Ухвала суду № 35273721, 18.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1213/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бойко О.Я.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Полотнянка Ю.П. Сушка О.О.

при секретарі: Швець А.І.

за участю представників сторін:

представника позивача: Лещенка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 04 липня 2013 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Чернівецьким окружним адміністративним судом встановлено, що протягом лютого-березня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції для примусового виконання направлені наступні вимоги про сплату боргу щодо стягнення із фізичних осіб-підприємців недоїмки зі сплати єдиного внеску: №1903/У від 05.03.2013, №1171/У від 20.02.2013, №2181/У від 18.02.2013, №1079/У від 18.02.2013, 1385/У від 01.03.2013, №1941/У від 05.03.2013, №2134/У від 06.03.2013, №2133/У від 06.03.2013, №1424/У від 18.02.2013, №863/У від 15.02.2013, №580/У від 14.02.2013, №16/У від 06.02.2013, №1139/У від 18.02.2013, №705/У від 15.02.2013, №308/У від 12.02.2013, №1581/У від 21.02.2013, №292/У від 21.02.2013, №522/у від 21.02.2013, №42/У від 06.02.2013, №864/У від 15.02.2013, №840 від 15.05.2013, №1322/У від 20.02.2013, №1330/У від 20.02.2013, №357/У від 14.02.2013, №961/У від 18.02.2013, №260/У від 13.02.2013, №811/У від 15.02.2013, №539/У від 21.01.2013, №1403/У від 28.02.2013, №102 від 11.02.2013, №1177/У від 19.02.2013, №127/У від 08.02.2013, №1331 від 18.02.2013, №139/У від 18.02.2013, №273/У від 13.02.2013, №1102/У від 19.02.2013, №250/У від 13.02.2013, №91/У від 11.02.2013, №14/У від 05.02.2013, №1410/У від 05.03.2013, №1198/У від 18.02.2013, №1143/У від 20.02.2013, №1400/У від 28.02.2013, №1030/У від 18.02.2013, №283/У від 13.02.2013, №425/У від 14.02.2013 (а. с. 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 89, 91, 93, 95).

20 травня 2013 року від Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції на адресу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях надійшли оскаржувані постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень (а.с.5,7,9, 11,13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 88а, 90, 92, 94).

Підставою для прийняття зазначених постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження є п. 8 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", а саме наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Вказане обґрунтовано тим, що вимоги позивача про сплату боргу є неузгодженими, оскільки конверти про їх направлення боржникам повертались на адресу відправника із поштовими відмітками: "за закінченням терміну зберігання" або "за зазначеною адресою не проживає", а тому позивач позбавив боржників на самостійну сплату боргу або його узгодження. Крім цього, позивач не зазначив адресу проживання (місцезнаходження) боржників, що, на думку відповідача, унеможливлює встановити, який відділ виконавчої служби повинен виконувати примусове виконання вимог про сплату боргу. Також зазначав, що відсутність інформації про адресу проживання (місцезнаходження) унеможливлює вручення постанов про відкриття виконавчого провадження та здійснення подальшого примусового виконання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про сплату боргу, за наслідками розгляду яких ДВС винесенні оскаржувані постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу), в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є врученими фізичним особам-підприємцям, а отже, у зв'язку з відсутністю їх оскарження, суми боргу, які в них зазначені, є узгодженими. Крім того, при вирішенні питання щодо відкриття виконавчого провадження державний виконавець перевіряє виключно формальну відповідність виконавчого документу закону, а також дотримання процедури його подання. Перевірка виконавчого документа не предмет його законності до повноважень державного виконавця не входить.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно з ч. 5 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5, вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як встановлено Чернівецьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, вимоги про сплату боргу, до передачі їх на примусове виконання до органів виконавчої служби, були надіслані позивачем боржникам з метою їх узгодження, проте конверти повертались на адресу відправника із поштовими відмітками: "за закінченням терміну зберігання" або "за зазначеною адресою не проживає".

Оскільки платники єдиного внеску не повідомили орган Пенсійного фонду про зміну свого місця проживання, то відповідно вимоги про сплату боргу вважаються належним чином врученими, тобто узгодженими.

Крім того, як в вимогах про сплату боргу, так і в постановах про відмову у відкритті виконавчого провадження зазначено боржника та адресу його місцезнаходження (проживання).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Таким чином, Законом України "Про виконавче провадження" державному виконавцю надані повноваження щодо вжиття заходів розшуку боржника у випадку його відсутності за адресою місця проживання (місцезнаходженням), а відтак необґрунтованими є доводи відповідача про те, що відсутність боржника за адресою місця проживання (місцезнаходження) унеможливлює примусове виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, які вказані відповідачем в обґрунтування прийнятих постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Оскільки вимоги про сплату боргу відповідають вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", строк їх пред'явлення до виконання не закінчився, вони пред'явлені до виконання відповідному органу державної виконавчої служби, інші підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження відсутні, то відповідно орган державної виконавчої служби зобов'язаний був відкрити виконавчі провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 вересня 2013 року .

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Полотнянко Ю.П.

Сушко О.О.