Ухвала суду № 35272485, 05.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10101/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 28 серпня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0000612240 від 17.06.2013 року.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Так, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року за результатами якої складено акт від 31.05.2013 року № 1646/22-40/14312134.

В ході перевірки відповідачем було виявлено наступні порушення:

-п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199, п.200.1 ст. 200 ПК України в результаті чого було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на 92 066 грн за грудень 2012 року; пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1 307 655 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року № 1646/22-40/14312134, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 1 307 655 грн.

Колегія суддів повністю погоджується із доводами суду першої інстанції щодо безпідставності застосування податковим органом до позивача податкового повідомлення-рішення та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено у п.1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень до ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно з п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

До набрання чинності розділом ІІІ ПК України питання оподаткування податком на прибуток регулювалось Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що під час розрахунку з бюджетом щодо доходів і витрат, отриманих і проведених до 01 квітня 2011 року, в т.ч. за 1 квартал 2011 року мають застосовуватись відповідні норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а такі розрахунки відображаються в декларації з податку на прибуток підприємства, форма та складання якої затверджено наказом ДПА України від 29 березня 2003 року № 143.

За змістом п.6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.4 ст.22 ПК України у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, враховуючи вищезазначені норми Закону, встановлено, що від»ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року без обмежень; враховуючи, що від»ємне значення об'єкта оподаткування виникає фактично у разі перевищення валових витрат над валовими доходами, випливає, що від»ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року без урахування суми від»ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік утворитись не могло; суми від»ємного значення об»акта оподаткування за 2010 рік включались до фінансового результату 1 кварталу 2011 року не самі по собі, а у складі валових витрат за 1 квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковим Кодексом України.

Позивач, включаючи до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року суму валових витрат у вигляді від»ємного значення об»єкта оподаткування попереднього 2013 року, діяло у відповідності до вимог п. 6.1 ст. 6 та п.22.4 ст. 22 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а з набранням чинності розділом ІІІ ПК України правомірно врахував суму від»ємного значення, яке утворилось в 1 кварталі 2011 року при заповненні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Як зазначено у ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов»язковим видом обліку, який ведення підприємством.

Згідно ст. 4 Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як вірно зазначив суд першої інстанції відповідач не може на власний розсуд виключити з декларації ті чи інші показники або періоди обліку фінансових результатів, які позивач відображає.

Отже, відповідач безпідставно прийшов до висновку про порушення позивачем вимог п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Евоком-Україна» та завищення валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування на суму 49 825,3 грн за 4 квартал 2011 року по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Дак-Мастер», колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано правильну правову оцінку даним правовідносинам .

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Як зазначено у пп. 138.1.1 п.138.1 ст. 138 ПК витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За змістом п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст. 138ПК).

138.6. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п.138.6, ст. 138 ПК).

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1, ст. 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ «Евоком Україна» від 01.04.2010 року позивачем були отримані рахунки , банківські виписка, які підтверджують факт виконання договору та здійснення господарської діяльності позивачем.

Крім того, як встановлено судом, між позивачем та ТОВ «Дак-Мастер» укладено контракт від 06.09.2011 року № 3193/11 на виконання вогнезахисних робіт, а саме вогнезахисної обробки дерев»яних конструкцій в обсязі 1980 кв.м на об'єкті «дерев»яна будівля корпусу 33 по вул. М. Рибалко, 10/8 в Шевченківському районі м. Києва».

Крім того, сторони договору уклали договірну ціну, локальний кошторис розрахунок загально-виробничих витрат до локального кошторису, підсумкову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних робіт, акт прийняття в експлуатацію виконаних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, сертифікат відповідності виконаних робіт.

Всі вищезазначені докази були долучені до справи та досліджені судом першої інстанції і, крім того, їм надана належна правова оцінка.

Оплата виконаних робіт підтверджена банківськими виписками.

ТОВ «Дак-Мастер» має ліцензію Державного Департаменту пожежної безпеки МНС України на проведення роюіт з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та системи опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів необмеженого строку дії.

Такі роботи були виконані відповідно до припису на усунення порушень вимог пожежної безпеки від 05.02.2011 року.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку та дійшов до правильного висновку про недоведеність порушень з боку позивача вимог чинного законодавства України, що були зазначені в акті перевірки податкового органу.

Отже, постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 06 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.