Ухвала суду № 35281262, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12125/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Крахмалопродукт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0005071510 від 28 березня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0005071510 від 28 березня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 0005071510 від 28 березня 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у лютому 2013 року позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, у відповідності до якої задекларовано відсутність загальної суми нарахованого до сплати податку на прибуток (рядок 33) та авансового внеску, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні - грудні 2013 року та січні - лютого 2014 року (рядок 34).

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток позивача за звітній податковий період 2012 року, за результатами якої складено Акт №1148-15/30404368 від 13 березня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України та Наказу Міністерства фінансів України № 1213 від 28 вересня 2011 року, а саме не заповнено рядки 33, 34 декларації з податку на прибуток, що спричинило відсутність декларування авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні - грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року в сумі 2 901, 00 грн.).

Крім того, на думку відповідача, вказане порушення спричинило відсутність декларування авансового внеску, 1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 році та січні-лютому 2014 року в сумі 2 901, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0005071510 від 28 березня 2013 року, яким позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток на загальну суму 3 626, 25 грн., у тому числі за основним платежем 2 901, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 725, 25 грн.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно до п. 38.1. ст. 38 ПК України - виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. При цьому згідно з пунктом 38. 2 сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, виконанням обов'язку є сплата коштів у належному розмірі. При цьому належним судом визнається не розмір фактично зазначений у декларації, а розмір який підлягав оплаті.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України - у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому згідно з п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України - право та прийняття рішення у податкового органу виникає зокрема тоді, коли дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

А тому, доводи апелянта про заниження позивачем податкових зобов'язань, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки матеріали справи містять платіжні доручення про сплату позивачем авансового внеску з податку на прибуток у розмірі, встановленому згідно з нормами Податкового кодексу України, зокрема, сплату 3 000, 00 грн. за березень 2013 року, з відповідним призначенням платежу.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 15 листопада 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 15 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.