Рішення № 35281442, 07.11.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18412/13-ц

Провадження 2/127/5690/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:головуючого - судді Бессараб Н. М.,

при секретарі Демидюк А.О.,

з участю:представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання усного договору доручення удаваним правочином, визнання укладеним договору купівлі-продажу автомобіля та визнання права власності на нього, звільнення автомобіля з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання права власності на автомобіль та зняття з нього арешту. Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.03.2009 року ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_2 про купівлю в останнього автомобіля марки DAEWOO ESPERO 2.0 CD, 1996 року випуску, шасі № RLAJF19W1TB458298, державний номерний знак НОМЕР_1 за 25000,00 грн. і на виконання даної домовленості позивач передав відповідачу ОСОБА_2 обумовлену ними суму коштів, на підтвердження чого останній написав розписку та для забезпечення позивачу можливості в подальшому перереєструвати автомобіль видав нотаріально посвідчену довіреність. В звязку з цим позивач вважає, що він набув права власності на спірний автомобіль на законних підставах, оскільки всі істотні умови договору купівлі-продажу автомобіля знайшли своє відображення у розписці та в довіреності. 27.07.2013 року співробітники ДАІ зупинили спірний автомобіль, яким керував позивач, вилучили його і помістили на штрафмайданчик на підставі постанови державного виконавця Вишенського ВДВС Вінницького МУЮ про розшук даного автомобіля, який зареєстрований на імя ОСОБА_2 Тому ОСОБА_4 вважаючи, що автомобіль марки DAEWOO ESPERO 2.0 CD, 1996 року випуску належить йому, а не ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті представник позивача заявила клопотання про зміну підстав позову і надала суду відповідну письмову заяву, яка ухвалою суду від 01.10.2013 року прийнята судом до розгляду (а.с. 38).

Згідно заяви про зміну підстав позову позивач ОСОБА_4 просив суд визнати усний договір доручення, на виконання якого ОСОБА_2 була видана на імя ОСОБА_4 довіреність від 13.03.2009 року удаваним правочином. Визнати, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 13.03.2009 року був укладений договір купівлі-продажу автомобіля марки DAEWOO ESPERO 2.0 CD, 1996 року випуску, шасі № RLAJF19W1TB458298, державний номерний знак НОМЕР_1. Визнати за ОСОБА_4 право власності на даний автомобіль та звільнити його з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні №36769445.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги згідно заяви про зміну підстав позову підтримала повністю, надала пояснення аналогічні змісту заяви, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України суд не приймає визнання позову відповідачем ОСОБА_2, оскільки визнання ним позову порушує права та інтереси інших осіб і продовжує судовий розгляд.

На запитання суду відповідач ОСОБА_2 пояснив, що йому відомо про зміст вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2012 року відповідно до якого з нього стягнуто судом на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати на проведення судово-хімічної, технічної, комп»ютерно-технічної експертиз в сумі 4727,52 грн. та на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України витрати на проведення експертизи звукозапису в розмірі 8883,00 грн. Вказані кошти за вироком суду він не сплатив та сплачувати не буде, оскільки в нього немає коштів, він ніде не працює, а все майно, яке є в квартирі належить дружині, а не йому.

Державний виконавець Онофрійчук О.Ю. позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Суду пояснив, що в його провадженні на виконанні знаходяться два виконавчі листи, видані на підставі вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати на проведення судово-хімічної, технічної, комп»ютерно-технічної експертиз в сумі 4727,52 грн. та на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України витрати на проведення експертизи звукозапису в розмірі 8883,00 грн. Боржник ОСОБА_2 на виклики до державного виконавця не зявляється, добровільно стягнуту судом суму коштів не відшкодовує, крім спірного автомобіля іншого рухомого чи нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_2 державним виконавцем в ході виконавчого провадження не виявлено. Спірний автомобіль є єдиним майном, від реалізації якого можливо виконати вказані вище два виконавчі листи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2012 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України. За вказаними статтями та на підставі ст. 70, 75 КК України призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на пять років без конфіскації майна та звільнено його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати на проведення судово-хімічної, технічної, комп»ютерно-технічної експертиз в розмірі 4727,52 грн. та на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України витрати на проведення експертизи звукозапису в розмірі 8883,00 грн. (а.с. 63-79).

На примусове виконання вказаного вище вироку суду в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на проведення експертиз Вінницьким міським судом Вінницької області 04.12.2012 року і 22.01.2013 року було видано два виконавчі листи на підставі яких державним виконавцем Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції 27.02.2013 року і 06.03.2013 року відповідно відкрито виконавче провадження.

З оглянутих матеріалів двох виконавчих проваджень суд встановив, що боржник ОСОБА_2 вирок суду в частині стягнення з нього витрат на проведення експертиз добровільно не виконує і наміру його виконати не має, про що також пояснив в судовому засіданні, на виклики державного виконавця не зявляється. Проведеними виконавчими діями встановлено, що за боржником ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль марки DAEWOO ESPERO 2.0 CD, 1996 року випуску, шасі № RLAJF19W1TB458298, державний номерний знак НОМЕР_1, який постановою державного виконавця від 19.06.2013 року оголошено в розшук та в той же день на даний автомобіль накладено арешт і оголошено заборону на його відчуження. Крім спірного автомобіля іншого рухомого чи нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_2 державним виконавцем в ході виконавчого провадження не виявлено.

