Рішення № 35288803, 12.11.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2013 р. Справа № 902/1159/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика" (код ЄДРПОУ 00855233, 67840, с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеська область)

до: публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (код ЄДРПОУ 04366719, 24412, с. Війтівка, вул. Леніна, буд. 170, Бершадський район, Вінницька область)

про стягнення 67 756,57 грн. заборгованості

представники сторін :

позивача : Кармазін С.А. - генеральний директор

відповідача : Резнік П.О. - за довіреністю

присутній : Гостищев С.В. - за паспортом

ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика" 13.08.2013 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" про стягнення 67 756,57 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 14.08.2013 року у справі № 902/1159/13 вказану позовну заяву разом із додатками повернуто позивачу.

Позивач не погоджуючись з даною ухвалою суду звернувся із апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року, ухвалу господарського суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року в справі № 902/1159/13 - скасовано, а справу № 902/1159/13 передано на розгляд господарського суду Вінницької області.

Після надходження справи до господарського суду Вінницької області, ухвалою суду від 21.10.2013 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/1159/13 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2013 року, однак в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів та викликом посадової особи, ухвалою суду від 05.11.2013 року відкладено розгляд справи на 12.11.2013 року.

31.10.2013 року від позивача надійшли пояснення по суті позову № 76 від 31.10.2013 року, в яких повідомляється, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.10.2013 року призначено до розгляду на 05.11.2013 року о 12.00 год. справу № 902/1077/13 за позовом СТОВ "Іллічівська птахофабрика" до ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" про стягнення 136 413,50 грн. заборгованості. Також позивач у поясненні зазначив відомості щодо надання доказів по справі.

01.11.2013 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву № 618 від 30.10.2013 року в якому останній частково не погоджується із позовними вимогами позивача з таких підстав.

8 липня 2010 року (на той час ВАТ ) ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" отримав факсимільний примірник договору купівлі-продажу від 8 липня 2010 року від сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська фабрика". ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський", підписавши факсимільну копію договору передав позивачу з погодженням про обмін оригіналами даного договору з відтиском печатки та підписом директора, однак СТОВ "Іллічівська птахофабрика" оригіналів договору з обопільним підписанням не передавала та не надсилала, в зв'язку з чим у ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" відсутній договір з відтиском печатки та підписом директора СТОВ "Іллічівська птахофабрика".

В факсимільній копії проекту договору від 8 липня 2013 року не зазначалось, що допускається спрощена форма даного договору тобто (шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо) та те, що факсова копія та скан-копія мають юридичну силу), а обміну між сторонами оригіналами договору не відбувалось, що свідчить про порушення СТОВ "Іллічівська фабрика" умов ст. 181 ГК України, тому ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" договір від 8 липня 2010 року вважає таким, що не має юридичної сили, та таким що не відбувся, відповідно і стягнення санкцій за даним договором не має підстав.

Також, якщо договір від 8 липня 2010 року є таким, що не відбувся то позивачем пропущено позовну давність, у межах якого особа може звернутися до про захист свого цивільного права. Оскільки зобов'язання виникло 8 липня 2010 між позивачем та відповідачем, а позов подано 07 серпня 2013 року, то позивачем пропущено позовну давність.

Крім того, відповідач у відзиві заперечує щодо нарахування штрафних санкцій. Зокрема, вказується, що ПАТ Птахокомбінат "Берщадський" провів оплату в сумі 159 893 грн., залишок бору становить 46 587,29 грн.. Тобто відповідно до п. 1.2 договору покупець оплачує першу частину після укладення договору, а не з моменту укладення договору. Відповідач після укладення договору - 09 липня 2010 року провів оплату в сумі 60 000 гривень, не порушуючи умови даного договору по першій оплаті товару, відповідно до накладної б/н від 08 липня 2010 року, податкової накладної від 08 липня 2010 року, довіреності від 08 липня 2010 року виданої ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський" на Гостищева С. В. вбачається, що товар був прийнятий 08 липня 2010 року. Також відповідно до договору п. 2.1. вивіз товару покупцем з ХПП здійснюється 15.07.2010 року, прийом товару та право власності на товар можуть виникати не одночасно. Тому, не правомірним є зарахування СТОВ "Іллічівська птахофабрика" штрафу у розмірі 5% відповідно до п. 3.1. договору в сумі 9 988,08 грн., оскільки відповідач зобов'язання щодо прийняття товару не порушив.

