Ухвала суду № 35272463, 06.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8762/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми «У», діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності за Контрактом від 17.01.2011 р. № 17/01/11 за період з 17.01.2011 р. по 01.12.2012 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 21.12.2012 р. №2231/2260/04648809, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог валютного законодавства, а саме: ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до ненаходження коштів в іноземній валюті на загальну суму 106 250,00 дол. США.

Судом першої інстанції встановлено з акту перевірки позивача від 21.12.2012 р. №2231/2260/04648809,що в перевіряємому періоді, позивач здійснював експортні операції по контракту від 17.01.2011 р. № 17/01/11, за яким позивач як продавець продав, а контрагент-нерезидент - ТОВ «GOLD CHICKEN HOUSE» (Республіка Узбекистан) як покупець купив товар - кукурудзу для кормових потреб на загальну суму 425 000,00 дол. США.

Згідно наданої до перевірки вантажно-митної декларації від 25.06.2011 р. №010001 позивачем експортовано на користь нерезидента товар (кукурудзу фуражну) на загальну суму 106 250,00дол. США (фактурна вартість товару в перерахунку по курсу НБУ склала 847 131,25 грн.). Граничний термін надходження товару по імпорту - 22.12.2011 р.

Однак кошти від експорту не надійшли, що стало підставою для висновку відповідача, що при здійсненні розрахунків за контрактом від 17.01.2011 р. № 17/01/11 допущено порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку з чим позивачу нарахована пеня в загальній сумі 122 236,00 грн.

В результаті проведення вищезазначених розрахунків за контрактом утворилась дебіторська заборгованість в розмірі 106 250,00 дол. США, з метою погашення якої, позивач подав 08.02.2012 р. до Господарського суду м. Києва позов від 06.02.2012 р. про стягнення з нерезидента заборгованості в розмірі 106 250,00 дол. США.

Відповідач дійшов висновку про те, що з урахуванням вимог ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД передбачено за період з 23.12.2011 р. по 08.02.2012 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. у справі № 5011-45/1510-2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» до товариства з обмеженою відповідальністю «GOLD CHICKEN HOUSE» про стягнення 106 250,00 дол. США позов задоволено повністю та стягнуто з нерезидента відповідну заборгованість.

Даючи правову оцінку діям відповідача, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Кодексу визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.162. п.14.1. ст.14 Кодексу пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.129.1. ст.129 Кодексу, пеня нараховується: пп.129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Пунктом 129.3. ст.129 Кодексу встановлено, що нарахування пені закінчується:

у день зарахування коптів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Відповідно до ст.1 Закону, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно ч.1 ст.4 Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує та належними доказами не спростовує допущення порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Частиною 2 та 3 статті 4 Закону визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч.4 ст.4 Закону).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч.4 ст.4 Закону).

Позов публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» до товариства з обмеженою відповідальністю «GOLD CHICKEN HOUSE» про стягнення 106 250,00 дол. США прийнятий Господарським судом міста Києва до розгляду 09.02.2012 р. Позов задоволено повністю та стягнуто з нерезидента відповідну заборгованість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД передбачено за період з 23.12.2011 р. по 08.02.2012 р.

Необґрунтованими є доводи апелянта, що нарахування пені повинно бути припинено з дати прийняття позову до суду, а не з дати прийняття позову до розгляду судом, посилаючись на те, що вперше ним подавалась позовна заява 23.01.2012р., але повернута йому Господарським судом міста Києва, що вимагає припинення нарахування відповідачем пені саме з 23.01.2013 р., однак, ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що пеня не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом, тобто фактично з моменту відкриття провадження справі.

Також, на думку колегії суддів, безпідставними є посилання апелянта на порушення відповідачем строків застосування адміністративно - господарських санкцій, передбачених ч. 1 ст. 250 ГК України, оскільки ч. 2 ст. 250 ГК України передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми «У», діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого рішення

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.11.2013 р.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.