Судом встановлено, що автомобіль марки DAEWOO ESPERO 2.0 CD, 1996 року випуску, шасі №RLAJF19W1TB458298, державний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 (а.с. 42-43).

13.03.2009 року ОСОБА_2 видав на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_4 нотаріально посвідчену довіреність користуватися та розпоряджатися від його імені (продати, обміняти, здати в найм (оренду), позичку) належним на праві власності відповідачеві автомобілем марки DAEWOO ESPERO 2.0 CD, 1996 року випуску, шасі №RLAJF19W1TB458298, державний номерний знак НОМЕР_1. Довіреність видана терміном до 13.03.2014 року (а.с. 5).

Того ж дня відповідач ОСОБА_2 написав розписку про отримання ним від ОСОБА_4 25000,00 грн. за проданий останньому автомобіль марки DAEWOO ESPERO 2.0 CD, 1996 року випуску, шасі №RLAJF19W1TB458298, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 6).

В письмовій формі договір - купівлі продажу спірного автомобіля між позивачем ОСОБА_4 і відповідачем ОСОБА_2 укладено не було.

На підставі довіреності, як зазначено у ч. 1 ст. 244 ЦК України, здійснюється представництво.

За своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, оскільки повірений зобовязується діяти від імені довірителя.

Крім того, на підставі доручення повірений не має права укладати угоду від імені особи, яку він представляє, відносно себе особисто.

Згідно статей 238, 244 ЦК України довіреність не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль.

Статтею 249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, може в будь-який час її скасувати. Припинення повноважень представника відбувається внаслідок одностороннього волевиявлення особи, яку він представляє.

Згідно ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Аналіз даної норми закону свідчить про те, що воля обох сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини - не ті, що випливають зі змісту правочину. Отже, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд повинен встановити, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що його регулюють. Тому при укладенні удаваного правочину до відносин його учасників застосовуються норми, що регулюють той правочин, який сторони мали на увазі. Укладення удаваного правочину само по собі не спричиняє недійсності правочину, оскільки відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

На момент видачі ОСОБА_2 довіреності на імя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розпоряджатися від його імені (продати, обміняти, здати в найм (оренду), позичку) належним на праві власності відповідачеві спірним автомобілем, правовідносини торгівлі транспортними засобами, що були в експлуатації, регулювалися Правилами роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 року № 228.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Пунктом 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі-Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року, передбачено, що документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок, договори та угоди, укладені на товарних біржах, копія рішення суду, довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску, акт приймання-передачі транспортних засобів, вантажна митна декларація на паперовому носії або електронна вантажна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, договір фінансового лізингу.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.

В силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що представником позивача не надано доказів того, що довіреність від 13.03.2009 року була видана з метою приховання фактично укладеного договору купівлі-продажу автомобіля між ОСОБА_2 і ОСОБА_4

При цьому суд звертає увагу на наявність не скасованої довіреності, виданої 13.03.2009 року ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на право керування та розпорядження спірним автомобілем, що на думку суду підтверджує дійсні наміри сторін при видачі вказаної довіреності.

Проаналізувавши вказані вище норми права та надані докази суд вважає, що видачу 13.03.2009 року ОСОБА_2 довіреності на транспортний засіб, що був в експлуатації та має особливості цивільного обороту, а також розписку про отримання ОСОБА_2 25000,00 грн. за спірний автомобіль без укладення договору купівлі-продажу автомобіля та відповідної державної реєстрації не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності до третіх осіб.

Сукупність прав та обов'язків наданих довіреністю не робить відносини власності правовідносинами, з усіма правовими наслідками, що випливають з цього. Довіреність не є договором купівлі-продажу, дарування чи будь-яким іншим договором, наслідком якого є законне отримання права власності.

Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за ОСОБА_2 Заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався. Довіреність ОСОБА_2 від 13.03.2009 року є чинною і не скасованою.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, презюмується правомірність правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, суд приходить до висновку, що на час накладення арешту на майно боржника автомобіль перебував у власності відповідача ОСОБА_2, а тому підстав для задоволення позову в частині звільнення майна з-під арешту немає.

За вище викладених обставин позов не підлягає задоволення, що не позбавляє права позивача звернутися до суду за захистом своїх прав щодо повернення безпідставно отриманих коштів у визначений законом спосіб.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3, 5 ст. 203, 204, 208, 215, 235, 244, 249, 334, 638, 655 ЦК України, ст. ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання усного договору доручення удаваним правочином, визнання укладеним договору купівлі-продажу автомобіля та визнання права власності на нього, звільнення автомобіля з-під арешту залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: