Постанова № 35285776, 12.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 року Справа № 904/5926/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Білецької Л.М., Верхогляд Т.А..

при секретарі - Мацекос І.М.

за участю представників

позивача Букоємський Р.В., Демчук О.В.

відповідача Миткалик Є.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013р. по справі № 904/5926/13

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськ тепломережа», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 5 027 грн. 83 коп.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми 5 027,83 грн., що складалася з 4 189,86 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 837,97 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013 року у справі № 904/5926/13 (суддя Ярошенко В.І.) позовні вимоги задоволені частково; суму відсотків річних стягнуто у повному обсязі, розмір пені зменшено на 50%. Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру нарахованої кредитором пені.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати в частині зменшення розміру пені на 2 094,93 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути пеню у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на порушення та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права. За твердженням скаржника, в оскаржуваному рішенні господарський суд не врахував жодного аргументу, доводу чи доказу позивача.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.11.2013 року.

У судовому засіданні 12.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 10.04.2012р. між НАК "Нафтогаз України" (Продавець) та КП "Дніпродзержинськтепломережа" (Покупець) був укладений договір № 00.04.0944 БО про закупівлю природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити останній в обсязі відповідно до умов договору.

Пунктом 1.1 договору сторони обумовили, що газ, який постачається за даним договором використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. В договорі сторонами узгоджені умови постачання, обліку і приймання-передачі природного газу, ціна газу і тариф на його транспортування, строки і порядок їх оплати.

За умовами договору підставою для розрахунку за фактично отримані обсяги газу являються акти прийому-передачі.

Згідно з п. 4.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили відповідальність покупця за порушення ним умов п. 4.1 договору у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додаткову сплату штрафу в розмірі семи відсотків від суми простроченого платежу.

На виконання договору позивач з квітня по липень 2012 року передав відповідачу природний газ об'ємом 188,77 тис. куб. м. на загальну суму 751 312, 22 грн., що посвідчується відповідними актами приймання-передачі, оплату якого відповідач здійснив у повному обсязі, однак, з порушенням встановлених умовами договору строків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого природного газу позивачем була нарахована пеня в сумі 4 189,96 грн. за період з 15.05.12р. по 01.06.12р. та три проценти річних в сумі 837,97 грн.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача суму трьох процентів річних.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 230 ГК України визнається господарська санкція у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Правові наслідки у вигляді сплати пені за несвоєчасне виконання покупцем грошових зобов'язань встановлені п. 7.3 договору, укладеного між сторонами.

Пеню, заявлену позивачем до стягнення у сумі 4 189,96 грн., господарським судом було зменшено на 50% та задоволено позов в даній частині у сумі 2 094,93 грн. При цьому господарським судом підставно не задоволено заяву відповідача про застосування до вимог позивача про стягнення пені скороченої позовної давності (тривалістю в один рік) на підставі ст. 258 ЦК України, оскільки пунктом 9.3 договору сторони обумовили застосування до спірних правовідносин строку тривалістю у п'ять років.

Посилання апелянта на необґрунтоване задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій колегія суддів вважає безпідставним.

Пунктом 1 ст.233 ГК України, ч. 3 ст.551 ЦК України, ст. 83 ГПК України закріплено право суду на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

В силу ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

Враховуючи те, що відповідач є підприємством, яке здійснювало та здійснює постачання теплової енергії бюджетним установам і організаціям, а також населенню, наявність заборгованості останніх по оплаті за спожиту теплову енергію, затримки у відшкодуванні різниці в тарифах (а.с. 61- 63), незначне прострочення у виконанні зобов'язань по оплаті вартості природного газу та відсутність, у зв'язку з цим, боргу по такій оплаті на момент звернення з позовом апеляційний суд вважає правомірним задоволення місцевим судом клопотання відповідача та зменшення розміру запропонованої до стягнення пені на 50%.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що в оскаржуваному рішенні в частині зменшення пені місцевий господарський суд не врахував жодного аргументу, доводу чи доказу позивача та не зазначив мотивів такого неврахування, не може бути прийнято до уваги колегією суддів, оскільки в матеріалах справи жодних аргументів, доводів чи доказів позивача, зокрема, доказів, які б свідчили про наявність у позивача збитків, які б були спричинені саме простроченням відповідачем грошового зобов'язання, не міститься взагалі. Не прилучені відповідні докази і до апеляційної скарги.

В силу ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин підстав для скасування оспорюваного рішення в частині зменшення розміру пені не убачається.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про часткове скасування рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013 року у справі № 904/5926/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька