Ухвала суду № 35278643, 01.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р.Справа № 818/4940/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2013р. по справі № 818/4940/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумикомбікорм"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Селебріта"

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумикомбікорм" (далі- позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач), третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Селебріта" в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000412230 від 11.06.2013 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення позивачу за платежем податок на додану вартість в сумі 94765 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумикомбікорм" до Державної податкової інспекції у м. Сумах, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Селебріта", про скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0000412230 від 11 червня 2013 р. в частині зменшення ТОВ "Сумикомбікорм" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 94765 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сумах від №0000412230 від 11 червня 2013 р. в частині зменшення ТОВ "Сумикомбікорм" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 94765 грн. прийнято з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній частині є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 16.04.2013 р. по 22.05.2013 р. ДПІ у м. Сумах проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Сумикомбікорм" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складно акт перевірки №1826/2230/30991968/26 від 29.05.2013 р. (а. с. 6-38).

11.06.2013 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення - рішення №0000412230, яким ТОВ "Сумикомбікорм" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 105475,00 грн. (а. с. 5).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2012 р. між ТОВ "Сумикомбікорм" та ТОВ "Селебріта" укладено договір купівлі - продажу №06/12, предметом якого є купівля - продаж нафтопродуктів: дизельне пальне, бензин А-80, бензин А-92, бензин А-95, умови розрахунків - передплата, порядок набуття права власності на нафтопродукти у покупця передбачає укладення додаткових угод до договору (а.с.39).

Реальність виконання договору купівлі-продажу від 01.10.2012 р. підтверджується наданими до суду: копіями додаткових угод до договору купівлі-продажу №06/12 від 01.10.2012 р. № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 (а.с.40-44); копіями видаткових накладних № РН-0000048 від 03.10.2012 р., № РН-0000049 від 06.10.2012 р., № РН-0000053 від 12.10.2012 р., № РН-0000059 від 18.10.2012 р., № РН-0000060 від 18.10.2012 р., № РН-0000068 від 06.11.2012 р. (а.с.82-87); копіями податкових накладних № 1 і № 2 від 02.10.2012 р., № 3 і № 4 від 05.10.2012 р., №№ 10, 11 від 11.10.2012 р., №№ 14, 15 від 16.10.2012 р., №№ 16, 17 від 17.10.2012 р., №№ 11,12 від 05.11.2012 р. (а.с.88-93, 100-105); копіями товарно-транспортних накладних № 12251 від 03.10.2012 р., № 12400 від 06.10.2012 р., № 12777 від 12.10.2012 р., № 13111 від 18.10.2012 р., № 13115 від 18.10.2012 р., № 14463 від 06.11.2013 р. (а.с.51-56); копіями виписок по бухгалтерському рахунку № 260061689 (а.с.57-62); копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000043 від 03.10.2012 р., № ОУ-0000044 від 06.10.2012 р., № ОУ-0000047 від 12.10.2012 р., № ОУ-0000048 від 18.10.2012 р., № ОУ-0000049 від 18.10.2012 р., № ОУ-0000062 від 06.11.2012 р. (а.с.94-96); копіями актів приймання-передачі товару від 03.10.2012 р., 06.10.2012 р., від 12.10.2012 р., 18.10.2012, 06.11.2012 р. (а.с.45-50); паспорт якості (а.с. 115-118); сертифікат відповідності (а.с. 186-191).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Позивачем на підтвердження використання в господарській діяльності надані до суду: видаткові накладні, податкові накладі, виписки по рахунках, акти приймання - передачі, що підтверджують подальшу реалізацію дизельного палива до ТОВ "За мир", ТОВ "Хлібодар" (а.с. 118-141).

Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про відсутність реальності здійснення господарської операції, є виключно висновки акту про відсутність товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів зазначає, що надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договору, податковим накладним, накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сумах від №0000412230 від 11 червня 2013 р в оскаржуваній частині є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумикомбікорм" є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2013р. по справі № 818/4940/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 07.10.2013 р.