Рішення № 35271276, 31.10.2013, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3964/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 жовтня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.

при секретарі Ганас К.В.

з участю позивачки ОСОБА_1

її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 з участю третьої особи Моторне (транс моторне) страхове бюро України про відшкодування шкоди завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди заподіяної злочином.

Свій позов мотивує тим, що 9.05.2013 р. близько 19 год. 30 хв. відповідачка керуючи автомобілем марки «Mitsubishi L-400» з н.з. НОМЕР_1 на перехресті вул. Івасюка та пр.Шевченка у м. Червонограді Львівської області, здійснила наїзд на її малолітнього сина ОСОБА_3, який в цей час переходив дорогу на пішохідному переході та внаслідок наїзду отримав численні тілесні ушкодження середнього ступеня важкості, а саме: закритий перелом лівої кульшової западини; закритий надвиростковий перелом лівого стегна; закриту черепно-мозкову травму (струс головного мозку); забій грудної клітки; забій нирок; забійну гематому правого кульшового суглобу; садна в ділянці крила клубової кістки; забійну рану та крововилив на підборідді та правій половині обличчя.

Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 18.07.2013 р. ОСОБА_4 визнано винною у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та засуджено до штрафу в розмірі 3400 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 2 роки.

Внаслідок вчиненого злочину, її сину була завдана моральна шкода, оскільки він змушений був проходити тривале лікування, яке триває і надалі. Перебуваючи вдома, він довгий період часу знаходився в лежачому положенні, лише зрідка пересувався за допомогою милиць. Крім того, після ДТП, дитина стала подавлена, налякана, з'явились порушення сну.

Відповідачка не вжила жодних заходів для уникнення наїзду на її сина, та своєчасного надання допомоги, натомість, вчинивши наїзд цинічно втекла з місця пригоди. Таким чином, внаслідок вчиненого ОСОБА_4 злочину, її сину завдані і продовжують завдаватись численні глибокі душевні страждання, сильні хвилювання та переживання, а відтак виходячи із засад розумності та справедливості розмір завданої моральної шкоди оцінює у 80000 грн.

Однак, вважає, що частково завдана моральна шкода повинна бути відшкодована власником транспортного засобу так як на момент вчинення ДТП відповідачка керувала автомобілем не маючи полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому, ОСОБА_5 допущено недбалість та надано в користування транспортний засіб за відсутності полісу обов'язкового страхування. Вважає, що вина останнього становить 50% та просить позов задовольнити, стягнувши з відповідачів по 40000 грн. заподіяної ОСОБА_3 моральної шкоди.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є її сином. 9.05.2013 р. коли він переходив пішохідний перехід на нього на автомобілі, наїхала відповідачка. Дитина була без свідомості, у важкому стані сина доставили в реанімацію та два місяці він проходив лікування у лікарні. На даний час, в нього часто болить голова, до школи він пішов на милицях та зараз змушений ходити з паличкою. На нозі у нього набирається вода, постійно потрібна зарядка та реабілітація. Відповідачка не відшкодувала ніяких коштів, декілька разів приходила у лікарню в нетверезому стані. На лікування пішли значні матеріальні затрати, лише в першу ніч її чоловік витратив 4000 гривень. Вважає позов підставним та просить такий задовольнити.

Пояснення позивачки підтримав і її представник ОСОБА_2

Відповідачі будучи належно повідомленими про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, від них не надійшло повідомлення про причини неявки, тому суд на підставі ст.ст.224, 225 ЦПК України провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, про що судом винесено ухвалу.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення, оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 18.07.2013 року, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, що мав місце 9.05.2012 р., внаслідок чого остання керуючи автомобілем марки «Mitsubishi L 400» з н.з. НОМЕР_1 по вул. Івасюка, у напрямку до пр.Шевченка у м. Червонограді, грубо порушуючи вимоги ПДР, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи полісу цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, створивши аварійну обстановку здійснила наїзд на малолітнього ОСОБА_3, який переходив нерегульований пішохідний перехід. Вироком суду, ОСОБА_4 було призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі висновку експерта № 181/2012 від 20.05.2013 р., при зверненні у лікувальний заклад у неповнолітнього ОСОБА_3 2001 року народження були виявлені тілесні ушкодження у вигляді, закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась струсом головного мозку, забою грудної клітки та нирок, закритого перелому лівої кульшової западини, закритого над виросткового перелому лівого стегна, забійної гематоми правого кульшового суглобу, садна в ділянці крила клубової кістки справа, забійної рани та крововиливу на підборідді, крововиливу на правій половині обличчя, що могли утворитись 9.05.2013 р. від дії тупих твердих предметів і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.

В період з 9.05.2013 р. по 31.05.2013 р., ОСОБА_3 проходив стаціонарне лікування у Червоноградській ЦМЛ, що стверджується виписним епікризом Червоноградської ЦМЛ № 5310/605.

Відповідно частини 1 статті 1167 Цивільного Кодексу України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.95 р., слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Окрім того, на підставі ч.1 п.9 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи вищенаведене, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження підстави стягнення моральної шкоди, факт заподіяння зі сторони відповідачки ОСОБА_4 моральних страждань сину позивачки, які полягають у спричиненні стресу з приводу отримання ним тілесних ушкоджень в результаті ДТП, порушенні нормального ритму життя та відпочинку, після скоєного злочину.

Беручи до уваги наведене, з врахуванням глибини моральних страждань, ступеня вини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням того, що шкода, спричинена малолітній дитині, суд приходить до переконання, що з останньої в користь ОСОБА_3 слід стягнути 50000 грн. моральної шкоди так як вимоги про стягнення 80000 грн. моральної шкоди є завищені та належним чином не обґрунтовані.

Що стосується вимог позивачки заявлених до відповідача ОСОБА_5, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно роз'яснень, які надані у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Аналогічні роз'яснення надані в п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" : особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Оскільки власник транспортного засобу ОСОБА_5 передав в користування ОСОБА_4 транспортний засіб, як особі, яка мала посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом, то таким чином ОСОБА_4 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була правомірним володільцем транспортного засобу.

Отже, з огляду на наведене ОСОБА_5 хоч і був власником джерела підвищеної небезпеки, проте на час скоєння ДТП фактичну експлуатацію автомобіля на відповідній правовій підставі здійснювала інша особа, а відтак, він не може нести перед позивачкою цивільну відповідальність за завдану їй шкоду із заявлених нею підстав.

Крім того, суд не вбачає вини відповідача ОСОБА_5 в передачі транспортного засобу без полісу цивільно-правової відповідальності, оскільки, порушення ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ПДР України, щодо керування автомобілем на момент ДТП без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно вироку суду від 18.07.2013 р. вмінено у вину саме відповідачці ОСОБА_4 і остання в тому числі і за це порушення була засуджена та понесла кримінальну відповідальність.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_5 є безпідставними та в задоволенні таких слід відмовити.

Керуючись: ст. ст. 10, 30, 60, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди заподіяної внаслідок злочину.

Стягнути, з ОСОБА_4 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок - судового збору в дохід держави (одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ - 37983843, банк одержувача -ГУДК у Львівській обл., МФО- 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу -2203000).

В решті вимог - відмовити.

Рішення може бути переглянуте Червоноградським міським судом Львівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 - ти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та апеляційної скарги, якщо такі не було подано.

Суддя: А. І. Жураковський