Крім того, відповідач вказує, що в господарському суді Вінницької області призначено розгляд справи № 902/1077/13 за тими ж сторонами та про той же предмет на 05.11.2013 року.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

На визначену дату 12.11.2013 року з'явилися представники позивача, відповідача та посадова особа публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" - Гостищев С.В..

Перед початком розгляду справи, від представника позивача надійшли документи в підтвердження витрат, понесених з веденням судових справ. Також від представника відповідача супровідним листом № 640 від 11.11.2013 року надійшли копії товарно-транспортних накладних, які долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові. Представник відповідача вказав, що визнає суму основного боргу у розмірі 49 868,74 грн., яка відповідачем сплачена за платіжним дорученням. Присутній Гостищев С.В. надав пояснення по суті спору, зазначивши, що не пам'ятає, чи привозив договір купівлі-продажу позивачу та пояснив, що здійснював прийняття товару за довіреністю.

Також судом оглянуто матеріали господарської справи № 902/1077/13 за позовом СТОВ "Іллічівська птахофабрика" до ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" про стягнення 136 413,50 грн. заборгованості, оригінали товарно-транспортних накладних, проїздних документів позивача, прикази на переоформлення № ЗП-0000030, № ЗП-0000029 від 08.07.2010 року, які надані суду сторонами.

Заслухавши пояснення представників сторін та Гостищева С.В., дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

08.07.2010 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика" (продавець) та відкритим акціонерним товариством "Птахокомбінат "Бершадський" (покупець) укладено договір купівлі-продажу пшениці на таких умовах.

Продавець реалізує, а покупець придбає товар - зерно м'якої пшениці у кількості 95819 кг по ціні 1150 грн/тн і зерно твердої пшениці у кількості 71 656 кг урожаю 2008 року по ціні 1250 грн/тн, яка за ДСТУ 3768:2010 "Пшениця, Технічні умови" відповідає 5 класу. Ціна включає ПДВ (п. 1.1).

Покупець зобов'язується після укладання зазначеного договору сплатити покупцю 60000 грн., а решту - рівними частками протягом 30 днів - до 18 і 28 липня та 08 серпня 2010 відповідно (п. 1.2).

У зв'язку з неналежною роботою банківських установ сторони погодили здійснити розрахунок виключно готівкою (п. 1.3).

Прийом - передача товару відбувається на ВАТ "Заплазьке ХПП" Любашівського району Одеської області. Зберігання товару здійснюється до 15.07.2010 за рахунок продавця, а з 15.07.2010 - за рахунок покупця (п. 1.4).

Продавець зобов'язується сплатити за навантаження і передати товар на Заплазькому ХПП, а покупець прийняти товар в день укладання договору. Вивіз товару покупцем з ХПП здійснюється з 8 по 14 липня 2010 року. Подальше зберігання товару на ХПП можливе в разі укладення договору покупця з ХПП (п. 2.1).

Прийомка - передача товару за кількістю та якістю відбувається в присутності уповноважених представників сторін на Заплазькому ХПП (п. 4.1).

Разом з накладною на товар продавець передає покупцю документи щодо його якості (п. 4.2).

Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару від покупця до продавця переходить в день укладання договору, після передачі першої частини розрахунку (п. 4.3).

Договір діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами, сторони погодили, що зобов'язання по сплаті пені і штрафів діють понад визначені законодавством строки до повного розрахунку (п. 4.6).

На вказаному вище договорі наявна відмітка про передання договору по факсу № 2 від 13.12.2009 року.

08.07.2010 року, генеральний директор СТОВ "Іллічівська птахофабрика" звернувся із листом № 1-080710 до голови правління ВАТ "Заплазьке ХПП" в якому повідомляє про укладення договору щодо реалізації ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський" всієї кількості товару, який зберігається на ВАТ "Заплазьке ХПП" : твердої пшениці (71 656 кг) і м'якої пшениці (95 819 кг), що відповідає 5-му класу за ДСТУ 3768:2010. Після оплати СТОВ "Іллічівська птахофабрика" послуг за зберігання до 15.07.2010 року в сумі 24 796 грн. згідно рахунку № 650 від 08.07.2010 року і за навантаження в сумі 4 401,24 грн. згідно рахунку № 651 від 08.07.2010 року, останній просить здійснювати відвантаження за документами покупця - ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський", який повинен у строк до 15.07.2010 року вивезти продукцію.

Також у листі зазначається, що за попереднім повідомленням покупця - ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський", ним уповноважено на отримання товару Гостищева Сергія Валерійовича.

08.07.2010 року ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський" видано Гостищеву Сергію Валерійовичу довіреність серії ААБ № 515 900 на отримання від СТОВ "Іллічівська птахофабрика" цінностей, а саме : пшениця м'яка у кількості 95 819 кг та пшениця тверда у кількості 71 656 кг.

В підтвердження якості зерна ВАТ "Заплазьке ХПП" видані посвідчення № 000054 та № 000055 від 08.07.2010 року, оригінали яких 08.07.2010 року отримано Гостищевим С.В., що підтверджується розпискою на них.

На виконання умов договору позивачем відпущено відповідачу пшеницю загальною вартістю 199 761,74 грн., що підтверджується накладною б/н від 08.07.2010 року на якій наявні підписи щодо здачі та прийняття товару.

В даній накладній зазначені слідуючі відомості : від кого прийнято - СТОВ "Іллічівська птахофабрика"; кому відпущено - ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський"; через кого - Гостищев Сергій Валерійович; за довіреністю серія ААБ № 515 900 від 08.07.2010 року; підстава - договір від 08.07.2010 року; м'яка пшениця - 95,819 тон, тверда пшениця - 71,656 тон.

Також отримання вказаної вище пшениці відповідачем від позивача на суму 199761,74 грн. підтверджується податковою накладною № 1 від 08.07.2010 року.

Водночас, 08.07.2010 року видано приказ № ЗП-0000029 на переоформлення пшениці н/кл. 2008 року твердої у кількості 71 656 кг та приказ № ЗП-0000030 на переоформлення пшениці 5 кл. 2008 року у кількості 95 819 кг.

При цьому, відвантаження пшениці підтверджується товарно-транспортними накладними на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом, а саме : № 006321 від 08.07.2010 року, № 006322 від 08.07.2010 року, № 006325 від 10.07.2010 року, № 006326 від 10.07.2010 року, № 006327 від 10.07.2010 року, № 006328 від 10.07.2010 року, № 006331 від 10.07.2010 року.

Вказані накладні отримані позивачем від відповідача по факсу № 43573 від 14.07.2010 року, в яких, зокрема зазначено : вантажоодержувач - "Птахокомбінат "Бершадський"; платник - Гостищев С.В.; доручення ААБ 515 899; пшениця тверда н/кл, ур. 2008 р.; пшениця 5 кл. 2008 р..

В свою чергу, відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 149893,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами : № 10 від 09.07.2010 року на суму 60 000 грн., № 12 від 22.07.2010 року на суму 52 893,00 грн. та № 13 від 28.07.2010 року на суму 37 000 грн..

Крім того, відповідачем за платіжним дорученням № 6189 від 11.11.2013 року сплачено позивачу кошти у сумі 49 868,74 грн. із призначенням платежу : оплата боргу за пшеницю за липень 2010 року.

Також судом оглянуто матеріали господарської справи № 902/1077/13, з якої вбачається, що ухвалою господарського суду Вінницької області порушено провадження у даній справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика" до публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" про стягнення 136413,50 грн. заборгованості, з яких : 108,45 грн. і 30 418,50 пені за прострочення виконання грошового зобов'язання; 2 329,36 грн. штрафу за невчасне виконання грошового зобов'язання; 15 209,49 грн. господарської санкції у вигляді відсотків на рівні облікової ставки НБУ від несплаченого основного боргу; 5 986,71 грн. - 3 % річних; 7103,84 грн. інфляційних втрат; 44 213,19 грн. безпідставно збережених доходів; 31043,48 грн. моральної шкоди, завданої діловій репутації.

Наразі провадження у справі № 902/1077/13, ухвалою суду від 12.11.2013 року зупинено до вирішення та набрання законної сили рішенням у справі № 902/1159/13.

За змістом позовної заяви у справі № 902/1077/13, позивач просить стягнути нараховані вище кошти, які виникли внаслідок порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 08.07.2010 року.

З врахуванням встановлених обставин, суд зазначає наступне.

В силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли договірні правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 669 Цивільного кодексу України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

За приписами ст. 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наприклад, чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлено перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Як встановлено судом, 08.07.2010 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика" та відкритим акціонерним товариством "Птахокомбінат "Бершадський" укладено договір купівлі-продажу пшениці, згідно якого позивачем відпущено відповідачу тверду пшеницю у кількості 71656 кг та м'яку пшеницю у кількості 95819 кг загальною вартістю 199 761,74 грн., що підтверджується накладною б/н від 08.07.2010 року, податковою накладною № 1 від 08.07.2010 року, довіреністю серія ААБ № 515 900 від 08.07.2010 року.

