 року шлюб між сторонами був припинений.

В листопаді 2012 року Відповідач забрав дитину проживати до себе.

ОСОБА_1 просила суд відібрати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_2 і передати його для постійного проживання з матірю ОСОБА_1.

ОСОБА_2 подав до суду заперечення проти позовної заяви, відповідно до яких зазначив, що малолітній ОСОБА_3 проживає з батьком протягом останніх трьох років та знаходиться на його утриманні, а тому просив у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовної заяви.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України (далі СК України) при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою участю є орган опіки і піклування.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки Позивач при вирішенні місця проживання дитини не заперечувала, щоб син проживав разом з батьком.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як встановлено в судовому засіданні, 01.08.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Гатненської сільської ради.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З жовтня 2008 року Позивач з Відповідачем припинили проживати спільно. Їх син залишився проживати разом із ОСОБА_1.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.05.2009 року з Відповідача стягуються аліменти на користь Позивача на утримання сина.

19.02.2010 року шлюб між сторонами був припинений.

В листопаді 2012 року Відповідач забрав дитину проживати до себе.

Малолітній ОСОБА_3 проживає з батьком протягом останніх трьох років та знаходиться на його утриманні.

Згідно з висновком органу опіки та піклування № 07-21/2608 від 01.06.2013 року ОСОБА_1 не заперечувала щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_2.

Відповідно до вищезазначеного висновку орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 СК України якщо один з. батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.

Згідно ст.163 СК України батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Судом не встановлено підстав для відібрання дитини, оскільки відсутня протиправна зміна місця проживання дитини у діях Відповідача, при зміні місця проживання дитини ОСОБА_2 діяв за згодою матері, у дитини на даний час налагоджено звичайний ритм життя, хороші побутові умови.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Києво-Святошинського району Київської області, орган опіки та піклування Києво-Святошинського району Київської області про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

На підставі ст. ст. 141, 157, 162, 163 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 11,57,60, 209, 212-214 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Києво-Святошинського району Київської області, орган опіки та піклування Києво-Святошинського району Київської області про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.

Суддя Дубас Т.В.