Ухвала суду № 35281268, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2380/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив Транслайн» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив Транслайн» до Броварської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Броварської ОДПІ Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Позитив Транслайн», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31 липня 2012 року до податкового органу надійшли матеріали від СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, а саме постанова старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС Зеря К.Ф. від 17 липня 2012 року про призначення по кримінальній справі № 80-0280 позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Позитив Транслайн» щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з підприємствами, зокрема з ПП «Київжитлоспецсервіс».

13 грудня 2012 року начальником Броварської ОДПІ винесено наказ № 1260 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Позитив Транслайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ПП «Київжитлоспецсервіс» за період з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року з 13 грудня 2012 року на 5 робочих днів та направлення на перевірку № 1240 від 13 грудня 2012 року.

Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків Броварської ОДПІ 13 грудня 2012 року складено акт № 178/22/36678601 про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Позитив Транслайн» та вручення для ознайомлення та підписання направлення та наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв'язку з відмовою посадових осіб ТОВ «Позитив Транслайн» у допуску співробітника Броварської ОДПІ до проведення перевірки.

У подальшу податковим органом подано до суду подання про зупинення видаткових операцій ТОВ «Позитив Транслайн», яке було задоволено Київським окружним адміністративним судом.

15 січня 2013 року начальником Броварської ОДПІ винесено наказ № 47 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Позитив Транслайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ПП «Київжитлоспецсервіс» за період з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року з 15 січня 2013 року на 3 робочих дні та направлення на перевірку № 39 від 15 січня 2013 року.

На підставі наказу № 47 від 15 січня 2013 року Броварської ОДПІ, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Позитив Транслайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ПП «Київжитлоспецсервіс» за період з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 32/222/36678601 від 18 січня 2013 року яким встановлено порушення підприємством п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено значення рядка 19 «від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» в липні 2012 року на суму 81 983, 00 грн., та значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» в липні 2012 року на суму 51 600, 00 грн. та запропоновано відобразити зменшення значення рядка 19 податкової декларації з ПДВ на загальну суму 81 983, 00 грн. шляхом відображення зі знаком «-» в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ; ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Позитив Транслайн» із зазначеним в акті перевірки постачальником ПП «Київжитлоспецсервіс».

Так, під час перевірки взято до уваги пояснення засновника та директора ПП «Київжитлоспецсервіс» ОСОБА_4, яка пояснила, що 01 лютого 2012 року за грошову винагороду зареєструвала на своє ім'я вказане підприємство без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також використано акт ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва № 681/3-22-30-36557181 від 10 грудня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Київжитлоспецсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року, яким встановлено, що ПП «Київжитлоспецсервіс» фінансово-господарська діяльність здійснювалась без наміру створення правових наслідків, відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 грудня 2010 року по 28 лютого 2012 року.

Крім того, за вищевказаними фінансово-господарськими операціями до перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші супровідні документи. Оформлення ПП «Київжитлоспецсервіс» первинних документів щодо реалізації товарів на адресу ТОВ «Позитив Транслайн» є таким, що суперечить нормам Цивільного законодавства та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків. Отже, по правочинах, здійснених ТОВ «Позитив Транслайн» із зазначеним у акті перевірки постачальником ПП «Київжитлоспецсервіс» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок ПП «Київжитлоспецсервіс» в липні 2012 року на загальну суму 133 583, 33 грн.

Позивачем на акт перевірки подано письмові заперечення, які листом від 30 січня 2013 року податковим органом відхилено.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000162202 від 04 лютого 2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 133 583, 00 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до ДПС у Київській області та ДПС України, проте за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення № 0000162202 від 04 лютого 2013 року - залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між 01 березня 2012 року укладено договір поставки №010312 між позивачем (постачальник) та ПП «Київжитлоспецсервіс» (покупець), предметом якого є в порядку та на умовах визначених цим договором, продати та доставити покупцю замовлений товар, а саме: залізобетонні вироби, пісок річковий, відсів та інше відповідно до прайс-листа постачальника.

01 березня 2012 року між позивачем (покупець) та ПП «Київжитлоспецсервіс» (постачальник) укладено договір поставки №120301, предметом якого є в порядку та на умовах визначених цим договором, продати та доставити покупцю замовлений товар, а саме: пісок річковий, щебінь та ін. будівельний матеріал відповідно до прайс-листа постачальника.

На виконання умов договору № 010312 від 01 березня 2012 року позивачем надано двадцять вісім видаткових накладних, складених у липні 2012 року, двадцять вісім податкових накладних, дві банківські виписки.

На виконання умов договору № 0120301 від 01 березня 2012 року позивачем надано тридцять чотири видаткових накладних, тридцять чотири податкових накладних, два платіжних доручення.

Між позивачем та ПП «Київжитлоспецсервіс» 30 червня 2012 року укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог. Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється згідно актів звірок, які позивачем на вимогу суду не надано.

Для підтвердження подальшої реалізації отриманої продукції від ПП «Київжитлоспецсервіс» позивачем надано договір поставки № 290312 від 29 березня 2012 року, укладений між позивачем та ТОВ «Алькор», акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ «Альдор», договір № 0102 відповідального зберігання від 01 лютого 2012 року, укладений між позивачем та ТОВ «Укрвантаж», акт приймання робіт від 01 лютого 2012 року, договір поставки № 110801 від 01 серпня 2011 року, укладений між позивачем та ТОВ «Бетон Комплекс», додаткова угода до договору поставки № 110801 від 01 серпня 2011 року, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, договір № 60 на виготовлення та поставку продукції від 23 липня 2012 року, укладений між позивачем та ТОВ «Бетон Комплекс», договір № 01022012 від 01 лютого 2012 року, укладений між позивачем та ДБК Управління справами ВР України, договір про надання послуг № 09/01 від 01 червня 2011 року, укладений між позивачем та ТОВ «Бетон Комплекс», акти приймання-передачі предмету лізингу № 033/11 від 01 квітня 2011 року, договір поставки № 03/09 від 03 вересня 2012 року, укладений між позивачем та ТОВ «Гила-Трейд», договір поставки № 078-П від 02 травня 2012 року, укладений між позивачем та ПАТ «Завод будівельних виробів-1», договір поставки № 90-А від 14 вересня 2012 року, укладений між позивачем та ТОВ «Будконстракшн», специфікація № 1 до договору № 90-а від 14 вересня 2012 року, договір купівлі-продажу № 0301 від 03 січня 2012 року, укладений між позивачем та філією «Києво-Святошинське ДЕУ», контракт № 2011/3 про поставку бетонорастворозмішувальної установки від 23 лютого 2012 року, видаткова накладна, картка рахунку № 631, податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової декларації.

Позивачем надано до суду товарно-транспорті накладні, виписані у липні 2012 року, з яких вбачається, що в них зазначено автопідприємство - ТОВ «Позитив Транслайн», вантажовідправник - «Київжитлоспецсервіс», та вказано замовників, зокрема ТОВ «Аерок», ТОВ «Бетон-Комплекс», ЗАТ «Термінал - М», ТОВ «Автобудкомплекс», ЗАТ «ЗБВ-1», ПП «Гранд Пекс», ТОВ «Укр-Буд-Захід-Схід», ТОВ «ПС ШРБУ», ТОВ «Арт-Буд-Компани», ТОВ «Вальдор».

Крім того, в товарно-транспортних накладних зазначено прізвище водія, марка автомобіля, пункт розвантаження та пункт навантаження, назва продукції, одиниця виміру, кількість. Разом з тим, при дослідженні товарно-транспортних накладних виявлено відсутність номера подорожнього листа, сертифікату відповідності накладної з номером, підпис особи яка дозволила відпуск, ким одержано вантаж, його ПІП, а також відсутні будь-які відомості в графі транспортні послуги.

Позивачем на підтвердження отримання продукції саме від ПП «Київжитлоспецсервіс» надано договори, податкові та видаткові накладні, а також банківські виписки та платіжні доручення.

Суму за зазначеними податковими накладними позивачем включено до податкового кредиту за відповідний період.

Згідно з до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не надано на підтвердження реальності здійснених господарських операцій інших первинних документів, які підлягали б оформленню у разі фактичного здійснення цих операцій (прайс-листи, заявки з відомостями асортименту, номенклатуру, комплектність товарів, рахунки-фактури, замовлення покупця, товарно-транспортні накладні на перевезення товару від ПП «Київжитлоспецсервіс» до позивача, подорожніх листів, довіреностей на отримання товару, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товару, акт приймання-передавання товару, талон замовника на товар, наявність відповідного місця зберігання товару, реєстрації заїзду та виїзду автомобілів, листування з ПП «Київжитлоспецсервіс» стосовно виконання умов договорів про надання послуг тощо).

Крім того, позивачем не надано належних документів на підтвердження транспортування товару від контрагента, зокрема, відомості, які зазначені в наявних товарно-транспортних накладних, не дають можливості в повній мірі встановити суть цих господарських операцій.

Відповідно до п. 3.6 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» № 2 від 10 січня 2007 року - приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування та прибутковим ордером.

Згідно до наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України № 488/346 від 29 грудня 1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» - якщо товар доставляється вантажним автомобілем, документом підтверджуючим перевезення є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН, у якій передбачено відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) оформляється окремо на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача. п. 2.4 Інструкції, котрий передбачає складання товарно-транспортної накладної. Виписують її на кожну партію вантажу в чотирьох примірниках. При цьому, усі чотири екземпляри накладної завіряються підписами і печатками вантажовідправника. Перший примірник залишається у вантажовідправника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином наявність товарно - транспортної накладної є обов'язковим первинним документом при транспортуванні вантажу вантажним транспортом, транспортування товарно - матеріальних цінностей на території України без наявності товарно - транспортних накладних є неможливим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем на вимогу суду для підтвердження реальності господарських операцій надано лише договори, видаткові накладні та податкові накладні. При цьому позивачем не надано на підтвердження реальності здійснених господарських операцій інших первинних документів, які підлягали б оформленню у разі фактичного здійснення цих операцій.

Отже, позивачем не надано доказів, які належним чином підтверджують реальне виконання договорів поставки товару та послуг від ПП «Київжитлоспецсервіс», а також не надано інших первинних документів, які підлягали б оформленню у разі фактичного здійснення цих операцій.

Крім того, в окремих оформлених документах, зокрема товарно - транспортних накладних, зазначені відомості, з яких неможливо встановлення суті цієї господарської операції, а відтак, ці документи не можуть бути підтвердженням реальності її проведення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив Транслайн» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.