Також, відвантаження пшениці підтверджується товарно-транспортними накладними на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом, а саме : № 006321 від 08.07.2010 року, № 006322 від 08.07.2010 року, № 006325 від 10.07.2010 року, № 006326 від 10.07.2010 року, № 006327 від 10.07.2010 року, № 006328 від 10.07.2010 року, № 006331 від 10.07.2010 року.

З огляду на вказані вище докази та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що правовідносини щодо купівлі-продажу пшениці виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору від 08.07.2010 року.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 149 893,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами : № 10 від 09.07.2010 року на суму 60000 грн., № 12 від 22.07.2010 року на суму 52 893,00 грн. та № 13 від 28.07.2010 року на суму 37 000 грн..

Крім того, судом встановлено, що після звернення з позовом до суду, відповідачем сплачено позивачу кошти у сумі 49 868,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6189 від 11.11.2013 року із призначенням платежу : оплата боргу за пшеницю за липень 2010 року.

Таким чином, відповідачем повністю оплачено вартість пшениці у сумі 199 761,74 грн. (149 893,00 грн. + 49 868,74 грн.).

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 49 868,74 грн., підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Водночас, як вбачається із позову, позивач просить стягнути з відповідача 67 756,57 грн. невиконаного основного грошового зобов'язання.

Зокрема, позивач у розрахунку суми невиконаного основного зобов'язання, посилаючись на ст. 534 Цивільного кодексу України вказав наступний розрахунок суми позовних вимог.

Перша подія - нараховано штраф за невчасну прийомку - 5 % від загальної вартості товару, який складає 9 988,08 грн.; штраф за невчасну оплату 60 000 грн. - 5 % від простроченої суми становить 3 000 грн.; пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у зв'язку з простроченням оплати першого платежу на один день становить 27,90 грн.; розмір виконаного основного грошового зобов'язання на 09.07.2010 року у зв'язку з першочерговим зарахуванням пені і штрафів становить 46 984,02 грн. (60000 грн. - 9988,08 грн. - 3000 грн. - 27,90 грн.); розмір невиконаного основного грошового зобов'язання на 09.07.2010 року становить 13 015,98 грн. (60 000 грн. - 46 984,02 грн.).

Друга подія - нараховано штраф за невчасне виконання грошового зобов'язання розміром 46 587,28 грн. становить 2 329,36 грн.; пеня за невчасне виконання із залишку боргу від платежу, що мав бути здійснений на 08.07.2010 року від суми 13 015,98 грн. за 9 днів з 09.07.2010 року по 17.07.2010 року (включно) становить 54,56 грн.; розмір невиконаного основного грошового зобов'язання на 17.07.2010 року становить 59 603,26 грн. (13 015,98 грн. + 46 587,28 грн.); за невчасне виконання зобов'язання розміром 59 603,26 грн. за 5 днів з 18.07.2010 року по 21.07.2010 року становить 111,04 грн. Станом на 22.07.2010 року - дату фактичної оплати 52 893,00 грн. - виконання основного грошового зобов'язання зменшено на суму неустойок у сумі 2 494,96 грн. і розмір невиконаного основного грошового зобов'язання склав 9 205,22 грн. (52 893,00 грн. - 46 587,28 грн. - 13 015,98 грн. - 2 494,96 грн.).

Третя подія - нараховано пеню за 6 днів з 22.07.2010 року по 27.07.2010 року (включно) за прострочення оплати 9 205,22 грн. у сумі 25,72 грн.; штраф за невчасну оплату третього платежу розміром 46 587,28 грн. становить 2 329,36 грн.; пеня за прострочення платежу у сумі 46 587,28 грн. продовж одного дня (27.07.2010 року) становить 21,70 грн.; розмір невиконаного основного грошового зобов'язання з урахуванням списання з чергового платежу неустойок на 28.07.2010 року становить 21169,28 грн. (37 000 - 46 587,28 грн. + 9 205,22 грн. + 2 329,36 грн. + 25,72 грн. + 21,70 грн.).

Четверта подія - 07.08.2010 року мало бути сплачено 46 587,29 грн., оплата цього платежу не здійснена ні в якій частині. Розмір невиконаного основного грошового зобов'язання із 08.08.2010 року на дату позову - 07.08.2013 року становить 67 756,57 грн. (21 169,28 грн. + 46 587,28 грн.).

Зважаючи на викладений вище розрахунок, позивачем нараховано до стягнення штрафні санкції, які включені до суми основного боргу, який просить стягнути позивач з відповідача.

При цьому, суд також бере до уваги зміст ст. 534 Цивільного кодексу України, яка визначає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Слід зазначити, що вказана стаття передбачає правила виконання грошового зобов'язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. В такому випадку вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості: в першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання. В даному випадку мова йдеться про судові витрати, витрати на юридичну допомогу тощо. Такі витрати мають бути підтверджені кредитором (наприклад, підлягатиме стягненню за рішенням суду тощо). В другу чергу підлягають сплаті проценти та неустойка, в разі їх нарахування на підставі договору або закону.

Тобто в даному випадку йдеться про безспірність сум, які підлягають стягненню.

Так, Вищий господарський суд України у постанові від 14.05.2007 року у справі № 6/630, зазначив, що грошове зобов'язання відповідача є складовою частиною іншого зобов'язання, яке випливає із договору поставки, воно полягає у сплаті вартості отриманої ним металопродукції, тому проценти, пеня за несвоєчасну оплату її вартості, інші штрафні санкції не підлягають зарахуванню в порядку, встановленому ст. 534 ЦК України, а застосовуються у судовому порядку.

Разом з тим, наведені позивачем у розрахунку суми штрафних санкцій вказані і в розрахунку суми позовних вимог у справі № 902/1077/13, які підлягають перевірці у ході її розгляду з прийняттям рішення суду.

Слід зазначити, що предметом спору у справі № 902/1159/13 є стягнення суми основного боргу, тоді як предметом спору у справі № 902/1077/13 є стягнення штрафних санкцій нарахованих за договором купівлі-продажу від 08.07.2010 року, що підтверджено представником позивача в ході розгляду справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що відповідачем повністю оплачено суму основного боргу, а нараховані штрафні підлягають розгляду у справі № 902/1077/13, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 17 887,83 грн. (67 756,57 грн. - 49 868,74 грн.) суми основного боргу.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 355,14 грн., що підтверджується квитанцією № 3147 від 07.08.2013 року, тоді як необхідно сплати кошти у сумі 1720,50 грн. Таким чином, позивачем недоплачено 365,36 грн..

Пункт 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, визначає, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку стягнути з позивача в доход державного бюджету 365,36 грн. недоплаченого судового збору.

Крім того, позивач у позовній заяві, просить стягнути судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Згідно ч.1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Ухвалами суду від 21.10.2013 року та від 05.11.2013 року у справі № 902/1159/13, явку представників позивача та відповідача визнано обов'язковою.

Відповідно до п. 6.5 вказаної вище постанови, розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

За змістом вказаних вище приписів, відшкодовуються витрати економних транспортних послуг.

Згідно Інтернет адреси : https://gd.tickets.ua/uk/search/result?session_id, станом на 12.11.2013 року, вартість проїзду залізних транспортом за напрямком Одеса - Вінниця становить 425,26 грн. - люкс, 156,24 грн. - купе, 116,76 грн. - купе (нефірмовий вагон).

В підтвердження понесення судових витрат, позивачем надано суду копії проїздних документів, фіскальні чеки, видаткові касові ордери, звіт про використання коштів, виданих на відрядження, квитанції.

Суд оглянувши подані докази, дійшов висновку, що дані документи стосуються також розгляду справи № 902/1077/13, які долучені до цієї справи, а тому при прийнятті рішення у справі № 902/1077/13 буде вирішувати питання про відшкодування судових витрат.

При цьому, за клопотанням представника позивача, судом долучені проїздні документи № 554451 на суму 103,97 грн. та № 554449 на суму 149,64 грн., які підтверджують проїзд представника позивача в зв'язку з розглядом справи.

Враховуючи викладене, суд оглянувши вказані вище докази, дійшов висновку про відшкодування витрат у сумі 186,66 грн., пов'язаних із розглядом справи, пропорційно суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4-3, 4-5, 28, 30, 33, 43, 82, 83, 84, 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (код ЄДРПОУ 04366719, 24412, с.Війтівка, вул. Леніна, буд. 170, Бершадський район, Вінницька область) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика" (код ЄДРПОУ 00855233, 67840, с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеська область) 1266,29 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, 186,66 грн. - відшкодування витрат пов'язаних із розглядом справи, пропорційно суми задоволених позовних вимог.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 49868,74 грн. - суми основного боргу, на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору.

4. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика" (код ЄДРПОУ 00855233, 67840, с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеська область) до Державного бюджету 365,36 грн. - недоплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду.

5. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 17887,83 грн. - суми основного боргу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 листопада 2013 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи